Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Іран висунув Трампу жорсткі умови щодо Ормузької протоки

04:20:50

  Іран не планує відкривати Ормузьку протоку, доки США не змінять свою політику та не погодяться на умови Тегерана щодо припинення війни. Серед вимог - виплата Ірану заморожених активів та завершення бойових дій у регіоні. Про це заявив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї, пише  Reuters.     За його словами, Ормузька протока залишатиметься закритою, доки Вашингтон не припинить війну та не погодиться на вимоги Тегерана.   "Доки Америка не змінить своєї поведінки та не прийме умови Ірану, Ормузька протока не буде відкрита", - заявив Резаї.   Він також назвав вимоги Ірану. Тегеран очікує від США припинення війни, виплати заморожених іранських активів, а також завершення бойових дій у всьому регіоні, зокрема в Лівані та Газі.   Резаї окремо зазначив, що можливе досягнення домовленості з Оманом щодо транзитного маршруту через Ормузьку протоку не означатиме її автоматичного відкриття для судноплавства.   За даними Reuters, заява Резаї стала одним із найчіткіших сигналів Тегерана про те, що навіть домовленості щодо альтернативного транзитного маршруту не гарантуватимуть відновлення повноцінного судноплавства через протоку. Для цього США мають виконати свої зобов'язання за меморандумом про взаєморозуміння щодо припинення конфлікту, укладеним у червні.   Раніше The Wall Street Journal повідомляла, що президент США Дональд Трамп розглядав можливість оголосити про перемогу у війні з Іраном у разі повного відкриття Ормузької протоки. За даними видання, американський лідер був готовий зробити це навіть без укладення ядерної угоди.   Водночас 8 серпня Іран висунув власні вимоги в обмін на вільний рух суден через протоку. Серед них - припинення морської блокади, виведення американських військ із Близького Сходу та багатомільярдні виплати.   Трамп висунув Ірану зустрічні вимоги  

Британія планує відновити канал зв'язку з РФ - ЗМІ

03:18:10

  Велика Британія розглядає можливість відновлення прямого зв'язку з російським військовим керівництвом, щоб знизити ризик інцидентів, які можуть призвести до прямого зіткнення. Про це пише The Times.   Питання відновлення військових каналів зв'язку з Москвою активізувалося після інциденту в Ла-Манші у червні.   Тоді російський фрегат Адмірал Григорович відкрив вогонь після того, як британська яхта, за повідомленнями, підійшла надто близько до корабля.   У Лондоні побоюються, що за відсутності прямого каналу зв'язку подібний інцидент може призвести до небезпечної ескалації.   Представниця британського уряду підтвердила The Times, що Лондон зацікавлений у відновленні військових каналів комунікації з Москвою.   За її словами, дипломатичне представництво Британії в Росії має забезпечувати можливість прямої передачі позиції Лондона російській владі, а також допомагати захищати британські інтереси та не допускати ескалації.   Прямий контакт між начальниками військових штабів Британії та Росії не здійснюється з вересня 2022 року. Тоді розмову провели начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов та британський адмірал Тоні Радакін.   У жовтні 2022 року відбулася телефонна розмова між тодішніми міністрами оборони Росії та Британії Сергієм Шойгу і Беном Воллесом. Після цього військовий діалог фактично припинився.   У 2024 році напруженість між країнами посилилася. Британія вислала російського військового аташе, після чого Москва вдалася до дзеркального кроку.   Британський посол Ніл Кромптон заявляв, що Москва протягом останніх років перевіряє реакцію Заходу на різні провокації, зокрема повітряні інциденти поблизу Польщі, Румунії та країн Балтії.   За його словами, за певного розвитку подій НАТО може бути змушене відповісти силою.   Водночас Лондон підтримує перспективу членства України в НАТО. Кромптон зазначав, що Британія хотіла б бачити Україну в Альянсі, хоча спільної позиції всіх держав-членів щодо цього наразі немає.   Нагадаємо, посол Великої Британії в Україні Ніл Кромптон заявив, що темпи просування російських військ повільніші за швидкість равлика, водночас росіяни зазнають величезних втрат на сході України.   Британія розширила санкції проти Росії  

Україна показала Трампу свої "карти" у війні - ЗМІ

02:45:41

  Україна за допомогою далекобійних ударів по російській території продемонструвала, що має важелі впливу у війні, пише Associated Press. Це, на думку видання, сприяло зміні риторики президента США Дональда Трампа щодо Володимира Зеленського.   Як зазначає AP, відносини Києва та Вашингтона суттєво змінилися після напруженої зустрічі Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року.   Тоді американський президент заявив, що Україна перебуває у складному становищі та не має "карт" для переговорів. Після зустрічі українську делегацію попросили залишити Білий дім, а США тимчасово призупинили обмін розвідувальною інформацією.   У наступні місяці Трамп демонстрував готовність домовлятися з Москвою та пропонував Києву умови, які передбачали територіальні поступки.   Однак ситуація почала змінюватися після того, як Україна розгорнула масштабну кампанію далекобійних ударів по російських цілях.   Українські сили системно атакували російські нафтопереробні заводи, військові підприємства, об'єкти ППО та логістичну інфраструктуру.   Окремі спецоперації із застосуванням безпілотників дозволили уразити російські бомбардувальники, вартість яких становить сотні мільйонів доларів.   За даними моніторингової організації ACLED, у липні кількість українських далекобійних атак зросла втричі порівняно із січнем. Це змусило Росію розосереджувати та посилювати свої засоби протиповітряної оборони.   Україна також продовжує бити по російських військових об'єктах і логістиці в окупованому Криму.   На липневому саміті НАТО Трамп уже заявляв, що Зеленський є "дуже ефективним" у війні, а відносини між ними стали значно кращими.   Під час зустрічі також обговорювали можливість переговорів. Зеленський, реагуючи на пропозицію провести їх у Москві, пожартував, що там це було б небезпечно через велику кількість українських дронів у повітрі.   На думку AP, українські удари стали одним із факторів, які продемонстрували Вашингтону здатність Києва завдавати Росії відчутної шкоди.   Водночас Росія у відповідь посилила повітряні атаки по українських містах. Однією з проблем Києва залишається дефіцит американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.   За даними ООН, у перші шість місяців року в Україні загинули 1396 цивільних.   На тлі ризиків скорочення західної військової допомоги Україна прискорила розвиток власного оборонного виробництва. Зокрема, українські підприємства скорочують терміни розробки нових озброєнь та нарощують виробництво далекобійних засобів ураження.   Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг зазначає, що українська стратегія спрямована на послаблення здатності Росії вести тривалу війну.   Водночас ефективність цієї стратегії залежатиме від того, наскільки Україна зможе долати російську ППО, а також від стабільності фінансової та військової підтримки з боку Європи.   Раніше повідомляялося, що американські виробники Patriot виступили проти передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів через побоювання, що Київ зможе робити їх швидше і дешевше.    Дефіцит ракет Patriot грає на руку Путіну - ISW  

Китай пригрозив США "наслідками" за тиск на Росію

01:17:23

  Китай попередив США, що посилення санкцій проти Росії може зрештою обернутися проти самого Вашингтона. У Пекіні виступили проти використання економічного тиску як інструменту зовнішньої політики. Про це заявив представник китайського посольства у Вашингтоні Лю Чан, повідомляє російське пропагандистське агентство РИА Новости.   За словами китайського дипломата, нові обмеження США проти Росії не обов'язково дадуть результат, на який розраховує Вашингтон.   "Застосування подвійних стандартів, а також використання методів примусу та тиску в кінцевому підсумку обернеться проти тих, хто до них вдається", - заявив Лю Чан.   Водночас представник Пекіна не уточнив, про які саме наслідки для США йдеться та чи може Китай вдатися до конкретних заходів у відповідь.   Заява Пекіна пролунала на тлі обговорення у США нового пакета санкцій проти Росії.   Зауважимо, що Китай традиційно виступає проти односторонніх санкцій і не приєднався до більшості західних обмежень проти Москви. Пекін продовжує підтримувати значні торговельно-економічні зв'язки з країною-агресоркою Росією.   Водночас Вашингтон розглядає санкції як один із ключових інструментів економічного тиску на Москву через її війну проти України.   Нагадаємо, Сенат США підтримав масштабний законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. Документ набрав 68 голосів "за" проти дев'яти. Тепер законопроєкт має розглянути Палата представників США.   Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський подякував американським сенаторам за підтримку санкційного законопроєкту.    

Окуповані міста Донеччини залишилися без електрики

00:46:17

  На тимчасово окупованій території Донецької області низка міст залишилася без електропостачання. Знеструмлення, зокрема, зафіксували в Донецьку, Горлівці, Макіївці та Ясинуватій. Про проблеми з електропостачанням увечері у вівторок 11 серпня, повідомляють представники окупаційних адміністрацій.   Так званий очільник окупаційної адміністрації Горлівки Іван Приходько заявив про повне знеструмлення міста через аварійну ситуацію.   За його словами, фахівці працюють над відновленням електропостачання. Точні терміни ліквідації аварії та повернення світла наразі не називають.   У Донецьку масштабні відключення раніше торкнулися Петровського, Кіровського, Куйбишевського та Пролетарського районів. За заявами окупаційної влади, без електрики залишилися понад 117 тисяч абонентів.   Масові перебої з електропостачанням останнім часом фіксують і на інших окупованих Росією територіях України.   Зокрема, без електрики залишалися населені пункти на захопленій частині Херсонської області та в Мелітополі, а часткові відключення фіксували на окупованій території Запорізької області.   СБС уразили 13 енерговузлів за два дні  

