ЄС втрачає єдність щодо нових санкцій проти РосіїСанкції ЄС проти РФ опинилися під загрозою зриву - FT
Через вимоги національних винятків 21-й пакет санкцій проти Росії опинився під загрозою, що викликає побоювання щодо майбутньої підтримки України.
Країни Європейського Союзу дедалі частіше виступають проти нових економічних санкцій щодо Росії, якщо вони можуть зашкодити їхнім національним компаніям. Через вимоги окремих держав погодження нового пакета обмежень опинилося під загрозою. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на дипломатів та джерела.
За словами п’яти дипломатів ЄС, залучених до переговорів, Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія або домагаються винятків із запропонованих Брюсселем заходів, або блокують окремі положення.
Європейські санкції після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році були спрямовані на скорочення фінансових потоків, які підтримують військову машину Кремля. Однак тепер дедалі більше країн виступають проти заходів, які можуть зачепити їхній бізнес, що досі працює з російським ринком.
У ЄС санкції потребують одностайної підтримки всіх держав-членів. Саме через розбіжності посли країн Євросоюзу не змогли домовитися після чотирьох днів переговорів у Брюсселі.
Дипломати побоюються, що послаблення внутрішньої солідарності, втома від підтримки України та очікування можливих мирних переговорів із Росією впливають на готовність країн ухвалювати складні рішення.
"Моральний імператив за столом переговорів працює дедалі менше", - заявив один із дипломатів. За його словами, країни продовжують говорити про єдність і жорстку позицію щодо Росії, але коли справа доходить до конкретних економічних втрат, позиція змінюється.
Бізнесові інтереси стають головною перешкодою
Новий пакет санкцій передбачає обмеження проти російського експорту та фінансової системи, а також механізм для зниження ціни, за якою Росія продає нафту.
Найбільше суперечок викликала позиція Греції. Афіни відмовляються підтримувати весь пакет без дозволу на транспортування російського скрапленого природного газу до третіх країн.
Причиною стала ситуація довкола судноплавної компанії Dynagas, яка перевозила понад 30 млн тонн LNG із російського арктичного проєкту Ямал після початку повномасштабної війни.
Грецька сторона наполягає, що заборона на такі перевезення може послабити позиції європейської морської галузі та передати частину ринку конкурентам з інших країн.
Португалія та Німеччина також виступили проти заборони на імпорт російської риби, посилаючись на необхідність захисту власної переробної промисловості.
Франція та Італія хочуть пом’якшити обмеження щодо видачі європейських віз російським військовим, які брали участь у війні проти України. Австрія своєю чергою вимагає розморозити російські активи на €2 млрд для компенсації штрафу, накладеного Москвою на Raiffeisen Bank.
Дипломати попереджають про кризу санкційної політики
Один із представників ЄС назвав ситуацію "великою кризою для всього санкційного підходу".
"Якщо кожна країна вимагатиме винятків і лазівок, у результаті кожен пакет санкцій стане порожньою оболонкою", - попередив дипломат.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС ухвалив 20 пакетів санкцій, спрямованих на скорочення ресурсів Кремля для ведення війни.
Водночас дипломати зазначають, що масштаб опору новим заходам з боку окремих столиць є безпрецедентним.
За словами старшого дослідника брюссельського аналітичного центру Bruegel Якоба Кіркегора, Європа наближається до межі санкційного тиску.
"Ми наприкінці цього процесу, коли політичні лідери країн-членів починають вважати, що їхні ключові інтереси опинилися під загрозою", - пояснив він.
Санкції дедалі частіше зіштовхуються з національними інтересами
Після запровадження перших обмежень у 2022 році деякі європейські компанії зазнали значних втрат. Серед них - данський виробник пива Carlsberg та фінська енергетична компанія Fortum.
Тепер країни, чиї компанії вже понесли втрати через санкції, дедалі частіше вважають несправедливим, що інші держави намагаються захистити власний бізнес.
"Деякі країни не припинили бізнес із Росією у 2022 чи 2023 роках. Тепер ми фактично дістаємося саме до цих галузей, бо там залишилися великі доходи", - зазначив один із дипломатів.
Затримка із затвердженням нового пакета санкцій відбувається на тлі посилення тиску України на Росію, зокрема через удари далекобійною зброєю по військових та енергетичних об’єктах.
Однак у ЄС визнають: головна причина суперечок полягає не лише в економіці, а й у різному сприйнятті рівня загрози з боку Росії.
"Проблема в тому, що деякі країни вважають свої національні інтереси важливішими. Але для країн Балтії чи Північної Європи ризик був очевидним ще кілька років тому. Інші держави сьогодні оцінюють загрозу інакше", - додав один із дипломатів.
Як ми вже писали, посли країн Євросоюзу на засіданні у Брюсселі у вівторок, 14 липня, не змогли ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії і продовжать дискусії у середу, 15 липня.
Тоді ЗМІ дізналися, що Греція "висловила занепокоєння у зв’язку з раніше введеними обмеженнями ЄС на торгівлю російським скрапленим природним газом після того, як у жовтні 2025 року було узгоджено відповідну заборону".
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp