Як США змінюють підходи до НАТО та чи виведуть усі війська з Європи – підсумок зустрічі альянсу
Засідання міністрів оборони, що відбулося у Брюсселі 18 червня 2026 року, можна сміливо вважати ще одним поворотним етапом у відносинах США та НАТО. Тепер йдеться про повноцінне прийняття і нової реальності, і того факту, що вона не зміниться навіть після завершення каденції 47-го президента США.
Америка йде з Європи. І цей процес вже почався.
Водночас риторика самих Штатів стосовно НАТО змінилася на краще.
Пом'якшення позиції США відбулося не тому, що там раптом стали добрішими. Річ у тім, що у Трампа усвідомили: Альянс потрібен також Америці.
Про все це – у репортажі редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка з кулуарів міністерської зустрічі НАТО в Брюсселі Альянс у стадії "прийняття". Як Європа та США зближують позиції щодо майбутнього НАТО. Далі – стислий його виклад.
Міністерська зустріч НАТО у Брюсселі, що відбулася 18 червня, дивувала тональністю заяв.
Генсек Альянсу Марк Рютте, звісно ж, відомий своїм вмінням виправдовувати складні рішення американських партнерів, з власної ініціативи заявив, що починається великий перегляд американської військової присутності на європейському континенті.
Примітно, що ці заяви прозвучали від Рютте до початку засідання Альянсу, тоді як для генсека діє жорстке правило: говорити можна лише те, на що союзники дали пряму згоду.
А ще привертає увагу, що жоден з європейських міністрів, які підходили до преси дорогою до засідання, не висловив застережень і занепокоєнь. Хоча, здавалося б, оголошення про вихід США мало б їх всерйоз струбувати!
Утім, виступ від імені США розставив крапки над "і".
Промова міністра оборони Сполучених Штатів Піта Гегсета, який є одним із найбільш натоскептичних посадовців в адміністрації президента Трампа, була значно менш жорсткою, ніж звикли чути колеги у Брюсселі. Зокрема через те, що цього разу він критикував не весь Альянс (як часто було досі), а лише ті країни, які не виконують цілей НАТО щодо оборонних витрат. А тих, хто виконує цілі Трампа, та ще й достроково – навпаки, похвалив.
А далі Піт Гегсет перейшов до пояснення планів США – саме тих, які анонсував генсек.
Він офіційно оголосив про скорочення присутності США – але контрольоване та узгоджене.
Ми проаналізуємо розміщення американських військ та баз у Європі. Цей процес триватиме до шести місяців... Він передбачатиме консультації з Конгресом США та нашими союзниками. Але не сумнівайтеся: це буде справді змістовний перегляд", – заявив Гегсет.
По суті, Вашингтон погодився діяти за тією схемою, про яку просили європейські держави-члени. Перша її умова – це контрольований вихід США, а не хаотичний, як було досі (історія з анонсованим і скасованим скороченням у Польщі ілюструє це якнайкраще). Друга умова – те, що схема виведення має бути узгоджена з європейськими державами і відпрацьована таким чином, щоби це не підривало обороноздатність Європи.
"І саме в цьому полягає суть "НАТО 3.0": сильніша Європа в сильнішому НАТО", – заявив генсек, виправдовуючи американські рішення.
І Марк Рютте, і Піт Гегсет пояснили, що США поступово зменшать участь у силах швидкого реагування НАТО, які розгорнуті у різних місцях Європи. Також відомо, що США у цьому скороченні будуть враховувати дії держави, де розміщені військові Пентагону. "Це перевірка, яку одні країни не пройдуть, а інші – з честю", – заявив очільник Пентагону, не уточнюючи, за якими критеріями буде здійснюватися оцінка.
Із заяв достатньо чітко випливало, що одним із ключових критеріїв буде лояльність до США. У тому числі під час іранської кампанії.
До речі, саме на саміті "Групи семи" Tрамп дійшов висновку, що йому потрібне НАТО.
Американці не здатні самі розмінувати Ормузьку протоку навіть якщо перемир'я з Іраном виявиться дієвим. Їм потрібна підтримка держав-членів Альянсу.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Альянс у стадії "прийняття". Як Європа та США зближують позиції щодо майбутнього НАТО.