Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Львові штрафують перевізників без кондиціонерів

15:19:18

  У Львові перевіряють роботу систем кондиціювання у громадському транспорті. За результатами нещодавньої інспекції виявлено несправність охолоджувальних систем у шести автобусах та двох тролейбусах. Відповідно, перевізників притягнули до адміністративної відповідальності. Про це у п'ятницю, 26 червня, повідомляє Львівська міська рада.   Зазначається, що протягом останніх двох тижнів зафіксовано 28 випадків проблем із кондиціонерами у транспортних засобах. Нещодавній контроль виявив порушення у шести автобусах та в двох тролейбусах. Перевізники отримали штраф у розмірі 1700 гривень за кожну несправність. Найбільше проблем зафіксовано в ТзОВ "Фіакр-Львів" (4 випадки) та ПАТ "Львівське АТП-14630" (2 випадки). Щодо електротранспорту, згідно з договором із ЛКП "Львівелектротранс", штрафи не передбачено. За порушення відповідальність несуть керівники депо та підприємства.   На сьогодні у Львові охолоджувальні системи обладнані приблизно в 180 автобусах із 500 та в понад 60 одиницях електротранспорту. Водночас понад 30 маршрутів не мають кондиціонерів взагалі. Щоб пасажири могли заздалегідь планувати комфортність поїздок, на транспортних засобах розміщують спеціальні наліпки, які інформують про відсутність системи охолодження.   У міськраді наголосили, що контроль за роботою транспорту здійснюється протягом всього року, але влітку акцент робиться на перевірці кондиціонерів. Наразі перевірено майже 80% автобусів із встановленими охолоджуючими системами. Крім того, понад 60 із 134 трамваїв і тролейбусів Львова мають працюючі кондиціонери.   Нагадаємо, на дорогах України через підвищення температури повітря на дорогах державного значення запроваджуються сезонні обмеження руху для великовагового транспорту.   У Львові підвищили ціни на проїзд  

У Польщі про відмову від українських нагород заявили два політики

14:53:39

  Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про свій намір відмовитися від українського ордена "За заслуги" після рішення Ярослава Качинського, лідера партії "Право і справедливість" (ПіС), повернути орден князя Ярослава Мудрого. Про це у п'ятницю, 26 червня,  повідомляє польське видання Rzeczpospolita.   Блащак зазначив, що розглядає своє рішення як символ солідарності з родинами, які чекають справедливого вшанування пам’яті своїх близьких, і висловив незгоду з діями української влади. За його словами, справжнє примирення можливе лише за умови дотримання принципів правди та поваги до жертв.   Також польський міністр наголосив, що його рішення є "виразом підтримки позиції президента Кароля Навроцького, який показав, що пам’ять про польських жертв і гідність нашої країни не підлягають обговоренню".   Днем раніше Ярослав Качинський заявив про своє бажання повернути орден князя Ярослава Мудрого і висловив незгоду з діями української еліти. Він також закликав до припинення переговорів щодо вступу України до ЄС, уточнивши, що це є його особистою точкою зору, а не офіційною позицією партії. Качинський вимагає, щоб українська сторона визнала провину, принесла вибачення за злочини проти польського населення часів Другої світової війни та забезпечила ексгумацію й гідне поховання жертв.   Попри напруженість у відносинах, Качинський наголосив на подальшій підтримці України в її протистоянні агресії Російської Федерації, вважаючи це стратегічно важливим для Польщі.   Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня позбавив президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла через присвоєння імені героїв УПА одному з українських військових підрозділів. Наступного дня Зеленський повідомив про повернення нагороди поштою.   У відповідь на ці події  низка українських топчиновників , а також два колишні президенти  України відмовилися від польських орденів.   У Польщі повідомили про долю повернутого ордена і захід у Гданську  

