Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Одна з країн Європи знову зупинила переговори про вступ України до ЄС

15:22:53

Угорщина відклала відкриття ще двох переговорних кластерів у межах вступу України до Європейського Союзу, попри завершення Києвом усіх формальних процедур. Про це  повідомляє Financial Times у середу, 29 липня.   Процес вступу країни-кандидата до ЄС передбачає шість переговорних кластерів, які охоплюють реформи та приведення національного законодавства у відповідність до європейського. Для відкриття і закриття кожного з них потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів. Європейська комісія заявляє, що Україна виконала формальні умови для початку переговорів за всіма шістьма напрямами, та неодноразово закликала країни ЄС не затягувати процес.   Під час останніх засідань Робочої групи Ради ЄС з питань розширення угорська делегація відмовилася затвердити результати оцінки готовності (скринінгу) України до відкриття нових переговорних розділів.   Як повідомили два джерела FT, минулого тижня Будапешт відклав відкриття кластерів 2 та 3 - що стосуються, відповідно, інтеграції в єдиний ринок та ширшої економічної й соціальної політики.   Один із дипломатів ЄС охарактеризував ці затримки як "невелику перешкоду", яку, ймовірно, вдасться подолати.    Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр з самого початку виступав проти прискорення процесу вступу України до ЄС, а давно обіцяний саміт із президентом Володимиром Зеленським досі не відбувся.   Речник угорського уряду заявив, що Будапешт виступає проти будь-якого "прискореного шляху" для України, аргументуючи це тим, що Київ не повинен отримувати більш сприятливого ставлення, ніж кандидати із Західних Балкан, які роками виконували вимоги блоку щодо вступу. Нагадаємо, на початку липня Угорщина погодилася розпочати процедуру відкриття шостого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу, частково розблокувавши переговорний процес. 

Нічна спецоперація в Нідерландах: затримали трьох підозрюваних у тероризмі

15:03:22

У ніч на 29 липня спецпідрозділи поліції Нідерландів провели одночасні операції в Роттердамі, Ейндговені та Алкмарі, під час яких затримали трьох підозрюваних у межах розслідування, пов'язаного з терористичною діяльністю. Про це в середу, 29 липня,  повідомляє  NOS із посиланням на прокуратуру Нідерландів.   За даними слідства, затриманим від 16 до 19 років. У прокуратурі поки не розкривають, у чому саме їх підозрюють, зазначаючи лише, що розслідування триває.   За інформацією нідерландських ЗМІ, у Роттердамі спецпризначенці близько 01:15 за місцевим часом увійшли до житлового будинку, де затримали молодого чоловіка. Після цього правоохоронці провели обшук помешкання.   Схожа операція відбулася і в Ейндговені, де також затримали підозрюваного та обшукали будинок.   Видання Eindhovens Dagblad зазначає, що за цією адресою у 2023 році вже затримували чоловіка, якого правоохоронці пов'язували з угрупованням Ісламська держава . За даними газети, у 2024 році його засудили до 112 днів ув'язнення та 200 годин громадських робіт за обвинуваченнями, пов'язаними з підготовкою можливих нападів. Водночас прокуратура не повідомляла, чи пов'язаний нинішній затриманий із тією справою.   Подробиці затримання в Алкмарі наразі не оприлюднюються.   У прокуратурі Нідерландів заявили, що додаткову інформацію про справу нададуть після завершення першочергових слідчих дій.   Раніше у Нідерландах у межах антитерористичного розслідування затримали 16 осіб, котрі через TikTok поширювали пропаганду ІДІЛ та закликали до терористичних дій. Серед підозрюваних четверо неповнолітніх.  

Кейко Фухіморі стала першою президенткою Перу

14:52:18

Лідерка консерваторів Кейко Фухіморі склала присягу як президентка Перу після перемоги на червневих виборах. Про це  повідомляє  Euronews.   Вона стала першою жінкою-президентом Перу, повернувши родину Фухіморі до влади після 26 років перерви.   Тепер президентка має представити свій кабінет міністрів. Король Феліпе VI був присутній на церемонії в Лімі.   51-річна лідерка партії Народна сила, батько якої Альберто Фухіморі керував Перу з 1990 по 2000 рік, вступає на посаду, обіцяючи відновити політичну стабільність, боротися зі зростанням злочинності та відродити економічне зростання після десятиліття політичної нестабільності.   За останнє десятиліття в Перу було дев'ять президентів, і лише троє були обрані всенародним голосуванням. Інші вступили на посаду після того, як їхні попередники пішли у відставку або були усунені Конгресом, часто на тлі корупційних скандалів.   Партія Фухіморі Народна сила та її головний союзник, партія Народне оновлення, контролюють половину місць у новоствореному Сенаті, що ускладнює для законодавців можливість усунення президента з посади. Нагадаємо, Кейко Фухіморі випередила свого суперника, лівого політика Роберто Санчеса , менш ніж на 50 тисяч голосів із понад 18 мільйонів поданих бюлетенів. "Захист від нелегалів": Чилі почала копати рів на кордоні з Перу

