Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Путін планує новий наступ на Україну взимку - NYT

06:00:49

  Росія може посилити бойові дії проти України взимку та спробувати розпочати новий наступ. Західні чиновники й аналітики також очікують збільшення російських ударів по українській цивільній інфраструктурі. Про це пише The New York Times.   За оцінками співрозмовників видання, президент РФ Володимир Путін може скористатися дефіцитом засобів протиповітряної оборони в Україні, щоб збільшити інтенсивність ракетних і дронових атак у зимовий період.   На Заході також не виключають, що Кремль може оголосити обмежену мобілізацію для поповнення російської армії. За словами окремих чиновників, таке рішення може бути ухвалене вже після парламентських виборів у Росії, які мають відбутися у вересні.   Водночас західні країни побоюються подальшого розширення конфлікту. Зокрема, Путін може спробувати перевірити готовність НАТО протистояти російському тиску, вийшовши за межі нинішніх гібридних атак у Європі.   За даними NYT, наразі практично немає ознак того, що російський президент готовий до серйозних переговорів про завершення війни.   Путін продовжує наполягати щонайменше на встановленні повного контролю Росії над Донбасом. Західні чиновники та аналітики припускають, що позиція Кремля може змінитися, якщо Росія не зможе досягти цієї мети до осені 2027 року. У такому разі, на їхню думку, ймовірність початку переговорів може зрости.   На цьому тлі Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над спільною позицією щодо можливих переговорів про завершення війни. Європейські країни прагнуть забезпечити собі місце за столом переговорів та не допустити укладення домовленостей між Вашингтоном і Москвою без участі України та європейських держав.   Водночас європейські чиновники визнають, що майбутні переговори з Росією, найімовірніше, відбуватимуться за провідної ролі США. Однак у Європі наголошують, що питання завершення війни та майбутніх відносин із Росією мають вирішуватися не лише у Вашингтоні.   Раніше повідомлялося, що Кремль поки  боїться проводити нову масштабну мобілізацію в Росії, попри значні втрати російської армії у війні проти України та дефіцит особового складу. Наразі немає ознак того, що російський диктатор Путін ухвалив відповідне рішення.   Російський наступ став найповільнішим серед усіх воєн - CSIS  

Втік із ДТП: ЗМІ повідомили про інцидент із "куратором" нардепів

05:35:10

  Бізнесмена з Чернівців Іллю Павлюка, якого медіа неодноразово називали "тіньовим куратором" групи народних депутатів від Слуги народу, підозрюють у тому, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на трасі М-30 поблизу с. Садове Вінницького району увечері в суботу, 15 серпня.   Як пише Українська правда з посиланням на джерело у правоохоронних органах, у ДТП зіткнулися три автомобілі: Lexus LM350h, під керуванням Павлюка, Ford Edge та Volkswagen Passat.   За попередніми даними ЗМІ, Павлюк міг перебувати за кермом у стані алкогольного сп’яніння.   Видання зазначає, що після приїзду поліції та проведення першочергових слідчих дій бізнесмен нібито залишив місце аварії. За ним приїхав автомобіль Mercedes Brabus, на якому він поїхав із місця ДТП.  

Нічна атака РФ: стали відомі перші наслідки

04:23:42

  Російські війська в ніч проти 16 серпня атакували Україну балістичними ракетами. Унаслідок ударів у Києві та Кривому Розі є постраждалі, у столиці виникли кілька пожеж. Також від балістичних ударів РФ постраждав Кременчук.   Про наслідки атаки повідомили Київська міська військова адміністрація, мер Києва Віталій Кличко, голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа та начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.   Станом на 03:35 у Києві було відомо про одну постраждалу людину. Екстрені служби продовжували ліквідовувати наслідки російської атаки.   За словами Віталія Кличка, в Оболонському районі столиці впали уламки. Унаслідок цього загорілися нежитлові приміщення за двома адресами, а біля однієї з будівель вогонь охопив кілька автомобілів.   Ще одна пожежа виникла в Голосіївському районі - на території нежитлової забудови.   За даними місцевих Telegram-каналів, займання також сталося в районі Книжкового ринку на Почайній.   У Кривому Розі через російський удар поранення дістала одна людина. Постраждалому надають необхідну медичну допомогу, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.   Також ворог атакував балістикою Кременчуцьку громаду, написав глава Полтавської ОВА Віталій Дяківнич. Інформація уточнюється.   Інформація про масштаби руйнувань і можливих інших постраждалих уточнюється.   Нагадаємо, у Києві в ніч проти неділі, 16 серпня, пролунали вибухи. За словами мера Києва Віталія Кличка, Росія атакувала столицю балістикою .    Росія вдарила балістикою по містах України    

