колаж Андрія КалістратенкаНескінченний перехід: що не так із запуском Бюро економічної безпеки і чим це загрожує бізнесу
Нескінченний перехід: що не так із запуском Бюро економічної безпеки і чим це загрожує бізнесу
Запуск Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з запобігання корупції чи антикорупційного суду не дали відчутного ефекту у підвищенні інвестиційного клімату.
Можливо, через те, що більша частина судової і правоохоронної системи продовжує працювати звичними методами.
Намагаючись виправити це, влада задумала докорінно реформувати роботу правоохоронної системи з економічними злочинами. Для цього в Україні створили Бюро економічної безпеки, на появу якого бізнес очікував останні кілька років.
Однак, схоже, що й ця реформа також може так і не стати драйвером залучення інвестицій.
Щонайменше, через побоювання бізнесу та потенційних інвесторів, що керівництво Бюро перейме "найкращі практики" роботи Податкової міліції, яку воно й мало замінити. Та й перевірок бізнесу загалом менше не стане – нікуди не дінуться ревізори Держпраці, Держфінмоніторингу, Держпродспоживслужби та інших відомств.
Проте, це не все. Є ще певні ризики, які несе в собі перехідний період у створенні нової структури. Що саме насторожує у процесі створення БЕБ?
Очікування та реальність
Ліквідація податкової міліції, позбавлення Служби безпеки України та Державного бюро розслідування прав розслідувати економічні злочини – це одна з найбільш очікуваних реформ для українського бізнесу. Часто безпідставні (за словами бізнесменів) перевірки, які виливалися у необхідність сплати корупційних "відкупних" майже не виходили з порядку денного зустрічей влади та приватного сектору.
За часів п’ятого президента України Петра Порошенка нарікання бізнесу вдалось матеріалізувати в конкретні кроки. Протягом 2017-2019 років, один за одним приймались закони, що отримали символічну назву "маски-шоу стоп". Але навіть з набранням їх чинності, ситуація кардинально не змінювалась.
Тож бізнес спільно з владою почав активно працювати над радикальною реформою – ліквідацією органів, які найбільше "кошмарили" підприємців.
Ідея виглядала благородно: створити принципово нову державну структуру з потужним аналітичним блоком. Цей орган мав би не стільки розслідувати злочини, скільки запобігати їхньому вчиненню. Перевірки бізнесу силовиками мали б піти у минуле, а разом з ними й досвід корупційної взаємодії з правоохоронцями.
"Бізнес втомився від регулярних візитів правоохоронців з різних установ: Служба безпеки, Нацполіція, Державне бюро розслідувань, Податкова міліція. При цьому, правоохоронці охочіше беруться за економічні злочини, адже саме там є можливість перевірити бізнес. Натомість інші категорії справ, зазвичай, розслідуються роками та неефективно", – констатує партнер та керівник практики кримінального права юридичної фірми "Астерс" Сергій Гребенюк.
Маски-шоу одного актора: як ДФС, СБУ і Нацполіція втратили контроль за економічними злочинами
Взаємодія правоохоронців з бізнесом неодноразово виходила в публічну площину. Наприклад, влітку 2019 року, вже за президента Зеленського, СБУ активно взялася за одного з найбільших інвесторів в Україну – компанію "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Серед іншого, співробітники Служби безпеки підозрювали підприємство у "недбалому використанні інвестицій" материнської компанії та відкрили кримінальне провадження за звинуваченням в "екоциді" (ст. 441 Кримінального кодексу – ЕП).
І хоча конфлікт вдалось вирішити мирно, сам факт його виникнення в черговий раз підняв на порядок денний питання змін у системі розслідування економічних злочинів. Щоправда, матеріалізувалася реформа аж на початку 2021 року, коли парламент проголосував за створення Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Бізнес цю новину сприйняв з обережним оптимізмом. І, як виявилося, не дарма.
Вже влітку стартував конкурс на директора БЕБ, який запам’ятався скандалом з побиття голови конкурсної комісії Тимофія Милованова кандидатом на цю посаду Олександром Данилюком. Останньому відмовили у проходженні на другий етап конкурсу через те, що його диплом Університету Індіани не легалізовано в Україні.
Цей випадок лише більше посилив чутки про те, що з переможцем конкурсу влада визначилась ще до його початку. Співрозмовники ЕП у Верховній раді та Офісі президента переконували, що ним мав стати тогочасний голова Державної фіскальної служби (ДФС) та, відповідно, Податкової міліції Вадим Мельник.
Головний у країні з економічних злочинів: хто очолить Бюро економічної безпеки?