Оголосили лонгліст Букерівської премії 2026

14:44:33

  Організатори Букерівської премії оприлюднили довгий список номінантів 2026 року. До лонгліста увійшли 13 романів, які журі обрало зі 163 поданих заявок. Про це повідомили на офіційному сайті премії.   Цьогоріч журі очолила дослідниця античності, письменниця й телеведуча Мері Берд. До складу журі також увійшли поет і письменник Реймонд Антробус, музикант і письменник Джарвіс Кокер, журналістка й літературна критикиня Ребекка Лью та письменниця Патрісія Локвуд.   У довгому списку представлені автори із семи країн і трьох континентів, більшість із яких - із Великої Британії. До переліку увійшли лауреати Букерівської премії попередніх років Марлон Джеймс і Дуглас Стюарт, фіналістка минулих років Елізабет Страут, а також десять авторів, які вперше потрапили до лонгліста. Серед них - троє дебютантів.   За словами журі, цьогорічна добірка вирізняється жанровим і тематичним розмаїттям. До списку увійшли романи з елементами сатири, сюрреалізму, антиутопії, кримінального трилера, історичної та університетської прози. Автори досліджують теми пам'яті, смертності, примирення, відплати, людської природи та переосмислення минулого.   До довгого списку Букерівської премії 2026 року увійшли:  

Україна не копіює тактику РФ, а завдає асиметричних ударів - Хмара

14:27:39

  Виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара заявив, що Україна застосовує асиметричну стратегію у війні з Росією, оскільки не має можливості відповідати на атаки за принципом "удар на удар". Про це він сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер.   "Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично", - зазначив Хмара, відповідаючи на запитання про те, як Україні вдається протистояти більшій за чисельністю російській армії.   За його словами, далекобійні удари по нафтовій інфраструктурі РФ та операції із застосуванням безпілотників спрямовані на те, щоб завдавати Росії збитків, які суттєво перевищують витрати на їх проведення.   Хмара зазначив, що Україна прагне досягти співвідношення, за якого вартість проведення операції становить близько 2% від економічних чи військових втрат, яких вона завдає противнику. Як приклад він навів операцію "Павутина" - атаку українських дронів на російську стратегічну авіацію, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував.   Серед пріоритетів роботи Міністерства оборони Хмара назвав захист логістики від російських безпілотників, забезпечення військових необхідним оснащенням та своєчасне постачання ресурсів на фронт.   Він також наголосив, що його підхід до управління базується на взаємній довірі з військовослужбовцями та принципі, засвоєному під час служби у спецпідрозділі "Альфа" СБУ: не відправляти підлеглих туди, куди не готовий піти сам.   За словами Хмари, нинішню роботу на посаді очільника Міноборони він сприймає як продовження своєї бойової місії - забезпечення українських військових усім необхідним і підтримку їхніх родин.   Нагадаємо, як говорив Президент України, основним пріоритетом виконувача обов'язків міністра оборони Євгенія Хмари стане контроль за далекобійними операціями Сил безпеки.   "Пісюнкова дипломатія". Що блогерка Лумер розказала Трампу  

У Росії дозволили єдиній антивоєнній партії брати участь у виборах

14:02:38

  Центральна виборча комісія Росії зареєструвала федеральний список кандидатів від партії Яблуко для участі у виборах до Державної думи. Відповідне рішення члени комісії ухвалили одноголосно. Про це повідомляє Интерфакс .     Згідно з виданням, до зареєстрованого списку увійшли 269 кандидатів. Водночас зі списку виключили чотирьох осіб через наявність іноземного громадянства або посвідки на проживання. Крім того, ще 135 кандидатів від партії подали документи для участі у виборах в одномандатних округах.   Під час засідання представник федерального бюро Яблука Ярослав Щербаков заявив, що участь партії у виборах дає громадянам можливість "обрати альтернативу" та проголосувати за мир, припинення вогню, свободу і припинення репресій.   Голова ЦВК РФ Елла Памфілова, коментуючи рішення комісії, заявила, що виборчий орган однаково ставиться до всіх політичних сил, а остаточний вибір мають зробити виборці.   Зауважимо, що Яблуко позиціонує себе як єдина зареєстрована російська партія, що відкрито виступає проти війни під гаслом "За мир і свободу". Водночас, за даними російських незалежних медіа, більшість відомих політиків партії не бере участі у виборах після багаторічного тиску з боку силових структур.   На парламентських виборах 2021 року Яблуко отримало 1,34% голосів. У партії стверджують, що нині її підтримка зросла: за даними внутрішніх оцінок, рейтинг наближається до п'ятивідсоткового прохідного бар'єра.   Раніше речник президента РФ Дмитро Пєсков заявляв, що не вважає Яблуко повноцінною політичною партією. Водночас представники провладної партії Родина розкритикували рішення допустити Яблуко до участі у виборах.   Нагадаємо, після виборів до Державної думи Росії, які мають відбутися у вересні, у Кремлі можуть розглянути запровадження воєнного стану , повідомляє російське видання Верстка.   Кандидата в президенти РФ позбавили права брати участь у виборах у Держдуму  

У Харкові судитимуть ченця за зґвалтування 14-річної хористки

13:35:41

  У Харкові відбудеться суд над ченцем Харківської єпархії УПЦ (МП), якого обвинувачують у тяжких злочинах. Він постане перед судом за зґвалтування неповнолітньої, шантаж, сексуальну експлуатацію, розбещення малолітньої та злочини, пов’язані з дитячою порнографією. Про це в середу, 29 липня,  повідомляє Офіс генпрокурора.   Розслідування виявило, що навесні 2025 року підозрюваний познайомився з 14-річною дівчиною, учасницею церковного хору, в монастирській пекарні. Скориставшись її вразливістю, він здійснив злочин сексуального характеру.   Згодом він шантажував дівчину, погрожуючи розкрити цю інформацію представникам єпархії, і змушував її до подальших сексуальних дій. Під час одного з епізодів він зняв її на відео, а на його телефоні виявили порнографічні матеріали з дітьми.