Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Прокурора МКС, який видав ордер на арешт Путіна, відсторонили: що сталося

22:58:33

  Країни-учасниці Міжнародного кримінального суду (МКС) підтримали рішення про тимчасове відсторонення головного прокурора Каріма Хана. Про це у п'ятницю, 24 липня,  повідомляє Reuters із посиланням на два дипломатичні джерела.   За інформацією агентства, за відсторонення Хана проголосували 82 із 125 держав-членів МКС. Таємне голосування відбулося 24 липня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.   Як зазначає France24, Карім Хан не був присутній на засіданні, оскільки не може в'їхати до США через санкції, запроваджені адміністрацією президента Дональда Трампа.   Відсторонення пов'язане з розслідуванням звинувачень у сексуальних домаганнях. Раніше The Wall Street Journal повідомляла , що одна зі співробітниць МКС звинуватила Хана у неодноразовому примушуванні до сексуальних контактів. За її словами, прокурор також нібито намагався переконати її відкликати скаргу, посилаючись на чутливість розслідувань воєнних злочинів.   Сам Карім Хан відкидає всі звинувачення, називаючи їх безпідставними та політично вмотивованими. Водночас низка співробітників суду та правозахисних організацій закликали провести незалежне розслідування.   Зауважимо, Карім Хан очолює прокуратуру МКС із 2021 року. У березні 2023 року саме за його поданням суд видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою в незаконній депортації українських дітей. Також у 2024 році він звернувся із запитом про видачу ордерів на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта.   Розслідування щодо самого Хана триває, а остаточних висновків у справі поки що не оприлюднено.

У Трампа стурбовані темпами використання ракет Patriot і Tomahawk - ЗМІ

21:34:19

  В адміністрації президента США Дональда Трампа виникла напруга щодо темпів використання високоточних ракет і засобів протиповітряної оборони у війні з Іраном. Про це повідомляє CBS News із посиланням на американських військових і розвідувальних чиновників.   За інформацією телеканалу, у Пентагоні побоюються, що Сполучені Штати не зможуть довго підтримувати нинішній рівень застосування дорогих високоточних боєприпасів, оскільки оборонно-промислова база не здатна швидко поповнювати запаси.   Особливе занепокоєння викликає скорочення арсеналів ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і THAAD, які активно використовують для відбиття іранських атак у регіоні Перської затоки.   За даними видання, через це Пентагон уже перекидає частину ракет із інших регіонів, зокрема з Індо-Тихоокеанського, що може вплинути на готовність США до можливих криз навколо Тайваню.   Щоб зменшити витрати далекобійного озброєння, американські військові дедалі частіше застосовують дешевші авіабомби з комплектами наведення JDAM та керовані реактивні снаряди GMLRS. Водночас крилаті ракети Tomahawk і JASSM використовують більш ощадливо.   Як зазначає Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), під час активної фази бойових дій США вже використали понад 1000 ракет Tomahawk і близько 1100 ракет JASSM. За оцінками аналітиків, відновлення таких запасів може тривати до чотирьох років, тоді як виробництво нових ракет для систем ППО - до п'яти років.   Водночас міністр оборони США Піт Гегсет заперечує інформацію про кризу із запасами озброєнь. Він заявив, що американська армія продовжує нарощувати свої арсенали. Аналогічну позицію висловив і речник Пентагону Шон Парнелл, який запевнив, що військові мають усі необхідні ресурси для виконання поставлених завдань.   Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що завдяки його персональним домовленостям із лідерами Китаю та Росії ті не продають зброю Ірану, а Сполучені Штати - в свою чергу, не продають зброю "Україні, а лише країнам НАТО".    Іран відмовився від перемир’я, підтриманого США - ЗМІ

Україна матиме дрони дальністю до 10 тисяч км - Зеленський

20:21:10

  У 2027 році Україна матиме безпілотники із дальністю від 5000 до 10 000 кілометрів. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер.   За його словами, нині Сили оборони застосовують ударні БПЛА на відстані понад 3000 кілометрів. Зокрема, у липні таку відстань подолав дрон FP-1 під час атаки на Омський нафтопереробний завод у Росії.   "Зараз ми маємо дрони із дальністю понад 3000 кілометрів. До кінця року ми матимемо дрони із дальністю 4000 кілометрів. Наступного року - із дальністю від 5000 до 10 000 кілометрів", - сказав Зеленський.   Нагадаємо, Україна та Сполучені Штати підписали двосторонню заяву про наміри, що визначає основні принципи майбутньої співпраці у сфері безпілотних технологій. Угода відкриває можливість для випробувань українських безпілотників американськими військовими . Київ готує нову угоду зі США щодо дронів: деталі зустрічі Зеленського