Як Німеччина з Францією допомагають "Росатому" заходити в ЄС і чому це небезпечно
Йде п'ятий рік повномасштабної війни Росії проти України.
У той час, коли Європейський Союз декларує курс на поступову відмову від співпраці з державою-агресором та зменшення залежності від російських енергоресурсів у межах плану REPowerEU, у Німеччині ухвалюють рішення, які суперечать цьому курсу.
Про те, як в Євросоюзі відкривають "чорний хід" для "Росатому", читайте в статті експертки проєктів DiXi Group Діани Сушкової Зелене світло для російської "ядерки"? Як Німеччина повторює помилку "Північного потоку-2". Далі – стислий її виклад.
Виникає парадоксальна ситуація: неядерна Німеччина, з одного боку, офіційно підтримує Україну та європейську стратегію скорочення залежності від російських енергоресурсів, а з іншого – надає дозвіл, який сприятиме розширенню ядерного бізнесу РФ на території ЄС.
Так, 22 липня 2026 року у Нижній Саксонії від імені федерального уряду Німеччини схвалили заявку компанії Advanced Nuclear Fuels, дочірньої структури французького концерну Framatome, на отримання ліцензії для виробництва ядерних паливних збірок для реакторів радянського типу (ВВЕР) у місті Лінген.
Виробництво здійснюватиметься з використанням російських технологій та ноу-хау на основі ліцензійної угоди з компанією "ТВЕЛ" (дочірнім підприємством "Росатому").
Згадана вище французька Framatome має на меті стати європейським альтернативним постачальником відповідних ядерних збірок. Однак замість того, щоб обрати західних партнерів, компанія вирішила працювати з російською державною корпорацією.
За наявної ситуації вироблене у Лінгені ядерне паливо для європейських реакторів типу ВВЕР матиме етикетку "Зроблено в ЄС".
Однак всередині буде продукт, виготовлений за російським "рецептом".
Відповідно, контрольований Росією. І це зовсім не схоже на позбавлення від російської залежності, радше на зміну її форми.
Чому це стало можливим? Основна причина – відсутність достатніх юридичних підстав для відмови.
Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Маєр, який представляє "Зелених", прямо заявив, що виступає проти проєкту. Та водночас визнав, що німецьке законодавство не дає формальних аргументів, щоб заблокувати його.
Це рішення викликає аналогії із сумнозвісним "Північним потоком-2".
Приклад "Північного потоку-2" наочно продемонстрував наслідки ігнорування ширших геополітичних міркувань і питань безпеки у відносинах із Росією. Проєкт, який обґрунтовували економічною доцільністю, зрештою зробив би Європу більш вразливою, але став політично неприйнятним лише після повномасштабного вторгнення.
Проєкт розширення заводу ANF у Лінгені несе ризик повторення тієї самої стратегічної помилки.
Адже передбачає інтеграцію обладнання, технологій та ноу-хау "Росатому" у європейське виробництво ядерного палива саме тоді, коли ЄС прагне зменшити залежність від Росії.
Ситуація демонструє, що чинне європейське законодавство не відповідає сучасним безпековим викликам. Саме тому відповіддю має стати перегляд регуляторного підходу, активізація політичних і юридичних зусиль для оскарження проєкту, а також прискорення санкцій проти "Росатому" та його дочірніх компаній.
Докладніше – в матеріалі Діани Сушкової Зелене світло для російської "ядерки"? Як Німеччина повторює помилку "Північного потоку-2".