Удари РФ по логістиці та блокада моря: як адаптується економіка — звіт НБУ
Звіт НБУ свідчить про те, що українська економіка активно адаптується до російських ударів по логістиці та інфраструктурі. Після початку нових морських блокад у 2026 році прогнозують втрату понад $2 млрд експортної виручки, що планується компенсувати альтернативними маршрутами та досвідом бізнесу. Ринки палива, газу та енергетики також стабілізувалися завдяки імпорті з ЄС та розвитку розподіленої генерації, хоча це збільшило тиск на валютний ринок. У 2026 році фокус російських атак змістився на ланцюги постачання, що знизило зростання ВВП на 0,9 п.п. та створило додатковий інфляційний тиск. Зокрема, удар по логістичному центрі RNK-Ranok у Харкові знищив майже 8 млн примірників книг (збитки ~1 млрд грн), а атаки на Київську область пошкодили інфраструктуру великих бізнес-компаній. НБУ обіцяє зберегти гнучку монетарну політику для стримування інфляції та підтримки кредитування.
Російські удари по логістиці, інфраструктурі та виробничих об’єктах посилюють тиск на українську економіку.
Про це повідомляє НБУ у липневому інфляційному звіті
Водночас бізнес, населення і держава вже мають значний досвід адаптації до таких ударів. Це, на думку регулятора, допомагає зменшувати їхні наслідки.
Порти та експорт
Після блокади портів Великої Одеси у 2022 році Україна почала активніше використовувати порти на Дунаї та залізничні переходи на західному кордоні. Також почали будувати нові перевантажувальні термінали.
Згодом Чорне море вдалося розблокувати, і до кінця 2024 року обсяги експорту морським шляхом повернулися до довоєнного рівня.
У липні 2026 року, за оцінкою НБУ, почалася нова фаза морської блокади. Через це Україна може недоотримати понад $2 млрд експортної виручки у другій половині року.
Водночас у НБУ очікують, що протягом першої половини 2027 року експорт компенсує цей негативний ефект. Зараз ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році, завдяки альтернативним маршрутам і досвіду бізнесу.
Паливо
Паливна криза навесні 2022 року виникла через припинення поставок із росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних заводах і нафтобазах.
Україна досить швидко замінила ці поставки імпортом із країн ЄС. Паливні компанії закупили більше бензовозів, розбудували логістику через західний кордон і почали працювати з більшою кількістю постачальників.
За оцінкою НБУ, саме ці зміни допомогли паливному ринку залишатися стабільнішим під час наступних етапів війни.
Газ
Російські удари по українському газовидобутку компенсували збільшенням імпорту газу, використанням підземних сховищ та швидким ремонтом пошкоджених свердловин.
Це дозволило продовжувати забезпечувати газом населення і бізнес. Водночас така адаптація збільшила потребу в імпорті, тож це створило додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.
Енергетика
Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру змусили Україну розвивати розподілену генерацію, посилювати захист енергооб’єктів та використовувати аварійний імпорт електроенергії з ЄС.
НБУ зазначає, що енергосистема змогла витримати пікові навантаження без масштабних каскадних аварій під час холодної зими 2025–2026 років.
Однак бізнес витрачає більше грошей на автономне енергопостачання, а дефіцит генерувальних потужностей залишається одним із факторів, які стримують відновлення виробництва.
Новий фокус російських атак
У 2026 році російські атаки дедалі більше спрямовані на ключові елементи ланцюгів постачання — виробництво, зберігання та транспортування.
За оцінкою НБУ, така тактика має виснажувати бізнес: компаніям доводиться витрачати більше на логістику та безпеку, відновлювати знищене обладнання і запаси, а також відкладати інвестиції.
У відповідь бізнес розподіляє склади по різних місцях і створює нові логістичні маршрути. Держава запроваджує програми компенсації та механізми страхування воєнних ризиків.
Водночас удари мають відчутний вплив на економічне зростання. За оцінкою НБУ, обстріли загалом зменшили зростання ВВП на 0,9 процентного пункту.
Частина додаткових витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення поступово закладається у ціни товарів і послуг. Це створює додатковий тиск на інфляцію.
У НБУ зазначають, що за таких умов монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою: регулятор має одночасно стримувати інфляцію, підтримувати кредитування та економічну активність.
Російські атаки на український бізнес
1 серпня російські війська завдали удару по автоматизованому логістичному центру корпорації RNK-Ranok у Харкові.
Там зберігалися книжки видавництв «Ранок», «Фабула», READBERRY, Korali Books, мережі «КнигоЛенд» та інших компаній корпорації. Зі складу книжки доставляли до шкіл, бібліотек, книгарень і читачів по всій Україні.
Унаслідок атаки знищено 28 тисяч назв книжок — загалом майже 8 млн примірників. Серед них було близько 600 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл до 1 вересня.
Попередньо збитки оцінювали приблизно в 1 млрд грн. Під час атаки працівники встигли перейти до укриття. Загиблих і поранених не було. Внаслідок цього видавництво «Ранок» тимчасово обмежить зарплати працівників, скоротить витрати та перегляне свій бюджет.
У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура.
Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine.
Читайте також: НБУ вимагає припинити повноваження Гладишенка на посаді голови наглядової ради «Сенс Банку»