Україна підтримала санкції ЄС проти Ірану за допомогу РФ у війні

03:51:39

  Україна приєдналася до рішення Європейського Союзу щодо запровадження санкцій проти Ірану через його військову підтримку Росії у війні проти України. Про це йдеться у заяві Верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, оприлюдненій на офіційному порталі Європейської служби зовнішніх дій.   Рішення Ради ЄС передбачає санкції проти шести фізичних і трьох юридичних осіб з Ірану. Обмеження запроваджені через військову підтримку Тегераном російської агресії проти України, а також через підтримку збройних угруповань на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря.   До санкційного рішення Євросоюзу, окрім України, приєдналися Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія та Норвегія.   Ці країни зобов'язалися привести свою національну політику у відповідність до рішення ЄС. У Євросоюзі заявили, що беруть відповідні зобов'язання до відома та вітають приєднання партнерів.   Напередодні, 29 липня, Кая Каллас під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі закликала Тегеран припинити військову підтримку Росії.   За її словами, постачання озброєнь допомагає Москві продовжувати атаки проти України та призводить до нових втрат серед цивільного населення.   Європейський Союз і раніше запроваджував обмеження проти Ірану через його військову співпрацю з Росією, зокрема через постачання безпілотників та іншого озброєння.   Україна запровадила санкції проти ВПК РФ та Ірану  

Сікорський закликав Європу створити легіон з українськими ветеранами

02:57:59

  Європейському Союзу необхідні власні постійні військові сили, які могли б доповнювати НАТО та посилити обороноздатність Європи. До їхнього складу могли б увійти досвідчені військові, зокрема українські ветерани після завершення російсько-української війни. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю Kathimerini.   За словами польського дипломата, США вже багато років сигналізують про поступове зміщення стратегічного фокусу в бік Індо-Тихоокеанського регіону.   Сікорський наголосив, що Вашингтон залишатиметься важливою складовою колективної оборони Європи та матиме унікальні технологічні й розвідувальні можливості. Водночас європейські країни, на його думку, повинні бути здатними самостійно виконувати основну частину завдань на власному континенті.   Глава польського МЗС виступив за створення постійних європейських сил, укомплектованих професійними військовими.   "Я рішуче виступаю за створення Європейського легіону - цілеспрямованих, постійних сил, які могли б набирати досвідчених професіоналів із ширшої європейської родини, включаючи загартованих у боях ветеранів після війни", - заявив Сікорський.   Водночас він підкреслив, що така структура не має бути альтернативою НАТО чи дублювати його функції. На думку польського міністра, йдеться про створення потужнішої європейської складової всередині Альянсу.   Сікорський також заявив, що Росія вже веде проти європейських країн активну гібридну війну. Серед її проявів він назвав саботаж, дезінформацію, кібератаки та різноманітні провокації.   За словами міністра, Москва використовує доктрину "Маскування", яка передбачає застосування дезінформації, камуфляжу та операцій під чужим прапором.   Сікорський вважає, що чим гірших результатів Росія досягає на полі бою в Україні, тим активніше Кремль намагається дестабілізувати західні суспільства.   Польський міністр також застеріг від спроб домовитися про припинення війни без участі України.   "Будь-який довгостроковий мир у нашому регіоні не може бути встановлений без підтримки українців. Це має бути мир, який фактично підпишуть Київ і Москва", - наголосив він.   На думку Сікорського, Європа, зокрема Польща, повинна відігравати активну роль у майбутніх переговорах. Він пояснив це тим, що європейські країни безпосередньо стикаються з наслідками російської агресії та гібридних атак.   Раніше Польща заявляла про плани збільшувати чисельність своєї армії, модернізувати озброєння та посилювати захист кордонів.   Зеленський привітав Польщу з днем Збройних сил  

