Як поляки радикалізуються щодо українців і що є причиною цього
Скандал, спричинений указом Зеленського про "героїв УПА", переростає в Польщі в ширший антиукраїнський дискурс, сповнений ненавистю, образою та зверхністю. Для двосторонніх відносин та зміцнення безпеки в регіоні ситуація є вкрай загрозливою.
Частина політиків пропонує припинити надавати будь-яку допомогу Україні, доки Київ не назве УПА злочинцями та не викине її зі своєї історичної політики.
Деякі пропонували навіть закрити аеропорт у Ряшеві, через який союзники постачають в Україну зброю.
Про те, у чому глибинні причини такої ситуації і чим вона може обернутися для обох країн, читайте в статті редакторки щорічника "Український Альманах" (видання Обʼєднання українців у Польщі) Ольги Попович Кінець Польщі, яка здивувала у 2022-му: що стоїть за обуренням поляків на указ про героїв УПА. Далі – стислий її виклад.
У Польщі циркулюють різні теорії щодо причин рішення президента України Володимира Зеленського назвати на честь героїв УПА один з військових центрів ССО.
Хтось каже, що рішення повʼязане з бажанням президента здобути собі популярність у військових та електорат "західних регіонів країни". Інші припускають, що таким чином український лідер "відвертає увагу від корупції у своєму оточенні".
А колишній польський дипломат у Москві та Мінську, нині активний публіцист Вітольд Юраш, пояснював рішення Зеленського "совєцькою ментальністю України" – яка проявляється у тому, що вона рахується тільки з сильними. А оскільки Зеленський розглядає Польщу як слабку державу, тому і не рахуватиметься з нею.
Як видно, у багатьох припущеннях домінує яскравий полоноцентризм, що точно не допомагає в об’єктивній оцінці ситуації.
Всі ті пояснення з польського боку побудовано на абсолютному неврахуванні змін в українському суспільстві за останні пʼять років та хибному трактуванні дійсності, в якій живе Україна.
Зокрема й того факту, що від початку російської агресії ставлення до історії ОУН та УПА в Україні суттєво змінилося.
Після лютого 2022 року соціологічні опитування показують, що переважна більшість українців знають про УПА і добре ставляться до визнання їх борцями за незалежність. В історичній політиці України має місце сильний акцент на тому, що повстанці воювали з комуністами та нацистами, що також сприяє формуванню в суспільстві позитивного ставлення до УПА.
Збройні сили України у своїх шерегах мають людей з досить різним світоглядом та поглядом на історичне минуле. Але для багатьох військових важливо усвідомлювати, що країна, яку вони боронять, має свою бойову історію. І складовою її є багаторічний опір УПА радянській системі.
Те, що український підрозділ захотів носити імʼя героїв УПА, а президент Зеленський погодив таке бажання, лише відображає українські реалії. Тут немає подвійного дна, як помилково вважають у Польщі.
Слід також нагадати, що у червні 2022 року між президентами України та Польщі та на рівні конкретних відомств було досягнуто домовленості не говорити до завершення війни про історію, яка однозначно викликала конфліктні ситуації.
На жаль, зараз цей меморандум мало хто згадує, особливо у польському експертному середовищі, а наративи про "невдячних українців" і "злочинців УПА" злилися воєдино.
Тим часом польське суспільство радикалізується.
Перманентне повторювання єдиної в Польщі версії історії впливає не лише на радикалів, а й на поміркованих.
Що більше Україна перетворюватиметься із об’єкта світової політики на суб’єкта, то сильнішою та агресивнішою буде реакція Польщі на вшанування у нас ОУН та УПА. До обʼєкта завжди менше запитань, ніж до субʼєкта, бо той стає конкурентом і здатен до власної політичної гри.
Обидві країни можуть заплатити надто високу ціну, якщо маховик ненависті не зупинити. Бо вислів "Без вільної України не буде вільної Польщі" – це не красиве гасло, а реальність, в якій ми жили і живемо.
Докладніше – в матеріалі Ольги Попович Кінець Польщі, яка здивувала у 2022-му: що стоїть за обуренням поляків на указ про героїв УПА.