Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Операція Форест Гамп: підлеглому Микитася призначили заставу у 20 млн

15:42:50

Вищий антикорупційних суд України обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 20 млн гривень керівнику Метробуду Валентину Єлізарову. Про це повідомила  громадська організація Transparency International Ukraine в п'ятницю, 21 серпня. Прокурор просив застосувати тримання під вартою з альтернативною заставою розміром 35 млн гривень.   Єлізаров фігурує у справах Форест Гамп і Феміда як одна з довірених осіб колишнього народного депутата Максима Микитася. За даними слідства, він займався юридичним супроводом та судовим тиском задля захоплення підприємств Будмонтажсервіс та Філософія девелопмент.   Крім того, Єлізаров безпосередньо координував фінансові потоки та транзакції через підконтрольні фірми задля збору застави ексміністру енергетики та юстиції Герману Галущенку.   Зокрема саме він зустрічався з керівництвом Сенс Банку в пошуках способів обходу системи фінмоніторингу, щоб внести заставу за Галущенка.   Нагадаємо, НАБУ та САП викрили схему рейдерського захоплення фігурантами операції Форест Гамп об'єктів нерухомості та інших активів шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції.   Це ж злочинне угрупування організувало легалізацію коштів для сплати застави за Галущенка . Для цього вони використовували державний Сенс Банк.   Прокурор САП перелічив список фігурантів, які згадуються у справах Форест Гамп і Феміда . Серед них - колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась та чинний нардеп Вадим Столар.

Екссудді України, яка очолила "раду суддів лнр", оголосили підозру

14:57:15

  Колишній судді українського суду повідомили про підозру у добровільному зайнятті посади в незаконному судовому органі на тимчасово окупованій території Луганщини. За даними прокуратури, жінка очолила так звану "раду суддів лнр" та працює суддею в окупаційній системі. Про це в п'ятницю, 21 серпня,  повідомив Офіс Генерального прокурора за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури.   За даними слідства, до початку російської агресії жінка тривалий час працювала в українській судовій системі. Із 2004 року вона була суддею Краснодонського міськрайонного суду Луганської області, а згодом очолила його.   Після захоплення міста у 2014 році суд припинив роботу, однак жінка залишилася на тимчасово окупованій території.   У 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України внесла подання про її звільнення. Водночас наступного року Вища рада правосуддя не підтримала це подання та задовольнила заяву судді про відставку.   Надалі, за даними прокуратури, підозрювана почала працювати в незаконній судовій системі так званої "лнр". Улітку 2023 року указом президента РФ її призначили суддею так званого "верховного суду лнр" та головою "ради суддів лнр".   Як зазначають правоохоронці, жінка бере участь у нарадах щодо формування так званого "законодавства лнр", розглядає справи та ухвалює рішення від імені незаконних органів окупаційної влади.   Її дії кваліфікували за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України - добровільне зайняття посади в незаконних органах влади на тимчасово окупованій території.   Раніше повідомлялося, що створені Росією в окупованих Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях України суди за останні три роки засудили щонайменше 190 місцевих мешканців за "держзраду", "шпигунство" та "конфіденційну співпрацю" з іноземцями.    Екссуддя з Києва вчинив стрілянину через російську музику  

Вірменія вирішила відкликати посла з РФ на тлі загострення відносин - ЗМІ

14:55:04

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян ухвалив рішення відкликати надзвичайного та повноважного посла республіки в Росії Гургена Арсеняна. Про це повідомила  газета Жоговурд з посиданням на джерела. За їх словами, Пашинян незадоволений дипломатичною роботою посла, оскільки він не може знизити напруженість у відносинах між Єреваном та Москвою. Наразі незрозуміло, хто замінить Арсеняна.   Як відомо, відносини між Росією та Вірменією загострилися через плани Єревану вступити до Європейського Союзу. З травня Москва послідовно забороняла постачання різної вірменської продукції, у тому числі алкоголю, овочів, фруктів, риби, молока та квітів. Перші російські заборони на ввезення та транзит вірменських товарів з'явилися незадовго до парламентських виборів у республіці, що відбулися 7 червня, а після перемоги партії Пашиняна їхня кількість різко збільшилася.   У Вірменії обмеження визнали необґрунтованими і закликали вирішити питання на основі наявних договорів. При цьому влада Росії наполягала, що заходи зумовлені необхідністю "забезпечити безпеку споживачів". Нагадаємо, у МЗС РФ вимагали від Єревана провести референдум про вибір між ЄС та Євразійським економічним союзом , а також відновити виконання фінансових зобов'язань перед Організацією Договору про колективну безпеку, участь у якій Вірменія заморозила у 2024 році.   У відповідь на дії РФ Вірменія почала переорієнтувати постачання своєї продукції інші ринки, зокрема європейський. ЄС виділив Вірменії 52 млн євро екстреної допомоги для "зміцнення економічної стійкості" та переорієнтації експорту. Брюссель також анонсував скасування мит майже для 80% вірменських товарів. Тим часом товарообіг Росії та Вірменії скоротився на дві третини .  Прем'єр Вірменії зробив заяву щодо референдуму про вступ у ЄС

За пів року в Україні зруйновані або уражені понад 300 АЗС

14:39:21

В Україні за останні пів року понад 300 автозаправних станцій були зруйновані або зазнали уражень внаслідок обстрілів. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.   За його словами, АЗС сьогодні де-факто є об'єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним ринок і населення.    "Більше трьох сотень автозаправочних станцій отримали ураження або були зруйновані за останні буквально півроку. Це, звичайно, вагомі втрати для нашої економіки. Електроенергетичний комплекс постраждав взагалі дуже суттєво", - заявив міністр.   Міністерство фінансів спільно з бізнесом наразі шукає варіанти запровадження страхування та створення відповідного фонду. При цьому окрему стрічку в держбюджеті для відшкодування по електроенергетиці закладати не планується. Водночас розроблені плани стійкості передбачають фінансування об'єктів критичної інфраструктури незалежно від їхньої форми власності. Держава надає допомогу у відновленні не лише державним підприємствам, а й усім компаніям, які володіють об'єктами критичної інфраструктури. Для цього залучають зокрема кошти Фонду підтримки енергетики.   "Тому ось цей масований, ну, насправді, в межах там 5 млрд євро, як було сказано на початку року, ресурс він сьогодні спрямовується і на захист, і на відновлення, і, відповідно, на підтримку енергетичного бізнесу", - сказав Шмигаль. Нагадаємо, внаслідок ударів російських дронів було знищено всі автозаправні станції в Опішнянській громаді Полтавської області . У ніч проти 20 серпня російські військові вдарили безпілотником АЗС в одному з районів Харкова .

Власенко знову став головою НКРЕКП після двотижневої паузи

14:30:43

  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, знову обрала Юрія Власенка головою регулятора. Він повернувся на посаду через два тижні після завершення своєї дворічної каденції. Про це НКРЕКП повідомила у п’ятницю, 21 серпня, у Telegram.   Як зазначає регулятор, рішення ухвалили члени НКРЕКП шляхом таємного голосування відповідно до встановленої законодавством процедури.   Попередній голова регулятора Руслан Слободян склав повноваження очільника НКРЕКП, але продовжить працювати членом Комісії, йдеться в повідомленні.   Голова НКРЕКП обирається членами Комісії з її складу. Регуляторні рішення водночас ухвалюються колегіально, що, за даними НКРЕКП, має забезпечувати безперервність її роботи.   Зауважимо, що Юрій Власенко очолював НКРЕКП із серпня 2024 року. 2 серпня 2026 року його дворічний термін на посаді завершився, після чого 5 серпня головою Комісії обрали Слободяна.   Нагадаємо, торік Кабмін затвердив новий склад НКРЕКП. До складу увійшли Сергій Пушкар, Любомир Саловський та Роман Шикеринець.    

Заради проєктів Путіна у М’янмі палять села - ЗМІ

14:11:05

  Військові М’янми проводять операцію із захоплення територій на півдні країни, які планують використати для підтриманої Росією спеціальної економічної зони. За даними Reuters, солдати палять села та витісняють місцевих жителів із району майбутнього проєкту.   Йдеться про територію поблизу міста Давей, де планують побудувати глибоководний порт та електростанцію. Російські інвестори також розглядають участь в енергетичних проєктах, зокрема у будівництві нафтопереробного заводу та розвідці й видобутку вуглеводнів.   За інформацією двох джерел Reuters, військові почали силову операцію в районі Давея ще в липні. Сотні солдатів просуваються колонами та блокують прилеглі території.   Представники місцевого опору розповіли Reuters, що військові заходять у села, проводять "зачистки", а деякі будинки та населені пункти спалюють. До операції, за їхніми словами, долучилися також військово-морські сили.   Раніше військова хунта частково втратила контроль над цим районом після початку громадянської війни, яка спалахнула після перевороту 2021 року. За оцінками, внаслідок конфлікту загинули близько 100 тисяч людей, а ще 3,5 млн були змушені залишити свої домівки.   Ці події відбуваються на тлі зближення Москви та військової влади М’янми, зауважує ЗМІ. Цього тижня глава хунти Мін Аун Хлайн відвідав Москву, де провів переговори з Володимиром Путіним.   Російський правитель заявив про готовність компаній РФ долучитися до розвитку спеціальної економічної зони на півдні М’янми. За його словами, йдеться, зокрема, про спільне будівництво електростанції та нафтопереробного заводу, а також геологорозвідку й видобуток вуглеводнів.   Під час переговорів Путін також заявив, що Росію та М’янму об’єднують "міцні узи дружби".   За підсумками зустрічі сторони підписали 12 угод, зокрема про протидію санкціям, співпрацю у космічній сфері, цифрових технологіях і культурі.   Москва розглядає проєкт у М’янмі як можливість отримати ширший доступ до ринків Південно-Східної Азії та посилити присутність у портах регіону Індійського океану. Водночас джерело Reuters зазначило, що ризики для російських інвестицій у М’янмі залишаються дуже високими.   Раніше повідомлялося, що російські мільярдери та великі інвестори дедалі частіше позбавляються активів у РФ і переводять кошти в криптовалюту, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди.   В Росії зафіксували максимальне за 10 років падіння інвестицій в економіку