Понад 70 років у стані війни: Сеул запропонував Пхеньяну остаточний мир

01:27:26

  Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон запропонував Північній Кореї розпочати переговори про офіційне завершення Корейської війни 1950–1953 років. Про це він заявив 15 серпня під час промови з нагоди 81-ї річниці визволення Кореї від японського колоніального панування, повідомляє Yonhap.   Лі Чже Мьон закликав Сеул і Пхеньян відмовитися від взаємних погроз та відновити прямий діалог. На його думку, переговори між безпосередньо зацікавленими сторонами можуть дозволити замінити систему перемир’я, яка діє з 1953 року, постійним режимом миру.   Південнокорейський президент також заявив, що в межах переговорів можна було б обговорити ефективні заходи щодо припинення розвитку ядерного потенціалу Північної Кореї.   Лі наголосив на необхідності поступового зниження ворожості між двома країнами та створення механізмів, які допоможуть запобігати військовій ескалації. Він також висловив сподівання на особисту зустріч із представниками Пхеньяна.   Окремо президент Південної Кореї згадав про відносини з Японією. За його словами, активна "човникова дипломатія" між Сеулом і Токіо протягом останнього року сприяла зміцненню взаємної довіри та розширенню співпраці.     Йдеться, зокрема, про енергетику, ланцюги постачання та передові технології.   Лі також заявив про намір перетворити Південну Корею на одного зі світових лідерів у сфері високих технологій. Крім того, він пообіцяв розслідувати випадки незаконного накопичення статків колаборантами часів японського колоніального панування та домагатися конфіскації такого майна.   Зауважимо, що Корейський півострів був розділений по 38-й паралелі у 1945 році після капітуляції Японії. Північ опинилася під контролем Радянського Союзу, а Південь - США.   Корейська війна розпочалася у 1950 році та завершилася у 1953-му підписанням угоди про перемир’я. Мирного договору сторони так і не уклали, тому формально Північна та Південна Корея досі перебувають у стані війни.   За наступні десятиліття країни неодноразово намагалися налагодити відносини. У 2000 та 2007 роках відбулися перші міжкорейські саміти, під час яких сторони обговорювали економічну співпрацю та возз’єднання родин, розділених війною.   Новий етап зближення розпочався у 2018 році. Тодішній президент Південної Кореї Мун Чже Ін тричі зустрічався з лідером КНДР Кім Чен Ином. Сторони підписали Пханмунджомську декларацію про мир, а Кім Чен Ин також провів переговори з президентом США Дональдом Трампом.   Однак після провалу саміту США і КНДР у Ханої у 2019 році діалог фактично припинився. Пхеньян згорнув контакти із Сеулом, ліквідував структури, пов’язані з питаннями возз’єднання, та перейшов до дедалі жорсткішої риторики щодо Південної Кореї.   Попередні мирні ініціативи Лі Чже Мьона також не отримували позитивної реакції з боку Пхеньяна. У КНДР заявляли, що не зацікавлені в пропозиціях Сеула, а сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон наголошувала, що Північній Кореї "нема чого обговорювати" з Південною.   Наразі КНДР і Південна Корея залишаються розділеними, а між ними продовжує діяти режим перемир’я, укладений понад 70 років тому.   Раніше Північна Корея оновила свою конституцію, де визначила, що межує з Південною Кореєю. З оновленого документа прибрали згадки про можливе возз’єднання двох країн.  

Армія РФ атакувала ферму на Запоріжжі: спалахнула пожежа, є поранений

00:53:45

  Російські війська пізно ввечері в суботу, 15 серпня, атакували безпілотником фермерське господарство у Запорізькому районі. Внаслідок удару поранення дістав 61-річний чоловік. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.   За його словами, російський дрон влучив у територію фермерського господарства у Грізному. Внаслідок атаки пошкоджені ангари із сільськогосподарською технікою та обладнанням. На місці удару виникла пожежа.   Пораненому чоловікові надали медичну допомогу.   Перед цим ворожий fpv-дрон ударив по території приватного подвір'я. Пошкоджене скління та покрівля будинку. Інформації про постраждалих не надходило, зазначив Федоров.   Зауважимо, що російські війська регулярно атакують населені пункти та цивільну інфраструктуру Запорізької області безпілотниками. Напередодні внаслідок удару РФ по комбайну також були поранені цивільні.   Також вночі російські загарбники атакували Запоріжжя безпілотниками . Поцілили по торговому центру та промисловому підприємству.  Дрон РФ влучив у будинок на Херсонщині: загинув чоловік  

Дрон РФ влучив у будинок на Херсонщині: загинув чоловік

23:56:00

  Російські військові атакували безпілотником житловий будинок у Новодмитрівці Білозерської громади Херсонської області. Внаслідок удару загинув 49-річний чоловік. Про це увечері в суботу, 15 серпня, повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін у своєму Telegram-каналі.   За його словами, атака сталася близько 13:50. Російський дрон влучив у житловий будинок, коли чоловік перебував у власній оселі.   "Через влучання ворожого дрона у власній оселі загинув 49-річний чоловік", - повідомив Прокудін.   Очільник ОВА висловив співчуття рідним і близьким загиблого.   Нагадаємо, напередодні російські війська завдали кількох ударів безпілотниками по Херсону та Дар’ївці, внаслідок чого постраждали семеро людей, серед них 16-річний хлопець.   На Дніпропетровщині 17 поранених через атаки РФ  

РФ нарощує виробництво нових реактивних дронів - ГУР

23:26:36

  Росія наростила виробництво реактивних дронів-камікадзе Герань-4 і  Герань-5 . За оцінкою Головного управління розвідки Міноборони України, їхній щомісячний випуск уже перевищує виробництво ударних безпілотників Герань-2 із двигунами внутрішнього згоряння. Про це в суботу, 15 серпня, пише військовий портал Мілітарний .     Згідно з повідомленням, на початку 2026 року кількість реактивних безпілотників у російських атаках почала поступово зростати, а особливо помітною ця тенденція стала у червні-липні.   За даними ГУР, російська промисловість зараз може виробляти близько 3 тисяч реактивних Гераней-4/5 на місяць. Водночас обсяги виробництва Герані-2 оцінюються приблизно у 2,8 тисячі одиниць щомісяця.   Ймовірно, частину виробничих потужностей Росія переорієнтувала на випуск саме реактивних безпілотників.   Де Росія виробляє реактивні дрони   Основне виробництво російських ударних БПЛА розгорнуте у промисловій зоні Алабуга в Татарстані. Крім того, у РФ виготовляють дрони сімейства Гарпия на Іжевському електромеханічному заводі Купол.   Реактивні Герань-4 і Герань-5 належать до нових російських розробок, створених із використанням технологій, отриманих після співпраці Росії з Іраном у сфері Shahed.   Що відомо про Герань-4   Герань-4 стала розвитком попередньої реактивної моделі Герань-3. Конструкцію фюзеляжу адаптували для польотів на вищих швидкостях, а також встановили потужніший двигун.   Розмах крила дрона становить близько 3 метрів, довжина - приблизно 3,5 метра. Водночас максимальна злітна маса зросла із 350 до 450 кг.   Як зазначають у ГУР, безпілотник отримав китайський турбореактивний двигун із тягою близько 160 кгс. Це дозволило збільшити крейсерську швидкість до 350–500 км/год, а заявлену дальність польоту - приблизно до 850 км.   Герань-5 схожа на крилату ракету   Герань-5 має іншу конструкцію. За зовнішнім виглядом вона більше нагадує крилату ракету, ніж класичний дрон із дельтоподібним крилом.   Апарат оснащений китайським реактивним двигуном TELEFLY TF-TJ2000A із тягою близько 200 кгс. Бойова частина важить до 90 кг, а заявлена дальність ураження сягає близько 1000 км.   Таким чином, реактивні дрони дають Росії змогу використовувати ударні БПЛА, здатні рухатися значно швидше за традиційні "шахеди" з поршневими двигунами.   Чому Україна не може атакувати завод в Алабузі   Російське підприємство з виробництва дронів розташоване в Татарстані, поблизу Єлабуги. Україна вже завдавала ударів по об'єктах російської нафтової промисловості в Татарстані, однак наразі не має технологічної можливості завдавати вогневого ураження безпосередньо по виробничих потужностях Алабуги.   Водночас підприємство залишається однією з пріоритетних цілей через масштаби виробництва, пише Мілітарний. За останні роки росіяни суттєво розширили виробничі потужності, перетворивши Алабугу на один із ключових центрів виробництва ударних безпілотників.   Раніше повідомлялося, що на озброєнні російських військ з’явився новий дрон-камікадзе Упир-18 .   Чергова модель дронів РФ стала реактивною - Флеш