Чому Британія наважилася захопити російський танкер і до чого тут криза у партії влади
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер оголосив, що йде з посади лідера Лейбористської партії. Відповідно, він втратить посаду прем'єр-міністра. До цього йшло давно, але переломним моментом стали довибори в парламент, на яких переміг ключовий опонент Стармера – Енді Бернем.
Треба віддати належне – останні місяці Стармер активно намагався переломити ситуацію на свою користь. І зазвичай у британській політиці в цьому допомагають рішучі кроки назовні.
14 червня британці вперше захопили танкер "тіньового флоту" Росії.
Докладніше про те, чому Велика Британія, яка до цього брала участь у перехопленні танкерів лише разом з Францією, зважилася на самостійні кроки тільки зараз та чому посуває свої червоні лінії щодо Кремля, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Ольги Ковальчук Русофобія для боротьби з кризою: чому уряд Британії зважився захопити російський танкер. Далі – стислий її виклад.
Цього року низка європейських країн – Франція, Бельгія, Швеція – активно проводили операції з перехоплення танкерів, що належать до російського "тіньового флоту". Показовою стала відсутність у цьому списку Британії, яка запроваджує суттєві пакети санкцій проти "тіньового флоту" і неодноразово долучалася до спільних операцій з перехоплення танкерів.
Проривним стало 25 березня. Тоді британський уряд видав постанову, в якій дозволив Збройним силам країни перехоплювати судна, на які накладено санкції та які проходять транзитом через британські води.
Посольство РФ у Британії виступило з погрозами.
Москва заявила, що використовуватиме всі заходи, "зокрема асиметричні, для захисту своїх інтересів".
А на початку квітня видання The Telegraph повідомило, що Росія направила військовий фрегат "Адмірал Григорович" у води Ла-Маншу для супроводу танкерів. Матеріал вийшов під заголовком "Путін глузує зі Стармера, виставивши військовий корабель у Ла-Манші". Британія відреагувала відправкою корабля Tideforce Королівського флоту, який просто виконував функції спостереження за російськими танкерами – ті продовжували безперешкодно проходити через британські води.
Згодом на півночі Атлантики зафіксували й російську бойову субмарину, яка стежила за критично важливою підводною інфраструктурою.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив, що Лондон бачить російську діяльність "щодо наших кабелів та трубопроводів" і попередив про наслідки у випадку, якщо Москва зважиться пошкодити інфраструктуру.
Розкриття операції з відстеження російських суден, що не стосувалася "тіньового флоту", мало на меті відволікти громадськість від принизливої ситуації з "Адміралом Григоровичем" та нездатності Британії протистояти військовій машині Путіна на морі, припускає видання The Spectator.
Водночас відстежування російськими суднами критично важливої британської інфраструктури вивело напруженість між РФ та Британією на новий рівень.
Все це відбувалося на тлі не найсприятливіших для британських Збройних сил подій. По-перше, у цей період президент США посилив свою критику щодо Лондона через недостатню підтримку його бойових дій проти Ірану.
Паралельно британський уряд зіштовхнувся з критикою з боку Кіпру через нездатність захистити від атак дронів розташовану на середземноморському острові військову базу Акротирі.
Зрештою – скандал щодо багатостраждального плану інвестицій в оборону (Defence Investment Plan), який лише загострився в останні тижні. За даними медіа, запропоновані обсяги фінансування майже вдвічі менші за запит армії.
Кір Стармер, який явно відчував тиск стосовно необхідності продемонструвати військову рішучість, таки дав наказ діяти.
Тож 14 червня британські військові зважилися втілити урядову постанову в життя – і захопили танкер SMYRTOS. Він прямував з Росії до Єгипту під прапором Камеруну і перевозив 700 тисяч барелів російської нафти.
Те, що британці зважилися таки на абордаж, свідчить про бажання надіслати чіткий сигнал Росії – "ми здатні діяти".
Ну і показати, що прем’єр може бути жорстким і активним.
Британські посадовці очікують, що Росія спробує помститися Лондону на захоплення її "тіньового" танкера.
Докладніше – в матеріалі Ольги Ковальчук Русофобія для боротьби з кризою: чому уряд Британії зважився захопити російський танкер.