Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Російський Газпром вкотре не платитиме річні дивіденди

16:50:00

  Акціонери Газпрому на річних зборах 29 червня одноголосно ухвалили рішення не виплачувати дивіденди за підсумками 2025 року. Це вже четверта поспіль відмова від виплат після останніх нарахувань у першій половині 2022 року. Про це в понеділок, 29 червня, повідомляє російське видання Investing.com.   Зазначається, що акції компанії GAZP торгуються на рівні 99,20 рубля (+0,13%), що близько до 52-тижневого мінімуму в 95,65 рублів, досягнутого минулого тижня. Зниження від річного максимуму в 144,40 рубля становило близько 31%, а котирування залишаються лише на рівні 18-річних мінімумів, що свідчить про низький інтерес із боку довгострокових інвесторів.   Офіційно дивідендна політика компанії все ще дотримується, тому що виплати передбачені при коефіцієнті чистого боргу/EBITDA не вище 2,5х. За підсумками 2025 року цей показник становив 2,07x (порівняно з 1,83x роком раніше). Однак фінансовий тиск у вигляді високого боргового навантаження та обмеженого вільного грошового потоку продовжує стримувати керівництво Газпрому.   Сумарний борг компанії залишається на рівні 6,7 трлн рублів, при цьому EBITDA знизилася на 6% і склала 2,917 трлн рублів. Хоча чистий прибуток за МСФЗ збільшився на 7%, до 1,3 трлн рублів, це зростання зумовлене головним чином позитивними курсовими різницями у розмірі 567 млрд рублів, а не операційною ефективністю. Виторг тим часом знизився на 8,8% і склав 9,77 трлн рублів.   Заступник голови правління компанії Фаміл Садигов послався на ухвалені урядом Росії рішення, які передбачають відмову від виплати дивідендів у 2026 році.   Глава Газпрому Олексій Міллер зазначив, що компанія "вчасно вжила заходів для адаптації до зовнішніх викликів та забезпечила фінансову стійкість". При цьому він підкреслив, що динаміка EBITDA залишається вищою за середню по галузі.   Основним акціонером Газпрому є держава, яка контролює більше половини акцій (38,37% безпосередньо, а ще 10,97% та 0,89% через компанії Роснефтегаз та Росгазификация відповідно). Вона одночасно виступає найбільшим кредитором для задоволення бюджетних потреб країни та головним бенефіціаром потоків дивідендів.   Експерт "Т-Інвестицій" Олександр Мартинов оцінює ситуацію обережно, вважаючи, що перші виплати дивідендів можуть бути відновлені не раніше 2027 року. Окрім зростання скоригованого чистого прибутку, ключовими факторами залишаються зниження боргового тягаря та реалізація плану капітальних вкладень. У найближчі два роки акціонерам не варто розраховувати на поновлення виплат навіть за максимально сприятливого сценарію.   Для власників акцій важливою відміткою залишається рівень 95,65 рубля - поточний мінімум за останній рік. Його пробою може відкрити дорогу до рівня підтримки, які практично не тестувалися з кризи 2008 року. Ринкова капіталізація компанії становить лише 2,35 трлн рублів - показник для одного з найбільших виробників газу у світі є історично низьким. За прогнозами аналітиків, відновлення дивідендних виплат можливе лише на тлі стабільного зниження боргового навантаження та збільшення операційного грошового потоку. Однак в умовах тиску, що триває, на виручку досягнення цих цілей у найближчі квартали видається малоймовірним.   Раніше повідомлялося, що акції російської державної енергокомпанії Газпром різко пішли вниз  до найнижчого показника з 2008 року, незважаючи на те, що Центральний банк Росії знизив облікову ставку з 14,5% до 14,25%.   Нагадаємо, паливна криза в Росії продовжує розширюватися. Обмеження на відпуск палива для приватних автомобілів діють уже у 53 регіонах країни, а також на тимчасово окупованих територіях України.  

Спецслужби Латвії оцінили здатність РФ напасти на країни Балтії

16:23:27

  У короткостроковій перспективі Росія може здійснювати гібридні атаки, однак імовірність масштабного конвенційного нападу на країни Балтії залишається вкрай низькою. Таку оцінку надали в латвійському Бюро з питань охорони Конституції (SAB), повідомляє  Delfi.   За даними відомства, існує ризик, що найближчим часом Росія здійснюватиме гібридні атаки та провокації проти балтійських країн, використовуючи їх для посилення психологічного тиску на НАТО, а також на суспільство і посадовців цих країн. Основною метою таких дій є спроба змусити країни Альянсу зменшити військову підтримку України або схилити їх до поступок у контексті війни та потенційних дипломатичних переговорів.   Щоб досягти цієї мети, останнім часом Росія суттєво активізувала свої кампанії з психологічного та інформаційного впливу на Захід, зауважили в SAB. Водночас бюро наголошує: шанс на те, що такі провокації зможуть змінити політику НАТО щодо підтримки України, видається малоймовірним.   За оцінками експертів, натиск Москви на Альянс може бути значною мірою обумовлений її нездатністю досягти істотних успіхів на полі бою в Україні. Окрім того, російська влада опинилася під все більшим внутрішньополітичним таекономічним тиском.   Незважаючи на вірогідність гібридних атак, загроза масштабного військового вторгнення в країни Балтії залишається мінімальною. Це пов'язано з тим, що значна частина військового ресурсу Росії вже задіяна у війні проти України, стверджують у SAB.   Схожу позицію раніше озвучило Міністерство оборони Литви, зауваживши відсутність доказів підготовки Росії до великих військових нападів на Балтію. Водночас литовська сторона попереджає про високий ризик диверсійних дій проти Литви.   Голова польського Агентства розвідки Павел Шота також висловив побоювання щодо можливого застосування Росією "зелених чоловічків" для провокацій у країнах Балтії. Така тактика могла б бути використана для перевірки спроможності й готовності Альянсу до реагування.   Раніше литовські спецслужби повідомляли, що РФ створює нові військові підрозділи поблизу кордонів НАТО і готується до можливого масштабного зіткнення з Альянсом протягом наступних шести років.  

У Росії засудили "ветерана", який пригрозив Путіну заколотом

16:08:26

  Учасника військових дій проти України Олександра Луніна, який раніше опублікував відеозвернення до російського диктатора Володимира Путіна про загрозу військового заколоту, арештували за звинуваченням у демонстрації екстремістської чи нацистської символіки (Ст. 20.3 КоАП РФ). Рішення про арешт виніс Россошанський районний суд Воронезької області. Про це в понеділок, 29 червня, повідомляє російська  Верстка .   Як зазаначає видання, справа надійшла до суду 27 червня о 10:00, а засідання відбулося лише за півтори години. Проте текст рішення поки що не опубліковано, а представники суду відмовилися розголошувати деталі, посилаючись на таємницю таких справ. ЗМІ зауважує, що за цією статтею передбачається адміністративний арешт на строк до 15 діб.   Раніше у телеграм-каналі Луніна "#мояжизня" повідомили, що ексвійськового затримали на 11 діб, але причин затримання конкретно не вказали. За словами дружини Олександра Тетяни, у ніч проти 27 червня у їхньому будинку в селі Лизинівка Воронезької області було проведено обшук. Поліцейські вилучили комп'ютери, флешки, ноутбуки та інші предмети. Самого Луніна на той час у будинку не було: як він повідомив пізніше, його викликали на зустріч до Москви співробітники адміністрації президента. З моменту виїзду до столиці зв'язок із Луніним припинився.

На Харківщині росіяни вбили FPV-дроном батька та сина

15:35:17

  В Ізюмському районі Харківської області в понеділок, 29 червня, внаслідок удару російського FPV-дрона по автомобілю загинули двоє цивільних, батько та син. Про це повідомила Борівська селищна рада у своєму Telegram-каналі.   За інформацією місцевої влади, інцидент стався вранці 29 червня 2026 року, приблизно о 7:20. Російський дрон на оптоволокні атакував цивільний автомобіль, що рухався автодорогою між селищем Борова та селом Гороховатка. У результаті цієї атаки загинули двоє мешканців Гороховатки - 87-річний чоловік та його 58-річний син.   Як зазначено в повідомленні, безпекова ситуація залишається вкрай небезпечною. Ворожі безпілотники щодня полюють на цивільних людей і транспорт. Влада закликала мешканців Борівської громади не зволікати з евакуацією.   Відомо, що до вторгнення РФ у Борівській громаді проживало 15 333 особи. З квітня по 3 жовтня 2022 року селище перебувало під російською окупацією.    На сьогодні російські війська й надалі періодично завдають обстрілів по Боровій та інших населених пунктах громади. Попри постійну небезпеку, частина жителів продовжує залишатися в селищі.   Нагадаємо, вранці 29 червня російські військові поцілили безпілотником по цивільному автомобілю у Старосалтівській громаді Чугуївського району. Внаслідок атаки постраждали троє людей.   Від ракетного удару РФ по Харківщині загинула людина