На користь перемоги Мельника свідчила й підозріла активізація роботи Податкової міліції, зокрема на вигідних владі напрямках. З весни цього року ДФС проводила масові перевірки на комунальних підприємствах столиці в той час, як у мера Києва Віталія Кличка виник конфлікт з Офісом президента.
Та й загалом робота фіскалів в останні місяці свого існування значно активізувалася, про що свідчить зростання кількості скарг на неї від бізнесу.
"У першому кварталі 2021 року підприємці направили 16 скарг на рішення, дії та бездіяльність Податкової міліції, у другому – вже на 25% більше, 20 скарг. За неповний третій квартал (станом на 13 вересня – ЕП) ми отримали вже 22 скарги – на 10% більше, ніж у другому кварталі цього року", – відповіли ЕП в Офісі бізнес-омбудсмена.
Чи була активізація наслідком підігрування податківців діям політиків, чи вона була намаганням довести владі ефективність роботи служби та її окремих працівників – невідомо. Однак саме Мельника, врешті решт, обрали директором БЕБ. Це рішення бізнес сприйняв дуже неоднозначно, поставивши під сумнів ефективність реформи.
"Призначення керівником БЕБ людини з апарату ДФС підтвердило наші підозри, що мріям бізнесу про структуру з кардинально новим підходом до роботи з економічними злочинами не судилося здійснитись. Звісно, ми сподіваємось, що робота БЕБ почнеться з нового аркушу та не будемо робити упереджені висновки, тому нехай час покаже", – відповіла ЕП виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.
Підприємці побоюються, що створення БЕБ – це проста зміну вивіски "податкова міліція" на Бюро економічної безпеки. Тим більше, що розташовуватиметься Бюро у приміщеннях, якими нині користується Податкова міліція. Про це в інтерв'ю "Ліга.нет" говорить і сам Мельник.
До перемоги на конкурсі він не заперечував проти працевлаштування до новоствореного органу колишніх працівників податкової міліції. Щоправда після призначення, Мельник змінив риторику та стверджує, що до кандидатів на посади у БЕБ, які раніше працювали у податковій міліції, буде здійснюватися "більш пильний контроль".
Проте в історії БЕБ перетворення реформи на просту зміну вивісок – не найстрашніший з можливих наслідків для бізнесу та інвестиційного клімату.
Складнощі перехідного періоду
25 вересня 2021 року мало б стати визначною датою в історії України. Саме цього повинна припинити своє існування Податкова міліція, а вже з наступного дня, відповідно, почати працювати Бюро економічної безпеки.
Однак цього не станеться, про що вже декілька разів говорив директор новоствореного бюро. Причин одразу декілька.
Перша – Державну фіскальну службу просто не встигнуть ліквідувати до цієї дати. Складнощі з ліквідацією пояснюються тим, що чи не вперше в історії цілий державний орган не реорганізовується у якийсь інший, а повністю ліквідовується.
"Це не так-то і просто, як виявилось. І ми бачимо, що зараз навіть проведення аудиту ДФС продовжено ще на певний термін. Просто фізично не встигають, працюють щоденно. Аудит проводиться, але не встигають", – заявив Вадим Мельник в інтерв’ю "Суспільному".
Тож цілком ймовірно, що ДФС, а з нею й Податкова міліція, продовжуватимуть існувати й після 25 вересня, завершуючи процедурні моменти щодо своєї ліквідації.
Друга причина полягає у тому, що саме Бюро економічної безпеки до 25 вересня просто не встигне набрати необхідні 30% штатного апарату для того, щоб почати свою діяльність.
Наразі у БЕБ працевлаштовано лише одну людину – самого Мельника. Решту позицій будуть відбирати на конкурсах. А для цього ще потрібно створити конкурсні комісії та провести самі конкурси.
За оцінками Вадима Мельника, набір мінімальної кількості працівників БЕБ може зайняти 1-2 місяці.
Крім цього, до 25 вересня Верховна рада ще має ухвалити закон, яким визначить підслідність справ, які розслідуватиме БЕБ. Без нього вже порушені справи за економічні злочини й надалі розслідуватимуться СБУ чи поліцією.
Катастрофічне відставання у процесі створення БЕБ може призвести до того, що в якийсь момент в Україні можуть існувати одразу і Податкова міліція, і Бюро економічної безпеки, а старі справи розслідуватимуть поліція та СБУ.
"Будемо сподіватися, що перехідний період не затягнеться, як зазвичай, і бізнес не отримає додатковий новий контролюючий орган, який роками працюватиме паралельно з попереднім", – додає Ганна Дерев’янко.