У Маріуполі окупанти визнали "безгоспними" близько 25 тисяч жител

14:37:42

  Російська окупаційна адміністрація у Маріуполі оголосила близько 25 тисяч квартир та будинків "безгоспними" і планує перевести їх у муніципальну власність. Власникам цих об’єктів дали крайній строк до 1 липня 2026 року, щоб підтвердити своє право на майно. Такими є результати дослідження, проведеного   Новинами Донбасу.   Журналісти порівняли списки "безгоспного" житла, опубліковані окупаційною адміністрацією, з інформацією, що з'являлася у соціальних мережах, та даними офіційної міської ради.    Поняття "безгоспне житло" у Маріуполі з’явилося у 2023 році. На під'їздах почали розміщувати списки квартир, що, за твердженням окупантів, не мали власників. За дослідженням журналістів, між літом 2023-го і квітнем 2026 року до таких списків внесли понад 45 тисяч адрес. Відсіявши дублікати, залишилося понад 24 тисячі унікальних житлових об’єктів.   До початку війни у місті було 2249 багатоквартирних будинків з 135 176 квартирами та 37 252 приватні будинки. Окупанти визнали "безгоспними" близько 15% загального житлового фонду Маріуполя. Але ця цифра може бути вищою через значну кількість будівель, зруйнованих російською армією, а також через демонтаж 452 будинків, згідно з даними окупаційної влади.   Центральний район міста став основним фокусом загарбників. Найбільше "безгоспного" житла зафіксовано у будинку на вулиці Казанцева, 31. Будинок значно постраждав під час боїв, і після його реконструкції 199 зі 216 квартир визнали "нічийними". Подібні ситуації спостерігаються й у будинках на вулиці Котляревського, 4 (173 квартири) та проспекті Миру, 106 (161 квартира).   Процес вилучення майна включає кілька етапів: спершу нерухомість вносять до переліку об’єктів "з ознаками безгоспу". Потім ці об’єкти потрапляють на облік за спеціальними "постановами" (на кінець травня 2026 року – таких вже нарахували 5306). Після цього нерухомість офіційно визнається "безгоспною" і вноситься до відповідного реєстру (4336 об'єктів), що завершується передачею майна у муніципальну власність. Протягом трьох років зі списків вилучили лише 358 адрес.   Щоб довести своє право володіння майном, власники змушені отримати російський паспорт та внести нерухомість до реєстру РФ. Ця процедура є надзвичайно складною, дороговартісною і супроводжується значними ризиками. Вона передбачає отримання спеціального дозволу від колегіального органу, сформованого Денисом Пушиліним, ватажком так званої "ДНР". За межами окупованих територій отримати цей дозвіл неможливо, а з грудня 2025 року українські громадяни не мають змоги оформляти довіреності навіть через консульства РФ.   Експерти радять українцям уникати поїздок на окуповані території через ризик затримань та допитів російськими спецслужбами. За словами керівника аналітичного відділу Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, краще документувати випадки порушень прав на майно й повідомляти про них українські правоохоронні органи. Громадяни також можуть подавати заяви до Реєстру збитків у категорії "Втрачений контроль доступу до власності на окупованій території". Згідно з українським законодавством, люди, в яких відібрали житло, зберігають право власності на нього.

