У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт ПутінаТрамп знову атакує суд у Гаазі. Чому він це робить і що буде зі справою проти Путіна
"МКС становить нестерпну загрозу суверенітету США – він претендує на повноваження притягати до відповідальності та навіть ув’язнювати американських військовослужбовців і посадовців, які діють в інтересах національної безпеки США", – йдеться у заяві Державного департаменту, оприлюдненій 13 липня.
Того ж дня очільник Держдепу Марко Рубіо опублікував у Wall Street Journal статтю, де заявив, що Міжнародний кримінальний суд та його союзники "прагнуть створити постійний світовий трибунал із майже необмеженими повноваженнями".
"Саме зараз МКС та його союзники ведуть війну проти нашої країни. Не кулями чи ракетами, а статутами, угодами та силою так званого міжнародного права", – заявив також Рубіо у спеціальному відеозверненні.
Це рішення Вашингтона стало новим етапом багаторічного конфлікту між США та інституцією, створеною для переслідування найтяжчих міжнародних злочинів.
Адміністрація американського президента Дональда Трампа стверджує, що МКС загрожує американському суверенітету, тоді як прихильники суду вважають його одним із небагатьох механізмів, здатних притягувати до відповідальності навіть найвпливовіших посадовців світу.
Раніше американські адміністрації різних політичних таборів неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що суд може використовувати свої повноваження для переслідування громадян держав, які не є сторонами Римського статуту, як-от Сполучені Штати.
Втім, із поверненням Трампа до Білого дому там перейшли від риторики до практичних кроків. США посилили тиск на МКС, зокрема запровадили санкції проти нього.
На цьому тлі остання заява державного секретаря, в якій він оголосив про кампанію з "усунення загрози" від МКС, стала черговим етапом ескалації протистояння між Вашингтоном і судом у Гаазі.
Втім, певна небезпека від цієї "війни" виникає і для України.
Протистояння на десятиліття
Міжнародний кримінальний суд, штаб-квартира якого розташована в нідерландській Гаазі, було офіційно засновано у 2002 році після набуття чинності Римським статутом. Це перший постійний міжнародний суд, створений для розслідування та притягнення до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні найтяжчих злочинів, що викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти.
Ідея створення постійного міжнародного кримінального трибуналу отримала широку підтримку після кривавих конфліктів на Балканах у 1990-х роках та геноциду в Руанді.
МКС є судом останньої інстанції й втручається лише тоді, коли національні судові органи не можуть або не хочуть проводити належне розслідування чи притягати винних до відповідальності.
Юрисдикція суду поширюється на злочини, скоєні після 1 липня 2002 року. Тобто – після набуття чинності Римським статутом.
Станом на сьогодні Римський статут ратифікували 125 держав.
Ще понад три десятки підписали документ, однак досі не завершили процедуру його ратифікації.
Водночас низка впливових країн так і не приєдналася до МКС. Серед них Сполучені Штати – вони підписали Римський статут у 2000 році, однак так і не ратифікували.
Від самого початку існування МКС Вашингтон намагався обмежити можливість переслідування американських громадян.
У 2002 році США домагалися спеціальних гарантій для своїх військових через Раду Безпеки ООН, однак після скандалу зі знущаннями з іракських полонених ці домовленості не були продовжені.
У 2017 році, за першого президентства Трампа, між США та МКС спалахнув конфлікт – тодішня головна прокурорка суду Фату Бенсуда спробувала розпочати розслідування щодо катувань затриманих, звинувачених у тероризмі за часи адміністрації Буша в межах ширшого розслідування війни в Афганістані.
У відповідь на це адміністрація Трампа застосувала санкції проти співробітників суду, а колишній держсекретар Майк Помпео засудив його та назвав корумпованим.
Потепління прийшло у відносини 2021 року, коли адміністрація президента Джо Байдена скасувала санкції Трампа, а новопризначений прокурор Карім Хан припинив розслідування подій в Афганістані.
Складний вибір для України
Повернення Трампа до Білого дому після президентських виборів 2024 року ознаменувало новий етап протистояння між Сполученими Штатами та Міжнародним кримінальним судом. Хоча Вашингтон і раніше різко критикував діяльність МКС, саме за другої адміністрації Трампа ця критика переросла у санкційні кроки.
Безпосереднім приводом стало рішення суду видати ордери на арешт найвищих посадовців Ізраїлю – одного з ключових союзників США. У листопаді 2024 року МКС застосував це щодо прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта.
Уже в лютому 2025 року президент США підписав указ про запровадження санкцій проти "осіб та членів їхніх родин, які допомагають розслідуванням МКС проти громадян США або союзників".
Далі санкційний тиск лише посилювався: спершу США вдарили санкціями по суду в червні, а потім – у серпні.
Ну а тепер державний секретар Марко Рубіо пообіцяв, що Сполучені Штати готові "ліквідувати МКС цеглина за цеглиною, якщо буде потрібно".
Ці слова стали жорстким сигналом Вашингтона про намір і надалі посилювати тиск на міжнародний суд.
Для України конфлікт між Вашингтоном і МКС є небезпечним.
Київ визнав юрисдикцію суду щодо злочинів, скоєних на українській території, а МКС видав ордери на арешт кількох російських посадовців включно з очільником Кремля Владіміром Путіним. Саме тому будь-який тиск США на суд потенційно може впливати на один із ключових міжнародних механізмів притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.
Але через це під загрозою може опинитися військова підтримка Сполучених Штатів.
А в згаданій на початку заяві Держдепу з описом та обґрунтуванням кампанії з "ліквідації загрози, яку МКС становить для американців" наголошено – в ній не буде заборонених дипломатичних заходів. Кампанія передбачатиме широкий їх спектр – від дипломатичного тиску до економічних та політичних обмежень щодо осіб і держав, які, на думку Вашингтона, підтримують розширення повноважень МКС.
Окремо згадано країни, які продовжують співпрацювати із судом, але водночас отримують допомогу від Сполучених Штатів".
Вашингтон планує запровадити "посилений контроль" щодо таких держав.
США закликають країни, які "співпрацюють з американськими правоохоронними органами та збройними силами США або користуються перевагами "парасольки безпеки" США", відкинути повноваження МКС щодо притягнення до відповідальності американських посадовців та військовослужбовців.
"Ця адміністрація не буде сидіти склавши руки, поки МКС та його союзники намагаються погрожувати нашому народу. Якщо вони вважають, що можуть позбавити нас суверенітету, ми навчимо їх, що таке справжня американська рішучість", – заявив Марко Рубіо.
Фактично США пропонують союзникам вибір.
З одного боку – підтримка американської позиції щодо МКС, з іншого – участь у системі міжнародного кримінального правосуддя.
Для низки країн Європи це має особливе значення, оскільки вони є учасниками Римського статуту та продовжують визнавати юрисдикцію суду як один із ключових механізмів боротьби з безкарністю за найтяжчі міжнародні злочини.
А подальше протистояння США з МКС може стати випробуванням не лише для самого суду, а й для всієї системи міжнародної відповідальності, яка сформувалася після Другої світової війни.
Щодо українського інтересу, то, на щастя, розслідуванням воєнних злочинів Путіна займається нині не лише МКС – у травні 2026-го на засіданні Комітету міністрів Ради Європи схвалили процедуру запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії.
Очікується, що він розпочне роботу вже наступного року.
Авторка: Уляна Кричковська-Богданова,
журналістка "Європейської правди"