Як не втратити бізнес разом зі знищеним складом
Раніше, говорячи з власниками бізнесу про операційні ризики, ми запитували: що буде, якщо одна з локацій на кілька днів вийде з ладу? Сьогодні доводиться враховувати й повну втрату об'єкта разом із товаром, обладнанням, документами.
Лише за місяць російські удари знищили понад 400 тис. м² складських площ — площу, співмірну 56 футбольним полям. Один із таких ударів у липні знищив логістичний комплекс Amtel під Києвом, де зберігався товар десятків компаній. Goodwine оцінив свої прямі збитки приблизно у 65 млн грн, а це близько 7% загального товарного запасу.
Кожен такий удар повертає до тієї самої дилеми: яку частину бізнесу можна втратити разом з однією локацією і скільки часу знадобиться, щоб після цього повернутися до роботи?
Головна формула: стійкість коштує дорожче за економію
Великий централізований склад був цілком зрозумілим управлінським рішенням. Ним дешевше управляти, простіше контролювати запаси, там можна тримати широкий асортимент, оптимізувати закупівлі та швидше відвантажувати замовлення. Розосередження означає додаткову оренду, складнішу логістику, більше переміщень і вищі операційні витрати.
Один великий склад і далі може бути найвигіднішою моделлю. Але війна змінила саме розуміння операційної ефективності і змушує вчити рахувати ціну ризику.
Якщо ризик для всіх гравців ринку приблизно однаковий, то додаткова логістика, резервні склади чи більші запаси зрештою стають не лише витратами конкретного бізнесу, а новою ціною роботи на цьому ринку. Виживуть саме ті, хто зможе швидше перебудувати процеси та продовжити роботу після втрати однієї з локацій.
Після удару головна задача відновити функцію, а не актив
Після втрати об'єкта цілком природне бажання якомога швидше повернути все, як було. Якщо склад знищено, знайти або побудувати новий. Якщо постраждало виробництво — відновити майданчик.
Уявімо, що вночі після чергового обстрілу було знищено основну локацію компанії. Вранці продовжують надходити замовлення, постачальники везуть товар, клієнти чекають на поставки, а компанія має виконувати свої зобов’язання.
Відразу стає зрозуміло, що на перший план виходить не втрачений об'єкт, а те, що саме він давав бізнесу. Склад зберігав і відвантажував товар, магазин продавав, офіс забезпечував роботу команди, логістичний хаб доставку. Тому після втрати об'єкта, перш за все, потрібно повернути ці процеси.
Реклама:
Потрібно перестати сприймати воєнний ризик як форс-мажор: якщо ризик повторюється регулярно, він перестає бути непередбачуваним.
Резерв — це значно більше, ніж запасний склад. Знайти інше приміщення буде лише частиною завдання. Чи можна запустити WMS або ERP з іншої локації? Де зберігаються документи? Чи працюють резервні копії? У кого є доступи до банківських рахунків і критичних систем? Як швидко можна змінити маршрут перевізника? Хто має повноваження укладати необхідні договори? Компанії потрібно зберегти можливість виконувати свої ключові функції. Причому бізнес платить за них зараз, а знадобитися вони можуть ніколи.
Не завжди потрібно відбудовувати все один в один. Тимчасовий склад, 3PL, оренда обладнання, віддалена робота чи аутсорсинг можуть швидше повернути бізнес до роботи. А деякі з цих рішень з часом можуть виявитися зовсім не тимчасовими.
Резервна логістика та цифрова безперервність
Найгірший момент для пошуку нового перевізника, складу або маршруту — день, коли старий перестав існувати. Тому резервні сценарії доведеться створювати заздалегідь.
Це можуть бути завчасно погоджені альтернативні маршрути, резервні перевізники або локації, куди за потреби можна перекинути товар. Для e-commerce — швидко перенести обробку та відправлення замовлень на інший майданчик.
Якщо WMS, ERP чи система управління замовленнями прив’язані до однієї локації, знайти нове приміщення можна швидше, ніж відновити всі процеси.
З автоматизацією схожа історія. Раніше її переважно оцінювали за швидкістю, собівартістю та скороченням ручної роботи. Під час війни до цього додалася ще одна причина: менше людей у критичній зоні означає менший ризик для команди. Дистанційне управління, цифровий документообіг, віддалений контроль і роботизовані операції дозволяють вести частину процесів без постійної фізичної присутності людей на об'єкті.
Реклама:
І тут знову повертаємося до вартості резерву. Уявімо, що один великий склад дає бізнесу 10 млн грн економії на рік, а його повна втрата може коштувати 300 млн грн. Математичний розрахунок ситуації такий: скільки коштує резервна локація і скільки коштує рішення її не мати.
Відновлення починається з ліквідності
Компанія може зберегти клієнтів, команду і можливість працювати, але не пережити кілька місяців фінансового відновлення. Зарплати, податки, тимчасова оренда, нова логістика, аванси постачальникам, повторна закупівля товару не будуть чекати, поки ви відновите роботу.
Після удару компанія навряд чи витягне відновлення з одного джерела. Десь спрацює власний резерв, десь спрацює страхування, десь доведеться заходити в кредит. Важливо, щоб ці варіанти не шукали вже постфактум.
Зі страхуванням ситуація схожа: воєнне покриття дороге, а повністю застрахувати активи, товар і всі можливі втрати для багатьох компаній просто нереально. Частину ризику все одно доведеться залишити на собі, питання лише, яку саме.
Потрібно перестати сприймати воєнний ризик як форс-мажор: якщо ризик повторюється регулярно, він перестає бути непередбачуваним.
Український бізнес уже навчився працювати під час війни: з генераторами, сонячними панелями, відключеннями світла, тривогами. Тепер доводиться вчитися працювати після втрат. Ми не можемо знати, який об'єкт буде наступним і чи буде він взагалі. Але ризик його руйнування вже можна враховувати в управлінських рішеннях поряд із кіберризиками, валютними коливаннями чи залежністю від ключових людей.
Реклама: