Після того, як диктатор Володимир Путін розв’язав війну в Україні, країни СНД з Центральної Азії стали набагато активніше диверсифікувати свій військовий арсенал (Фото: REUTERS/Ramil Sitdikov)Ключовий союзник Кремля почав витісняти Росію з ринку озброєнь країн СНД
Китай все швидше завойовує оборонний ринок країн колишнього СРСР з Центральної Азії, таких як Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан, після того, як довгий час був для них насамперед торговим та інвестиційним партнером.
Про це пише The Moscow Times.
«Після розпаду Радянського Союзу Росія довго залишалася природним партнером країн Центральної Азії у сфері постачання озброєнь — усі вони були родом із одного ВПК. Китай почав поступово співпрацювати з ними в обороні ще наприкінці 2010-х років», — йдеться в публікації. — «Але після того, як диктатор Володимир Путін розв’язав війну в Україні, колишні радянські республіки стали набагато активніше диверсифікувати свій військовий арсенал — щоб не залежати так сильно від країни, яка вважає „близьке зарубіжжя“ сферою свого нероздільного впливу».
Пекін продає дрони, транспортні літаки, бронетехніку та системи протиповітряної оборони, фінансує інфраструктуру щодо забезпечення безпеки кордонів та розширює співпрацю з регіональними силовими структурами.
Так Туркменістан придбав системи ППО великої (HQ-9) та середньої дальності (HQ-12), а Узбекистан — FD-2000, аналог HQ-9.
Узбекистан також нещодавно отримав чотири багатоцільові винищувачі Chengdu J-10CE і, можливо, домовився про постачання ще 20, а Казахстан — вже експлуатує вісім військово-транспортних літаків Y-8F-200.
«ППО — один із найголовніших та найчутливіших елементів національної безпеки, тому допуск до неї нового постачальника має значні стратегічні наслідки. Країна фактично дозволяє такому партнеру стати частиною системи захисту повітряного простору», — зазначає The Caspian Post. — «Це саме стосується винищувачів. Крім того, купівля таких систем створює довгострокові зв’язки з постачальником, який роками, а то й десятиліттями надаватиме ракети, запчастини, двигуни, програмне забезпечення, послуги з модернізації та підготовки персоналу».
При цьому розширення арсеналу за рахунок китайських озброєнь відбувається незважаючи на те, що Казахстан, Киргизстан та Таджикистан є разом із Росією членами військового союзу — Організації Договору про колективну безпеку.
«Таджикистан навіть демонструє китайську техніку на парадах у Душанбе. Він, зокрема, закуповував бронетранспортери, бронеавтомобілі, самохідні мінометні установки та стрілецьку зброю», — йдеться в публікації. — «Китай також фінансує будівництво та розвиток об'єктів безпеки вздовж таджико-афганського кордону, у тому числі для захисту своїх транспортних коридорів та інвестицій у економіки центральноазіатських країн».
Реклама:
Казахстан, Узбекистан та Туркменістан також поповнили свої арсенали бойовими дронами Wing Loong та CH-3A, які закупили у Китаю.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), сукупний експорт озброєнь із Росії скоротився у 2021−2025 роках на 64% порівняно з 2016−2020 роками, а частка РФ у світовому експорті впала з 21% до 6,8%.
Як повідомлялось, попри найбільші у світі запаси корисних копалин, Росія не має повних виробничих ланцюгів для забезпечення свого військово-промислового комплексу необхідними стратегічними мінералами, йдеться у звіті Ради економічної безпеки України.
У відповідь на продовження російської агресії проти України Євросоюз у липні запровадив нові санкції проти п’яти компаній, що входять до складу військово-промислового комплексу РФ.
Всі компанії, що потрапили під нові обмеження, входять до групи ABS Electro, яка виробляє електронні й радіоелектронні компоненти для дронів типу Шахед і Герань. Завдяки цим компонентам росіяни роблять свої безпілотники стійкішими до засобів РЕБ.