Наслідки атаки РФ в Київській області, 27 серпня 2026 року (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)Склад може зникнути за одну ніч. Бізнесу розповіли, як втриматися на плаву в разі влучання
Російські удари змушують український бізнес по-новому оцінювати операційні ризики. Якщо раніше компанії готувалися до тимчасової зупинки окремих об’єктів, то тепер доводиться зважати на повну втрату складу, виробництва чи логістичного центру разом із товарами та обладнанням.
Про це у колонці для NV Бізнес пише засновниця та керівна партнерка консалтингової компанії EBS Олена Вольська.
За її словами, лише за місяць російські удари знищили понад 400 тис. кв. м складських площ — територію, що дорівнює 56 футбольним полям. Зокрема, у липні було знищено логістичний комплекс Amtel під Києвом, де зберігалися товари десятків компаній. Goodwine оцінив свої прямі збитки приблизно у 65 млн грн — це близько 7% загального товарного запасу.
Вольська зазначає, що бізнесу тепер необхідно зважати не лише на ефективність централізованої логістики, а й на ціну можливої втрати об’єкта. Резервні склади, альтернативні перевізники та маршрути збільшують витрати, проте дозволяють швидше відновити роботу після удару.
При цьому після знищення об’єкта важливо відновити насамперед його функцію, а не обов’язково саму інфраструктуру. Замість нового повноцінного складу компанія може тимчасово скористатися послугами 3PL-оператора, орендувати обладнання або перенести частину операцій на інший майданчик.
Окреме значення має цифрова безперервність. Компанії повинні заздалегідь забезпечити можливість запуску WMS та ERP з іншої локації, резервне копіювання документів і даних, а також доступ до банківських рахунків і критично важливих систем.
Ще один фактор — ліквідність. Після удару бізнесу знадобляться кошти на зарплати, податки, тимчасову оренду, нову логістику та закупівлю товарів. Тому джерела фінансування відновлення — власні резерви, страхування або кредитування — слід визначити заздалегідь.
«Якщо ризик повторюється регулярно, він перестає бути непередбачуваним», — зазначає Вольська.
На її думку, українському бізнесу тепер необхідно враховувати ризик руйнування об'єктів нарівні з кіберризиками, валютними коливаннями та залежністю від ключових співробітників.
Раніше повідомлялося, що в ніч на 5 серпня 2026 року в Києві та області внаслідок російського удару загинули 17 людей, а 28 ракет не було збито.
Складський комплекс Rozetka у Броварах знищено, і він не підлягає відновленню.
Реклама:
Втрачено одне з найбільших виробництв. Росія завдала удару по складах і заводу «Епіцентру».
Російський удар зруйнував сортувальний центр «Нової пошти» в Києві.
Росія завдала удару одразу по двох розподільчих центрах Сільпо — загинули шестеро співробітників.
Агресор повністю знищив логістичний комплекс із товарами Puma.
Унаслідок атаки РФ було знищено логістичний комплекс під Києвом, зокрема — головний склад Intertop.
Російський удар зруйнував склад із продукцією Bosch в Україні.
Співвласник Rozetka оцінив збитки від російської атаки на складський комплекс компанії у Броварах.
Логістичний центр Novus зруйновано, і він повністю припинив роботу.
Після російських ударів у ніч на 5 серпня збитки таких компаній, як Rozetka, Епіцентр і Нова пошта, обчислюються мільярдами доларів для кожної з них.
Вартість розподільчого центру компанії Rozetka під Києвом, зруйнованого внаслідок російського удару в ніч на 5 серпня, становила 70 млн доларів. Крім того, Rozetka скорочує штат після знищення складу в Броварах.
За останніми даними, 11 великих компаній постраждали від російського удару в ніч на 5 серпня.