ЗМІ: країни Балтії закликають ЄС прискорити заборону на імпорт російської нафти
Країни Балтії закликали Брюссель прискорити реалізацію відкладених планів щодо заборони імпорту російської нафти, оскільки побоювання ЄС щодо серйозної енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані, не справдилися.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
Наприкінці минулого року держави-члени домовилися, що Європейська комісія винесе на розгляд питання про заборону, але переговори щодо цих заходів зайшли в глухий кут після того, як спалах війни наприкінці лютого змусив закрити Ормузьку протоку та викликав побоювання щодо кризи енергопостачання.
Як повідомили декілька джерел, обізнаних з ходом переговорів, на зустрічі міністрів енергетики в п’ятницю Естонія, Латвія та Литва закликали ЄС винести на розгляд пропозиції щодо поступового припинення імпорту, аргументуючи це тим, що експорт російських енергоносіїв допомагає фінансувати війну Кремля в Україні.
За словами цих джерел, комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не прокоментував ці зауваження під час закритої зустрічі. Речник відмовився від коментарів, але Комісія зобов’язалася винести пропозицію на розгляд.
Ці заклики пролунали на тлі поступового відновлення руху через протоку після того, як США домовилися з Іраном про продовження перемир’я, що мало б стимулювати ринки нафти, підсилюючи заклики до Європи прискорити відмову від російських енергоносіїв. Зазвичай приблизно п’ята частина світових обсягів нафти та газу проходить через цей стратегічно важливий водний шлях у Перській затоці.
З моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року ЄС вжив заходів, щоб позбутися залежності від російських енергоносіїв. За даними Комісії, імпорт нафти з Росії становив 2% від загального обсягу поставок у 2025 році, порівняно з 27% на початку 2022 року, але це все одно дорівнювало 9,7 млн тонн сирої нафти.
ЄС домовився про поступове виключення російського газу зі свого енергетичного балансу до осені 2027 року.
Однак, за словами посадовців, війна в Ірані призупинила реалізацію цих планів. Пропозицію щодо заборони на нафту планувалося винести 15 квітня, але в березні її було вилучено з попереднього порядку денного Комісії.
Просування заборони може зіткнутися з опором з боку країн, які значною мірою залежать від російської нафти, таких як Угорщина та Словаччина, а також зіткнеться з опором з боку держав-членів, які борються з високими цінами на енергоносії. Окремі держави-члени не зможуть накласти вето на цей захід.
Відповідаючи на запитання про перспективи прискорення введення заборони, заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив виданню FT, що Варшава вважає її необхідною до кінця року. "Але ми розуміємо занепокоєння щодо цін, доступності [поставок] та конкурентоспроможності, що можуть стати наслідком цього. Це ціна, яку ми маємо заплатити, щоб стати незалежними від російських ресурсів", – сказав він.
У п’ятницю Європейська комісія заявила, що ринок нафтопродуктів "продемонстрував глибину та стійкість", незважаючи на попередження про те, що в квітні Європі вистачить авіаційного палива лише на кілька тижнів.
Після зустрічі міністрів енергетики Йоргенсен зазначив, що ситуація на Близькому Сході зробить "більш ймовірним" те, що Європі вдасться уникнути дефіциту авіаційного палива та інших продуктів цього літа.
Однак він додав: "Ми маємо визнати, що навіть у разі укладення угоди повернення до нормального стану на ринку нафти займе кілька місяців, а на ринку газу – кілька років", – додав він.
Як відомо, 17 червня США та Іран дистанційно підписали меморандум щодо припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Цей документ є основою для напрацювання деталей підсумкової угоди, що закріпить перемир’я, упродовж 60 днів. Перший раунд технічних перемовин відбувся минулого тижня у Швейцарії.
Втім і п'ятницю президент США Дональд Трамп звинуватив Іран у порушенні режиму припинення вогню. Після цього США завдали ударів по об'єктах в Ірані.