Ще одне "велике перезавантаження". Що відбувається в українській владі?
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький під час дискусії "Нової країни"Юлія Свириденко поїде послом в США
За словами президента Зеленського, за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом, «здатна реалізувати те, про що ми домовляємось на рівні лідерів і на що очікує Український народ». Серед головних напрямків Зеленський назвав співпрацю зі Сполученими Штатами, зокрема домовленості щодо ліцензійного виробництва систем Patriot, європейський антибалістичний проєкт, інтеграцію до Євросоюзу, розвиток відносин із Польщею та Угорщиною, країнами Близького Сходу і Перської затоки, Китаєм, а також взаємодію з ключовими міжнародними організаціями.
Глава держави подякував Юлії Свириденко за роботу на чолі уряду та повідомив, що запропонував їй нову відповідальну місію.
Нагадаємо, Юлія Свириденко очолила уряд лише рік тому, в липні 2025, змінивши на цій посаді Дениса Шмигаля.
Уряд може очолити Сергій Корецький
Реклама
Роботою Сергія Корецького на посаді голови правління НАК «Нафтогаз України» Володимир Зеленський, судячи з його слів, задоволений. Президент зазначив, що «Укрнафта», якою раніше керував Корецький, та «Нафтогаз» вийшли на визначені показники національних результатів.
«Вдячний за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – Укрнафти та Нафтогазу. Це надзвичайно складна сфера з великим перетином інтересів, і важливо, що Сергій забезпечив дотримання національних інтересів України у діяльності цих компаній», – наголосив Зеленський.
Водночас «є нові виклики через російські удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі в прикордонних та прифронтових регіонах, удари по АЗС, інших об’єктах».
Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобуву Луцькому державному технічному університеті, спочатку за спеціальністю машинобудування, потім – з бізнес-управління.
Понад 20 років Корецький був пов’язаний із Групою компаній «Континіум», пройшов шлях від співробітника аналітичного відділу до генерального директора. У 2002 році очолив СП »Західна Нафтова Група», а з 2007 – керівну компанію групи.
У 2002-2006 роках був помічником нардепа Верховної Ради четвертого скликання на громадських засадах Ігоря Єремеєва, обраного від виборчого блоку «За єдину Україну». У 2012-2014 роках допомагав на громадських засадах Ігорю Єремеєву, обраному до Верховної Ради сьомого скликання.
У 2006 році Корецький невдало балотувався до Верховної Ради 5 скликання у непрохідній частині списку від Народного блоку Литвина (№214). У тому ж році невдало балотувався до Волинської обласної ради 5 скликання від Народного блоку Литвина.
У 2007-2012 роках був помічником на громадських засадах народної депутатки Верховної Ради 6 скликання Катерини Ващук, обраної від Народного блоку Литвина.
Реклама
З 2013 року керував мережею автозаправок WOG, запровадивши нові бізнес-моделі, зокрема запуск кав’ярень за межами АЗС.
У 2018 році завершив роботу в «Континіумі» й зосередився на власних проєктах. У 2019-му заснував Idealist Coffee Co. – кавовий бренд із повним виробничим циклом, який також має мережу кав’ярень. Станом на 2024 рік у Києві діяло десять таких закладів, а з 2022 року продукція Idealist постачається в поїзди Укрзалізниці. Вийшов з бенефіціарів кавового бізнесу наприкінці 2021 року.
У 2019–2022 роках також був співзасновником і головою правління енерготрейдингової компанії Centurion Group SA у Швейцарії.
9 листопада 2022 року Сергій Корецький був призначений директором «Укрнафти» та «Укртатнафти» після переходу компаній під управління Міністерства оборони.
28 квітня 2025 року наглядова рада НАК Нафтогаз України ухвалила рішення про призначення Сергія Корецького головою правління.
У січні Сергій Корецький був учасником однієї з дискусійних панелей «Нової країни». В рамках спільного проєктуLB.uaтаEFI Group ми говорили про те, які висновки влада (не)зробила з зими 2025-2026 і до чого нам готуватися зимою 2026-2027. Докладніше – тут.
Зміни в силовому блоці
Після відставки чинного уряду та формування нового, міністром оборони може стати чинний міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Про це LB.ua розповіли два джерела, наближені до ОП, а також джерело в оточенні самого Ігоря Клименка.
Останній, за нашою інформацією, не горить бажанням змінювати відомство. Проте коли таке прохання висловлює сам президент – відмовити неможливо.
Реклама
Співрозмовник LB.ua, близький до керівництва МВС припустив, що така заміна може бути бажанням Володимира Зеленського покращити ситуацію з мобілізацією.
Натомість наші джерела, близькі до Офісу президента припускають, що зміна очільника оборонного відомства може бути спричинена незадоволенням глави держави діями Михайла Федорова. Які, не виключено, на Банковій сприймають як спрямовані на власне політичне майбутнє.
Ще одна важлива ймовірна зміна – СБУ. За нашими даними, відомство може очолити Олександр Поклад. Зараз він є першим заступником голови СБУ.
Для відома – коротка довідка.
Герой України, генерал-майор Олександр Поклад народився 6 липня 1974 року в Кременчуці. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. У 2018 році захистив дисертацію у Запорізькому національному університеті на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Працював у правоохоронних органах Полтавської області, був засновником компанії, яка спеціалізувалася на оренді та експлуатації нерухомого майна, займався адвокатською діяльністю.
За президентства Віктора Януковича працював на громадських засадах помічником народних депутатів України Івана Мирного (Партія регіонів, Опозиційний блок) та Равіля Сафіулліна (Партія регіонів, VI скликання).
У СБУ з 2015 року обіймав керівні посади в системі контррозвідки, брав участь у керівництві спеціальними операціями.
30 листопада 2021 року указом президента України призначений начальником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.
5 січня 2026 року призначений першим заступником голови Служби безпеки України.
Роль парламенту
Україна – парламентсько-президентська республіка, тож формування уряду, за винятком міністрів оборони та закордонних справ, кандидатури яких пропонує президент, – прерогатива парламентської більшості. Формально вона складається лише зі «Слуги народу», фактично ж без голосів бізнес-груп «Довіра» та «За майбутнє», а також двох уламків колишньої ОПЗЖ президентська фракція не спроможна ухвалити жодного рішення. Виходом із ситуації могло б стати формування нової парламентської більшості, однак проти цього виступають і сам президент, і парламентські керівники «Слуги народу».
Тому станом на зараз важко прогнозувати, наскільки складним чи тривалим буде процес формування нового уряду, затвердження прем’єра та персонального складу уряду. Особливо враховуючи той факт, що про майбутні зміни депутати президентської фракції нині дізналися зі звернення глави держави, як і решта громадян.