У Маріуполі окупанти визнали "безгоспними" близько 25 тисяч жител

14:29:24

  Російська окупаційна адміністрація у Маріуполі оголосила близько 25 тисяч квартир та будинків "безгоспними" і планує перевести їх у муніципальну власність. Власникам цих об’єктів дали крайній строк до 1 липня 2026 року, щоб підтвердити своє право на майно. Такими є результати дослідження, проведеного   Новинами Донбасу.   Журналісти порівняли списки "безгоспного" житла, опубліковані окупаційною адміністрацією, з інформацією, що з'являлася у соціальних мережах, та даними офіційної міської ради.    Поняття "безгоспне житло" у Маріуполі з’явилося у 2023 році. На під'їздах почали розміщувати списки квартир, що, за твердженням окупантів, не мали власників. За дослідженням журналістів, між літом 2023-го і квітнем 2026 року до таких списків внесли понад 45 тисяч адрес. Відсіявши дублікати, залишилося понад 24 тисячі унікальних житлових об’єктів.   До початку війни у місті було 2249 багатоквартирних будинків з 135 176 квартирами та 37 252 приватні будинки. Окупанти визнали "безгоспними" близько 15% загального житлового фонду Маріуполя. Але ця цифра може бути вищою через значну кількість будівель, зруйнованих російською армією, а також через демонтаж 452 будинків, згідно з даними окупаційної влади.   Центральний район міста став основним фокусом загарбників. Найбільше "безгоспного" житла зафіксовано у будинку на вулиці Казанцева, 31. Будинок значно постраждав під час боїв, і після його реконструкції 199 зі 216 квартир визнали "нічийними". Подібні ситуації спостерігаються й у будинках на вулиці Котляревського, 4 (173 квартири) та проспекті Миру, 106 (161 квартира).   Процес вилучення майна включає кілька етапів: спершу нерухомість вносять до переліку об’єктів "з ознаками безгоспу". Потім ці об’єкти потрапляють на облік за спеціальними "постановами" (на кінець травня 2026 року – таких вже нарахували 5306). Після цього нерухомість офіційно визнається "безгоспною" і вноситься до відповідного реєстру (4336 об'єктів), що завершується передачею майна у муніципальну власність. Протягом трьох років зі списків вилучили лише 358 адрес.   Щоб довести своє право володіння майном, власники змушені отримати російський паспорт та внести нерухомість до реєстру РФ. Ця процедура є надзвичайно складною, дороговартісною і супроводжується значними ризиками. Вона передбачає отримання спеціального дозволу від колегіального органу, сформованого Денисом Пушиліним, ватажком так званої "ДНР". За межами окупованих територій отримати цей дозвіл неможливо, а з грудня 2025 року українські громадяни не мають змоги оформляти довіреності навіть через консульства РФ.   Експерти радять українцям уникати поїздок на окуповані території через ризик затримань та допитів російськими спецслужбами. За словами керівника аналітичного відділу Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, краще документувати випадки порушень прав на майно й повідомляти про них українські правоохоронні органи. Громадяни також можуть подавати заяви до Реєстру збитків у категорії "Втрачений контроль доступу до власності на окупованій території". Згідно з українським законодавством, люди, в яких відібрали житло, зберігають право власності на нього.

В МАГАТЕ оцінили стан критично важливого для безпеки ЗАЕС обладнання

13:58:35

  Ключову лінію електропередачі 750 кВ "Дніпровська", яка є критично важливою для безпеки тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції, відновлено після пошкоджень. Однак наразі її неможливо ввести в експлуатацію через серйозні руйнування підстанції. Про це повідомив  генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі.   "Ремонтні роботи на лінії завершено, але її ще потрібно ввести в експлуатацію. Повторні пошкодження електричної інфраструктури, від якої залежать атомні електростанції, продовжують створювати серйозні ризики для ядерної безпеки та захищеності. Я знову закликаю до максимальної військової стриманості навколо всіх ядерних об'єктів та необхідної для них енергетичної інфраструктури", - зазначив Гроссі.   МАГАТЕ повідомило, що відновлювальні роботи на лінії 750 кВ "Дніпровська" і в інших ділянках енергосистеми відбулися після тривалого розмінування територій на лінії фронту. Це стало можливим завдяки тимчасовому припиненню вогню, домовленості про яке було досягнуто за посередництва агентства. Команди МАГАТЕ контролювали процес проведення ремонту.   Гроссі наголосив на складності організації цієї ініціативи, зазначивши, що з шести припинень вогню для забезпечення безпеки Запорізької АЕС саме це вимагало найбільших зусиль. Воно включало кілька місяців переговорів, розмінування та відновлення високовольтних опор через річку Дніпро. Роботи були здійснені під безпосереднім моніторингом фахівців МАГАТЕ.   Завдяки тимчасовій домовленості вдалося провести ремонт у двох ключових точках енергетичної інфраструктури ЗАЕС: лінії "Дніпровська", яка не функціонує з березня цього року, та відкритому розподільчому пристрої Запорізької теплоелектростанції, через який надходить резервне живлення по лінії 330 кВ "Феросплавна-1".   Втім, лінія "Дніпровська" досі не функціонує. Головна причина - масштабні ушкодження підстанції, що розташована понад 100 кілометрів на північний захід від ЗАЕС. Після бойових дій наприкінці травня об'єкт зазнав суттєвих руйнувань. Експерти, які нещодавно оглянули цей об’єкт, підтвердили серйозні пошкодження критичного обладнання. Ремонтні роботи тривають, однак завершити їх у найближчий час неможливо.   Раніше повідомлялось, що 20 червня Запорізька атомна електростанція знову була знеструмлена - це вже двадцятий блекаут з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.   Нагадаємо, нещодавно МАГАТЕ заявило про 15-годинний блекаут на ЗАЕС . Гендиректор агентства Рафаель Гроссі наголосив, що інцидент вкотре продемонстрував вразливість енергетичної інфраструктури навколо станції.

Білоруський ІЛ-62 у небі України: у ПС спростували інформацію

13:37:42

  У Повітряних силах Збройних Сил України спростували інформацію, яка поширювалася в деяких соцмережах на підставі даних сервісу Flightradar24, про нібито перетин білоруським вантажним літаком ІЛ-62 кордонів між Білоруссю і Україною, а також Україною і Молдовою. Про це ПС повідомили на своїй офіційній сторінці у Facebook у у п'ятницю, 26 червня.   "25-го червня, близько 22.30, на сторінках деяких соцмереж з’явилась інформація про перетин українського кордону "літаком ІЛ-62 білоруських авіаліній". Спираючись на дані сервісу Flightradar24, повідомлялося, що білоруський вантажний літак ІЛ-62, буцімто, о 20:30 за київським часом (17:30 UTC) залетів у Чернігівську область, а за деякий час перетнув українсько-молдовський кордон", - йдеться в повідомленні.    Однак у Повітряних силах офіційно заявили, що ця інформація не відповідає дійсності, і "жоден літак білоруських авіаліній не перетинав український кордон".    Представники Повітряних сил також наголосили, що Flightradar24 є цивільним комерційним проєктом, створеним у 2006 році шведськими авіаційними ентузіастами та підприємцями. Цей сервіс не є офіційним джерелом даних про повітряний простір і не несе відповідальності за можливу неточність інформації.   Повітряні сили закликали медіа користуватися лише перевіреною інформацією, отриманою з надійних офіційних джерел, аби уникнути поширення дезінформації.   Нагадаємо, сервіс Flightradar24 зафіксував літак білоруських авіаліній, який начебто залетів у Чернігівську область у четвер, 25 червня. Насправді ця інформація виявилася неправдою. Про це заявив радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов.   Лукашенко заявив про зустріч із представниками Зеленського  

Більш як 90% учасників з'явилися на основну сесію НМТ - МОН

13:12:44

  Основна сесія цьогорічного національного мультипредметного тесту НМТ-2026 завершилася, вона тривала з 20 травня до 25 червня. За попередніми даними, участь у тестуванні взяли 324 284 особи, що становить 91,5% від загальної кількості зареєстрованих учасників. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко у Facebook у п'ятницю, 26 червня.   Трофименко зазначив, що попереду ще запланована додаткова сесія НМТ, до якої долучаться близько 7 тисяч вступників.   "Частина з них одразу реєструвалася на дати додаткової сесії (учасники офіційних міжнародних або всеукраїнських заходів, програм обміну чи академічної мобільності тощо), частина доєднається бо не змогла пройти тестування під час основної сесії з поважних особистих чи безпекових причин під час основної сесії (хвороби, довгі тривоги, форс-мажори чи технічні проблеми при складанні тесту)", - розповів Трофименко.   Заступник міністра наголосив на рівнозначності результатів додаткової сесії та основної. Учасники додаткового тестування матимуть такі ж права для вступу на бюджет чи подання заяв на контрактні пропозиції. Усі етапи вступної кампанії враховують можливість участі у додатковій сесії. Зокрема, створення електронних кабінетів розпочнеться з 1 липня, а подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня до 18:00. Результати додаткової сесії будуть доступні в персональних кабінетах вступників до 29 липня, що дозволяє вчасно подати документи.   Для забезпечення безпеки додаткова сесія в Запорізькій, Миколаївській, Сумській та Харківській областях проходитиме в екзаменаційних центрах, облаштованих безпосередньо в укриттях. В інших регіонах обласні військові адміністрації спільно з Українським центром оцінювання якості освіти працюють над організацією безпечного проведення тестування.   Нагадаємо, 20 травня стартувала основна сесія НМТ . Цього року мультипредметний тест проходить за торішньою моделлю в один день із можливістю складання додаткових сесій. Перелік предметів залишився незмінним: українська мова, математика, історія України та один вибірковий предмет серед іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії або української літератури.   Цьогоріч на основну сесію НМТ зареєструвалося понад 355 тисяч учасників , що на 13,7% більше у порівнянні з попереднім роком. Додаткові сесії заплановані на період із 17 по 24 липня.   Перевірка знань чи витривалості: чому НМТ потрапив під шквал критики