Які країни та чому блокували 21-й пакет санкцій та чим поступилися друзі України
Євросоюз нарешті погодив 21-й пакет санкцій проти Росії.
За трохи більше місяця його погрожували ветувати майже третина держав Євросоюзу.
Кожна держава відмовлялася від вето в обмін на якусь поступку – фактично, на ослаблення запропонованого Єврокомісією санкційного пакету.
Докладніше про торги навколо 21-го пакету санкцій і те, що в нього врешті-решт увійшло, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Тетяни Висоцької Компроміси заради санкцій. Як ЄС домовився про нову хвилю тиску на Росію і що довелося "здати". Далі – стислий її виклад.
Першою 21-й пакет санкцій заблокувала Болгарія з вимогою виключення з санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила.
Пізніше до Болгарії приєдналася Італія – вочевидь під впливом Папського престолу не бажаючи встановлювати "політичні " санкції проти церковних діячів.
У результаті патріарха Кирила видалили з запропонованого санкційного списку.
Разом із засновником російського "Лукойлу" Вагітом Алекперовим та керівником компанії з РФ, яка, окрім роботи на російську оборонку, постачає комплектуючі для метро у столиці Болгарії Софії.
Далі були російські комбатанти. Франція, Італія, і ще менш гласно ряд інших морських курортних держав навідріз відмовилися повністю забороняти їм вʼїзд на територію ЄС. Тому, окупанти все ще можуть їхати відпочивати на Лазуровий берег. У санкційному пакеті залишився лише НАМІР європейських держав колись у майбутньому заборонити їм вʼїзд.
Тепер про рибу. Німеччина, Нідерланди, Франція та Польща домоглися того, щоб виключити весь "рибний блок" був вилучений з санкційного пакета до кращих часів. До 21 пакету санкцій хотіли внести заборону імпорту в ЄС російської тріски та значно обмежити імпорт інших видів рибної продукції.
Нарешті, Австрія. Вона була передостанньою країною, яка зняла застереження щодо 21-го пакета санкцій. Вимога Відня не нова: вилучити з уже існуючого санкційного списку російську інвестиційну компанію, замороженими активами якої можна було б компенсувати фінансові втрати австрійського банківського гіганта Raiffeisen, котрий залишився працювати в Росії після початку повномасштабки.
Заробляння коштів у державі-агресорі вилилося для австрійської банківської інституції у збитки в понад 2 млрд євро, вилучених росіянами у вигляді активів через суд. Їх вона тепер хоче повернути через європейську дочку однієї з фірм, що повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.
У цьому й полягала вимога Австрії. Щоправда, вона стала єдиною державою, яка в обмін на погрозу вето отримала лише обіцянку.
Греція блокувала 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії до останнього дня – 23 липня. Вона вимагала скасувати запропоновану в пакеті заборону на транспортування російського скрапленого газу до третіх країн.
Афіни переймалися недарма, адже такий захід міг завдати серйозної шкоди Dynagas, грецькій судноплавній компанії, яка спеціалізується на транспортуванні саме арктичного російського СПГ.
Після того, як стало зрозуміло, що Греція стоятиме до кінця, було прийняте компромісне рішення: для греків зроблять виняток. Транспортування скрапленого газу з Росії до третіх країн дозволять за контрактами, які були укладені до 24 лютого 2022 року – тобто, до повномасштабного вторгнення.
Отже, Dynagas як старий партнер російських газовиків може бути спокійним принаймні рік. Адже заплановано, що тоді вказаний виняток переглянуть – і для його затвердження теж необхідна буде одноголосна підтримка.
Незважаючи на все вищевикладене, 21-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії все одно можна вважати потужним і таким, що сильно вдарить по російській економіці.
У пакет санкцій потрапили великі російські регіональні банки, низка закордонних банків (які допомагають обходити санкції), криптовалютні оператори, судна "тіньового флоту", нафтопереробні заводи, "дронові" компанії.
Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької Компроміси заради санкцій. Як ЄС домовився про нову хвилю тиску на Росію і що довелося "здати".