В Одесі російський дрон влучив у п'ятиповерхівку

00:16:52

  Російські війська в ніч проти середи, 12 серпня, здійснюють чергову повітряну атаку на українські регіони із застосуванням ударних безпілотників. Вибухи пролунали в Одесі та Сумах. Про це повідомляють представники влади, місцеві пабліки та моніторингові канали.    За даними начальника Одеської МВА Сергія Лисака, Одеса опинилася під масованою атакою ударних безпілотників типу Shahed.    "Попередньо, постраждав житловий будинок. Деталі зʼясовуємо", - написав він у Telegram-каналі.   Як повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер, ворожий дрон влучив у п’ятий поверх житлового будинку. Інформація щодо постраждалих уточнюється.   Майже одночасно з Одесою вибухи пролунали і в Сумах.   Інформація про можливі влучання, пошкодження інфраструктури та постраждалих наразі уточнюється.   Мешканців атакованих регіонів закликають перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.   Нагадаємо, армія РФ завдала удару чотирма керованими авіабомбами по Сумах. Внаслідок атаки є загиблі та постраждалі. Також зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.   Також на Одещині російські війська атакували вантажний автомобіль. Унаслідок удару загинули двоє людей . Російські атаки по цивільному транспорту та населених пунктах продовжують спричиняти жертви серед мирного населення.  

Кохан став призером Євро-2026

23:55:16

  Український метальник молота Михайло Кохан піднявся на п’єдестал пошани на Євро-2026.   На континентальній першості українець дійшов до фіналу разом з 12 іншими атлетами.   Підсумком перших трьох спроб у Кохана була п’ята позиція в заліку.   Тільки передостанній кидок дав українському атлету шанс стати нарівні з лідерами заліку, однак його здобуте третє місце залишилося найкращим із його показників на цих змаганнях.   У підсумку Кохан завершив турнір на третьому підсумковому місці, оскільки кинути молот далі, ніж його суперники, йому не вдалося.   Водночас для Кохана це друга поспіль бронза на Євро з легкої атлетики.   Чемпіонат Європи з легкої атлетики. Метання молота (чоловіки)   1. Бенце Халас (Угорщина) - 84,25 м 2. Мерлін Гуммель (Німеччина) - 81,30 м 3. Михайло Кохан (Україна) - 79,49 м   Новини від  Корреспондент.net  в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp

Росія посилила штурми біля Костянтинівки - Генштаб

23:47:59

  Від початку доби вівторка, 11 серпня, на фронті відбулося 185 бойових зіткнень. Найбільше російських штурмів Сили оборони відбили на Костянтинівському напрямку. Про це йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.   Згідно з даними військових, за добу російські війська завдали одного ракетного удару, застосувавши 11 ракет, а також здійснили 58 авіаударів із використанням 208 керованих авіабомб.   Окупанти також залучили 6770 дронів-камікадзе та здійснили 2458 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.   На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 34 ворожі штурми в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки та у напрямку Довгої Балки, Степанівки, Торецького, Нового Донбасу та Кучерового Яру. Три боєзіткнення тривали станом на вечір.   Ще 22 атаки російські війська здійснили на Покровському напрямку. Один бій продовжувався.   За попередніми даними Генштабу, на Покровському напрямку протягом доби було ліквідовано 38 окупантів, ще 16 отримали поранення. Українські військові знищили чотири одиниці автомобільної техніки, пункт управління БпЛА та 22 укриття особового складу противника.   На Лиманському напрямку українські військові відбили 17 спроб росіян просунутися. Чотири боєзіткнення тривали.   На Слов'янському напрямку окупанти вісім разів намагалися прорвати оборону ЗСУ, на Куп'янському - дев'ять разів.   На Південно-Слобожанському напрямку ворог шість разів штурмував позиції українських військ, два бої тривали.   На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили п'ять атак. На Олександрівському напрямку росіяни здійснили одну спробу просунутися.   На Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках російські війська наступальних дій не проводили.

Циганков може опинитися в Сельті, але є конкурент

21:15:29

    Вінгер Жирони Віктор Циганков, як повідомляє Faro de Vigo, майже напевно може знову почати виступати у вищому дивізіоні Іспанії.   Інформація про це з’явилася у світлі інтересу Сельти, клубу з Ла-Ліги, до українського гравця, який числиться у складі Жирони, яка з Ла-Ліги опустилася в нижчий дивізіон. Є відомості про початок переговорів між клубами щодо переходу гравця.   У цьому світлі варто також згадати, що наявність усього року до завершення контракту із Циганковим спонукає каталонців дещо знизити ціну на гравця. Тож перехід, якщо він відбудеться, може бути здійснений за 10-15 млн євро.   Але в цьому питанні не усе так просто й однозначно. Сельта, окрім Жирони, веде переговори з Бока Хуніорс. "Небесно-блакитним" цікавий також Есек’єль Себальйос, гравець цього клубу з Буенос-Айреса.   І тут можна констатувати тільки те, що в планах у Сельти підписання тільки одного гравця на позицію вінгера.   Новини від  Корреспондент.net  у Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp