Чому Ізраїль визнав геноцид вірмен і чому не визнає Голодомор геноцидом
Ізраїльський уряд офіційно визнав геноцид вірмен в Османській імперії.
Ізраїль, який десятиліттями тримав трагедію вірменського народу в шухляді "дипломатичних табу" аби не псувати відносини з Анкарою, все-таки йде на цей крок.
Про те, як інструменти історичної пам’яті стають зброєю у великій геополітичній грі, читайте в колонці виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса Геноцид вірмен, але не українців. Як уряд Ізраїлю робить історію інструментом своєї політики. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки наголошує, що головним бенефіціаром та водночас рушієм цього рішення став сам Ізраїль, який прагне завдати асиметричного удару по турецькому президенту Реджепу Таїпу Ердогану.
"Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року турецький лідер, на думку Тель-Авіва, перейшов усі межі в антиізраїльській риториці. Оскільки мости у відносинах із Туреччиною вже спалено, кабінет Біньяміна Нетаньягу вирішив підняти ставки до максимуму, демонструючи внутрішню єдність і караючи Анкару за її регіональну позицію", – пише Семиволос.
На його думку, Туреччина у відповідь може повністю розірвати дипломатичні відносини з Ізраїлем, але точно буде апелювати до Вашингтона.
Офіційне Баку, хоч і висловило формальний дипломатичний протест на користь Туреччини, діє в умовах нової регіональної реальності.
"Маючи більше простору для маневру, Азербайджан не рубатиме з плеча, але використовуватиме свій нафтовий козир та нові геополітичні баланси, щоб спільно з турецькими лобістами максимально розмити та затягнути фінальне ухвалення закону в Кнесеті", – зазначає виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень.
Натомість сама Вірменія, прем’єр якої іде на демонтаж старих історичних наративів у внутрішньому полі заради болючого замирення з Туреччиною, не може гучно подякувати Ізраїлю.
"Адже ризикує зіпсувати відносини з Іраном, який залишається її критичним логістичним вікном у світ", – пояснює експерт.
За його словами, окремим великим виміром цієї дискусії є питання визнання українського Голодомору 1932–1933 років як геноциду, щодо якого Кнесет роками тримає глуху оборону.
Ігор Семиволос нагадує, що відмова Ізраїлю базується на двох китах: ревному захисті концепту "абсолютної унікальності Шоа (Голокосту)" та прагматичній взаємодії з Кремлем.
"Поки Ізраїль мислить категоріями миттєвих тактичних загроз, історичні трагедії інших націй – чи то вірменська, чи то українська – й далі сприйматимуть в тель-авівських кабінетах не через призму універсальної моралі, а як активи або ризики на поточній шахівниці", – резюмує автор.
Докладніше – в колонці Ігоря Семиволоса Геноцид вірмен, але не українців. Як уряд Ізраїлю робить історію інструментом своєї політики.