У Раді Європи закликали не квапитися зі згортанням тимчасового захисту для українців у ЄС
Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О’Флаєрті закликав європейські країни не поспішати зі згортанням тимчасового захисту та програм підтримки українців, які виїхали до Європи через війну.
Як повідомляє "Європейська правда", його заяву опублікувала пресслужба РЄ.
Комісар Ради Європи з прав людини опублікував заяву-спостереження, що закликає європейські держави не поспішати припиняти чи обмежувати існуючі програми підтримки українців, які з початком війни виїхали до Європи.
Комісар зазначив, що станом на березень 2026 року у країнах ЄС налічувалося близько 4,3 млн українців з тимчасовим захистом, та висловив стурбованість наростаючими дискусіями щодо того, що настав час переглядати політику їхньої підтримки – як, наприклад, відмовляти у захисті чоловікам призовного віку або мешканцям умовно безпечніших областей.
Він також звернув увагу на тенденції до скорочення соціальної підтримки українців у приймаючих країнах, політики заохочення до повернення та зростання "втоми від українських біженців" у суспільствах країн, де їм надали прихисток.
""Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення", – наголошує посадовець.
Він зауважив, що скорочення підтримки без урахування всіх обставин загрожує тим, що українці з тимчасовим захистом будуть опинятися у складній правовій ситуації, фінансових труднощах і повертатися додому не за вільним вибором, а під тиском обставин.
О’Флаєрті також зауважив, що відмова у тимчасовому захисті окремим категоріям за якимось узагальненим критерієм викликає питання з точки захисту прав людини.
Він зауважив, що, наприклад, жоден регіон України не є однозначно безпечним, оскільки іноді під атакою опиняються і міста у західних областях, а кількість постраждалих цивільних внаслідок російських ударів за останні місяці – найвища з 2022 року.
Крім того, акцентує комісар, прив’язка відмови до військової повинності може призвести до того, що такі чоловіки почнуть йти за процедурою оформлення біженства. Він закликає країни забезпечити індивідуальний підхід в оцінці кожної заявки.
У підсумковому переліку рекомендацій О’Флаєрті закликає країни Ради Європи забезпечити дію захисту "стільки, скільки буде необхідно" через продовження тимчасового захисту або альтернативні механізми, доки повернення в Україну стане справді безпечним; утриматися від політики й заходів, які будуть підштовхувати українців до повернення; не виставляти як критерії продовження захисту працевлаштування, тривалість перебування тощо, враховувати потреби вразливих категорій; залишати доступними звернення за наданням прихистку, якщо у загальній системі тимчасового захисту для певних категорій встановлять обмеження.
Нагадаємо, Данія анонсувала припинення надання захисту українським чоловікам призовного віку.
Введена в дію в березні 2022 року Директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку. Спочатку вона була задумана як короткостроковий надзвичайний захід, але її дія неодноразово продовжувалася. Наразі директива діє до 4 березня 2027 року.
ЄС планує ухвалити рішення щодо подальшого статусу таких українців у липні 2026 року; якщо ж це не вдасться – у вересні.
Детальніше читайте у статті Захист не для всіх. Як ЄС хоче змінити правила прихистку українців та що чекає на чоловіків