Чому урядові перестановки можуть сповільнити євроінтеграцію України
Бурхливі урядові перестановки минулого тижня дещо відвернули увагу від процесів, пов’язаних з переговорами про вступ України в ЄС. Поза тим – ротації, зміна структури уряду та інше впливатимуть на майбутній переговорний процес.
На жаль, цілком можливий негативний вплив.
Бо очевидним є існування двох системних проблем, здатних вплинути на швидкість вступу в ЄС. Перша – недостатня інституційна спроможність держави швидко виконувати переговорні зобов’язання. І нескінченні урядові зміни лише поглиблюють цю проблему.
Друга – обмежена політична готовність проводити складні політико-правові реформи.
Докладніше – в статті виконавчої директорки Українського центру європейської політики Любові Акуленко Зміни не на користь руху в ЄС: чим небезпечні постійні урядові ротації. Далі – стислий її виклад.
Часті зміни уряду послаблюють переговорну спроможність України.
За нашими підрахунками, минулорічна зміна складу уряду спричинила заміну 31% голів переговорних робочих груп. Після нинішніх перестановок остаточний масштаб змін поки що неможливо оцінити, оскільки призначення в міністерствах ще не завершені. Наразі можна припустити, що свої посади збережуть близько половини голів переговорних груп.
Особливо проблемним є те, що зміни відбуваються саме в міністерствах, які відіграють ключову роль у переговорах.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства планують розділити на Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство економіки та довкілля.
Міністерство розвитку громад та територій – на Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб і Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту.
Такий перерозподіл повноважень означає не лише зміну назв і керівників.
Він тягне за собою перебудову структур міністерств, перегляд посад, перерозподіл функцій і ризик втрати фахівців.
Для переговорного процесу це означає втрату інституційної пам’яті, уповільнення роботи й необхідність фактично заново вводити нових посадовців у складний масив зобов’язань.
Позитивним в останній зміні уряду є те, що новопризначений віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов був залучений до переговорного процесу протягом усього попереднього періоду. Тому на рівні політичного керівництва певна наступність та інституційна пам’ять збережуться.
Водночас нова посада передбачає розширення фокуса – від зовнішньополітичної та переговорної роботи до координації виконання євроінтеграційних зобов’язань усередині країни.
Через те, що урядові зміни негативно впливають на темп переговорів, потрібні інституційні запобіжники.
Один із них – призначення головним переговірником не політика, який залежить від складу уряду, а державного службовця найвищого рівня. Така модель могла б зменшити залежність переговорного процесу від політичних ротацій.
Другий запобіжник – посилення ролі секретарів переговорних робочих груп, які є працівниками Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Саме вони можуть забезпечувати тяглість роботи, зберігати документацію, контролювати виконання рішень і передавати інституційну пам’ять новим керівникам.
Одним із пріоритетів нового віцепрем’єра має стати посилення Урядового офісу.
Офіс має налічувати близько 100 або навіть більше фахівців.
Адже якщо Україна справді прагне швидкого вступу до ЄС, вона має думати не лише про політичні заяви, а й про здатність державного апарату виконувати переговорні зобов’язання.
Докладніше – в матеріалі Любові Акуленко Зміни не на користь руху в ЄС: чим небезпечні постійні урядові ротації.