Однак це станеться лише у разі, якщо створення Бюро економічної безпеки відбудеться раніше, ніж ліквідація ДФС. У разі ж, якщо Податкову міліцію ліквідують, Рада ухвалить закон про підслідність справ БЕБ, а саме Бюро запрацювати не встигне, то в Україні може взагалі не виявитися правоохоронного органу, відповідального за економічні злочини.
Про високу ймовірність виникнення такої ситуації ЕП повідомив високопоставлений співрозмовник в уряді. За його словами, строк, впродовж якого економічні злочини не контролюватиме жоден з органів може розтягнутись на півроку.
Така ситуація негативно вплине на тінізацію економіки, зокрема на ринку підакцизних товарів. За розрахунками, які ЕП навели в асоціації "Укртютюн", частка нелегальної тютюнової продукції у 2021 році рекордно зросла. У травні вона сягнула 15,9% – найвищого рівня за останні 11 років, впродовж яких проводилися подібні дослідження.
"На жаль, експерти ринку бачать тенденцію до подальшого зростання тіньового сектору. Тимчасова розбалансованість у системі контролюючих і правоохоронних органів додатково погіршить ситуацію", – повідомив юрист "Укртютюн" Кирило Чайковський.
Представники інших бізнес-асоціацій, опитаних ЕП, не бачать ризиків того, що тимчасова відсутність в Україні правоохоронного органу, відповідального за економічні злочини, суттєво вплине на рівень тіньової економіки.
"Концептуально на рівень злочинності, на мою думку, це вплинути не мало б, адже незворотність покарання – це один із принципів кримінального права. І почати розслідування у кримінальному провадженні із наступним притягненням винних осіб до кримінальної відповідальності можна і вже після вчинення злочину", – вважає співголова комітету з питань правової політики Американської торговельної палати Катерина Гупало.
Однак незалежно від того, відбудеться запуск БЕБ вчасно чи ні, бюро навряд чи розв'яже всі проблеми бізнесу у взаємодії з державними органами.
Перевірки нікуди не зникнуть
На початку липня 2021 року багатьох українців шокувала новина про те, що Держпродспоживслужба оштрафувала компанію "Нова пошта" на 325 млн грн. Сам штраф виписали за підсумками перевірки, яку служба провела у березні цього року за скаргою клієнта щодо пошкодження акваріуму, що коштував 500 грн.
Історія "Нової пошти" мала щасливий кінець: через розголос та резонанс у ЗМІ штраф скасували. Однак так буває далеко не у кожному випадку.
"Наразі в Україні близько 1,2 мільйона незавершених кримінальних проваджень проти бізнесу, які продовжуються з року в рік. Щороку ця цифра зростає ще близько на 300 тисяч справ.
99% з них не мають жодної судової перспективи, але мають перспективу слідчу – надсилати співробітникам повістки, нагнати жаху обшуками, заблокувати діяльність компанії та призначати експертизи", – жаліється член Ради директорів Спілки українських підприємців Олександр Соколовський.
Він зазначає, що найчастіше підприємцям вигідніше вдатися до корупції, аби закрити провадження та позбутися небажаного спілкування з перевіряючими органами. Витрати на хабарі згодом включають до собівартості продукції, через що вона втрачає свою конкурентоспроможність.
Найбільше "грішать" з тиском на бізнес саме ті правоохоронні органи, роботу яких і має замінити БЕБ. Однак, як показав випадок "Нової пошти", підприємці готові чекати неприємностей й з, часом, досить несподіваних місць.
Кількість українських державних органів, які мають право здійснювати перевірки бізнесу досить велика.
Щоправда, скільки саме точно не змогли відповісти навіть в Офісі бізнес-омбудсмена. Там зазначили, що лише відповідно до закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", кількість перевіряючих складає 34 держустанови.
Представники бізнесу, у розмові з журналістом ЕП, називають цифру щонайменше вдвічі більшу – 72 установи.
Далеко не з кожним держорганом у бізнесу виникає стільки ж проблем, скільки було з податковою міліцією, Нацполіцією чи СБУ. Кількість офіційно зареєстрованих Офісом бізнес-омбудсмена скарг, наприклад, на ту ж таки Держпродспоживслужбу з травня 2015 року складає всього 3.
Однак не варто забувати, що далеко не кожен бізнес, у разі виникнення проблем у спілкуванні з перевіряючими органами, готовий говорити про це публічно та скаржитися бізнес-омбудсмену.
Хай там як, однак саме на запуск Бюро економічної безпеки бізнес покладає найбільше очікувань щодо покращення інвестиційного клімату та якості взаємодії з державними органами.
Однак чи зуміє нова держструктура, очолювана керівником старої податкової міліції, стати магнітом для інвестицій в Україну покаже лише час.