Як ЄС збирається інтегрувати країни Західних Балкан і яка з них лідирує
5 червня у Тіваті (Чорногорія) відбувся черговий саміт "Євросоюз-Західні Балкани".
Показово, що учасники заходу домовилися не готувати підсумкових документів.
Так буває, коли досягти прийнятних для всіх формулювань нереально. Зрештою, дискусії були надзвичайно відвертими, а часом болючими для деяких учасників.
Про сигнали, які пролунали на саміті, що пройшов на тлі неспокійної ситуації в регіоні і геополітичної напруги, читайте в статті експерта із Західних Балкан Володимира Цибульника Чорногорії дату вступу, іншим – новий план: саміт ЄС-Західні Балкани став "геополітичним". Далі – стислий її виклад.
У центрі уваги саміту була Чорногорія, яка щойно відзначила 20-ту річницю відновлення незалежності. Нині саме ця держава перебуває найближче до вступу в Євросоюз – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що це може статися у 2028 році.
Уже створено групу з підготовки Угоди про вступ Чорногорії.
Водночас країна має завершити необхідні реформи, без чого закрити переговорні розділи буде неможливо.
Зробити залишилося чимало і виконати окреслені умови за короткий час дуже важко.
І ці завдання, до слова, дуже знайомі Україні – вони значною мірою стосуються 23 і 24 глав переговорів, тобто кластеру "Основи". Саме його мають відкрити нам наступного тижня у Люксембурзі.
Але президент Чорногорії Яков Мілатович впевнено заявив: "Чорногорія готова до останнього кроку до членства в ЄС". Зауважимо,що переговори про вступ її в Євросоюз розпочалися ще 2012 року.
А Хорватія, яка є членом ЄС, напередодні саміту заявила, що низка відкритих питань з Чорногорією є проблемою для набуття нею членства в ЄС. Зокрема це стосується демаркації морського кордону, виплат хорватським в’язням табору Морінь, питання власності старовинного вітрильного судна "Ядран" тощо.
Загалом, якщо перший саміт "Євросоюз-Західні Балкани" відбувся за відносно спокійної ситуації в регіоні, то про теперішній такого не сказати.
Сербія та Хорватія розпочали небезпечну гонку озброєнь. У Боснії і Герцеговині не вдається обрати нового Верховного представника, а сепаратисти не заспокоюються. В Албанії посилюються та політизуються протести проти будівництва Джаредом Кушнером люксового готелю на заповідному острові Сазані з порушенням національного законодавства.
Не сприяє стабілізації й нещодавно оприлюднена Стратегія США для Західних Балкан, до якої є чимало запитань. Дострокові вибори в Косово, швидше за все, знову не дадуть можливості сформувати уряд та не принесуть країні стабільності.
До згаданого вище неспокійного балканського тла саміту додалася ще геополітична напруга.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму виступі закликав президента Сербії Александара Вучича припинити політичне лавірування між Росією, Китаєм та Європою. Зробити,нарешті, однозначний вибір на користь європейського майбутнього. Його підтримали інші лідери Євросоюзу.
На саміті також йшлося про те, що на тлі глобальних викликів інтеграція Західних Балкан в ЄС набуває характеру стратегічної інвестиції у безпеку та стабільність усього континенту, а не лише регіону.
У цьому сенсі головною подією заходу стала стратегія передвступного періоду для поступової інтеграції Західних Балкан і Молдови в ЄС без членства. Її презентували лідери Франції та Німеччини.
Деякі з їхніх пропозицій знайомі Україні – про них йшлося під час нещодавнього візиту до Києва комісарки Марти Кос.
Згадували у чорногорському місті Тіват й Україну.
Комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос заявила, що Україна, незважаючи на війну, досягла "динамічного прогресу" порівняно з країнами Західних Балкан. Мовляв, це дає підстави вірити у те, що "Україна може бути готовою до вступу в Європейський Союз до 2030 року", заявила Кос на брифінгу.
Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника Чорногорії дату вступу, іншим – новий план: саміт ЄС-Західні Балкани став "геополітичним".