Що об'єднує підготовку до зими та єОселю
Що спільного між підготовкою енергетичної інфраструктури до зими та держпрограмою пільгової іпотеки «єОселя»? На перший погляд — нічого. Але якщо трохи змінити кут зору і збільшити масштаб, зв’язок стає очевидним.
Інвестиції, які працюють на майбутнє
Підготовка до опалювального сезону та ліквідація наслідків обстрілів — це, окрім суто гуманітарної необхідності, інвестиції у фізичну стійкість країни.
Це витрати сьогодні, які допомагають уникнути значно більших втрат завтра. Держава, громади та енергетичні компанії вкладають кошти у відновлення мереж, розвиток розподіленої генерації та захист критичної інфраструктури. Потреба в таких інвестиціях лише зростає: за останньою спільною оцінкою Світового банку, Європейської комісії, ООН та Уряду України, енергетика залишається серед секторів із найбільшими потребами у відновленні, а масштаб її пошкоджень лише за останній рік збільшився більш ніж на 20%.
І тут важлива не тільки вартість фізичних руйнувань. За оцінкою RDNA5, прямі пошкодження енергетичного сектору України на кінець 2025 року становили $24,8 млрд, тоді як сукупні економічні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд. Тобто економічна ціна перебоїв у роботі енергетики у кілька разів перевищує вартість безпосередньо пошкоджених активів. Саме тому інвестиції в генерацію, мережі та захист інфраструктури — це не лише витрати на відновлення, а й спосіб зменшити майбутні економічні втрати. Та й комплексний вплив на життєдіяльність країни: можливість безперебійно працювати підприємствам, лікарням, школам, транспорту та бізнесу. Це збережені робочі місця, стабільні податкові надходження й економічна активність навіть в умовах війни.
Інвестиції, які створюють майбутнє
За такою ж логікою працює і державна програма єОселя. Доступна іпотека запускає цілий економічний ланцюг: банки кредитують, девелопери будують, виробники будівельних матеріалів отримують замовлення, громади — податки, люди — роботу та власне житло.
Реклама:
Кожен іпотечний кредит — це рух капіталу. Банківська система фінансує купівлю не лише квартири, а й виробництво цементу, металу, скла, деревини, меблів, оздоблювальних матеріалів, логістичні та інженерні послуги. Будівництво традиційно має один із найбільших мультиплікативних ефектів в економіці, адже створює попит для десятків суміжних галузей.
Про масштаб цього впливу свідчать і результати програми.
Станом на кінець червня 2026 року за єОселею було видано 27 024 кредити на 47,5 млрд грн. І Ощадбанк є абсолютним лідером цієї іпотечної програми — нами видано 9 763 кредити на загальну суму 16,3 млрд грн, частка ринку — 35% — найбільший показник серед банків-учасників програми. Це мільярди гривень, які працюють у реальному секторі економіки, створюють робочі місця, забезпечують податкові надходження та підтримують розвиток малого, середнього і великого бізнесу.
єОселя вже давно стала більшою, ніж просто житлова програма. Вона підтримує внутрішній попит у той час, коли приватні інвестиції залишаються стриманими через воєнні ризики, і дозволяє будівельній галузі працювати навіть під час війни.
Це відбувається на тлі того, що внутрішній попит загалом залишається одним із ключових факторів підтримки української економіки. За даними НБУ, у 2025 році приватне споживання забезпечило близько 4,7 процентного пункта внеску у зростання реального ВВП. Тому програми, які підтримують довгостроковий попит домогосподарств і водночас спрямовують кошти в українське будівництво, мають значення далеко за межами житлового сектору.
Реклама:
А доступне власне житло — це не лише кращі умови життя. Це стимул залишатися в Україні, працювати, відкривати бізнес і планувати майбутнє. Тим більше, що потреба в ньому є надзвичайно високою: за оцінкою Світового банку, війна вже пошкодила або зруйнувала близько 14% житлового фонду країни. Загалом 4,3 мільйона людей в Україні вже потребують житла: сюди входять внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, чиї домівки перебувають в аварійному стані.
Є й ще один зв’язок між єОселею та підготовкою країни до зими, який став особливо очевидним останніми роками. Власне житло значно простіше зробити енергоефективним та енергонезалежним. Саме власник ухвалює рішення про утеплення квартири, заміну вікон, встановлення резервних джерел живлення, систем накопичення електроенергії, альтернативного опалення чи іншого енергоефективного обладнання. В орендованому житлі такі рішення переважно залежать від власника нерухомості, а тому нерідко відкладаються або взагалі не реалізуються.
Фактично інвестиція у власне житло стає ще й інвестицією в енергетичну стійкість родини.
Цей процес уже має і фінансовий вимір. Станом на 1 серпня 2026 року Ощадбанк видав населенню 2 тисячі кредитів на 770 млн грн на енергетичну модернізацію житла, фактично сформувавши основний обсяг ринку кредитування фізичних осіб. Це 72% від усіх позик на енергомодернізацію житла в Україні. Тобто енергонезалежність поступово стає не лише питанням державних інвестицій, а й окремим напрямом інвестицій домогосподарств.
Якщо держава забезпечує стійкість енергосистеми країни, то власник квартири може забезпечити стійкість власного дому. Разом ці два рівні доповнюють один одного. А для конкретної сім'ї це означає ще одну практичну перевагу — значно більше шансів провести зиму в теплі навіть у разі перебоїв із централізованим електро- чи теплопостачанням.
Реклама:
Інвестиції стійкості
Підготовка до опалювального сезону допомагає країні та її економіці працювати навіть під час атак на критичну інфраструктуру. єОселя підтримує економічну активність, будівництво, банківське кредитування та внутрішній попит.
А інвестиції українських родин у власне енергоефективне житло доповнюють цю систему, підвищуючи стійкість уже на рівні кожного будинку й кожної сім'ї.
У цьому і полягає спільна економічна логіка двох на перший погляд різних напрямів: інвестиція сьогодні створює актив, який одночасно підтримує економічну активність і зменшує майбутню вразливість. Для енергетики це генерація, мережі та захищена інфраструктура. Для родини — власне житло, яке можна адаптувати до нових енергетичних реалій.
Саме тому підготовка до зими та єОселя — це не дві окремі державні ініціативи. Це взаємодоповнювальні інструменти єдиної економічної політики, які працюють на спільну мету: зробити Україну сильнішою, стійкішою та привабливішою для життя й інвестицій.