Президент Чорногорії Яков Мілатович і канцлер Німеччини Фрідріх МерцЧорногорії дату вступу, іншим – новий план: саміт ЄС-Західні Балкани став "геополітичним"
5 червня у Тіваті (Чорногорія) відбувся черговий саміт Євросоюз-Західні Балкани.
Ця платформа молода – перша зустріч пройшла в Загребі у 2020 році. Гасло нинішнього – "Спільне процвітання та стабільність ЄС та Західних Балкан"
Якщо перший саміт відбувся за відносно спокійної ситуації в регіоні, то про теперішній такого не сказати.
Сербія та Хорватія розпочали небезпечну гонку озброєнь. У Боснії і Герцеговині не вдається обрати нового Верховного представника, а сепаратисти не заспокоюються. В Албанії посилюються та політизуються протести проти будівництва Джаредом Кушнером люксового готелю на заповідному острові Сазані з порушенням національного законодавства.
Не сприяє стабілізації й нещодавно оприлюднена Стратегія США для Західних Балкан, до якої є чимало запитань. Дострокові вибори в Косово, швидше за все, знову не дадуть можливості сформувати уряд та не принесуть країні стабільності.
А Хорватія напередодні саміту заявила, що низка відкритих питань з Чорногорією є проблемою для набуття нею членства в ЄС. Зокрема це стосується демаркації морського кордону, виплат хорватським в'язням табору Морінь, питання власності старовинного вітрильного судна "Ядран" тощо.
Чорногорія – у центрі уваги
З іншого боку, саміт – саме те місце, де можна поговорити і про проблеми, і про успіхи. У зустрічі в Тіваті участь взяли понад 30 європейських лідерів, включаючи представників 27 країн-членів ЄС та 6 держав Західних Балкан, а також керівники інституцій ЄС.
Показово, що учасники заходу домовилися не готувати підсумкових документів.
Так буває, коли досягти прийнятних для всіх формулювань нереально. Зрештою, дискусії були надзвичайно відвертими, а часом болючими для деяких учасників.
Одна країна була в центрі уваги – Чорногорія, яка щойно відзначила 20-ту річницю відновлення незалежності. Нині саме ця держава перебуває найближче до вступу в Євросоюз – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що це може статися у 2028 році.
Уже створено групу з підготовки Угоди про вступ Чорногорії.
Водночас країна має завершити необхідні реформи, без чого закрити переговорні розділи буде неможливо.
Зробити залишилося чимало.
І ці завдання, до слова, дуже знайомі Україні – вони значною мірою стосуються 23 і 24 глав переговорів, тобто кластеру "Основи". Саме його мають відкрити нам наступного тижня у Люксембурзі.
Для Чорногорії ж проміжні бенчмарки (критерії) за цим розділом було закрито Брюсселем ще в червні 2024 року. Однак остаточного закриття досі немає – країна повинна завершити виконання фінальних критеріїв.
Перше – забезпечити верховенство права та судову реформу, повну незалежність судової системи, заповнити вакансії у вищих судових інстанціях та продемонструвати стабільність їх роботи.
Друге – посилити боротьбу з корупцією та організованою злочинністю через зміцнення антикорупційних органів та їх незалежності, активізацію розслідування злочинів високопосадовців та політиків, забезпечення конфіскації незаконно здобутих активів.
Третє – забезпечити свободу слова та незалежність медіа, що неможливо без створення безпечних умов для роботи журналістів та приведення законодавства до стандартів Європейського Союзу.
Четверте – завершити електоральні та адміністративні реформи, що вимагає оновлення виборчого законодавства, підвищення кваліфікації, ефективності та деполітизації державного управління.
І, нарешті, п'яте – досягти макроекономічної стабільності, реформувати систему держзакупівель та посилити фінансовий контроль.
Виконати всі ці умови за короткий час дуже важко.
Але президент Чорногорії Яков Мілатович впевнено заявив: "Чорногорія готова до останнього кроку до членства в ЄС". Зауважимо,що переговори про вступ її в Євросоюз розпочалися ще 2012 року.
Зрештою, саміт ЄС-Західні Балкани безперечно став для Чорногорії важливою подією на шляху до Євросоюзу і чіткіше продемонстрував перспективи та терміни приєднання.
Згадували у Тіваті й Україну.
Комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос заявила, що Україна, незважаючи на війну, досягла "динамічного прогресу" порівняно з країнами Західних Балкан. Мовляв, це дає підстави вірити у те, що "Україна може бути готовою до вступу в Європейський Союз до 2030 року", заявила Кос на брифінгу.
Але підкреслила: все "залежить від темпів реформ та виконання всіх зобов'язань".
Ідеї Мерца і Макрона
До згаданого вище неспокійного балканського тла саміту додалася ще геополітична напруга.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму виступі закликав президента Сербії Александара Вучича припинити політичне лавірування між Росією, Китаєм та Європою. Зробити,нарешті, однозначний вибір на користь європейського майбутнього. Його підтримали інші лідери Євросоюзу.
На саміті також йшлося про те, що на тлі глобальних викликів інтеграція Західних Балкан в ЄС набуває характеру стратегічної інвестиції у безпеку та стабільність усього континенту, а не лише регіону.
У цьому сенсі головною подією заходу стала стратегія передвступного періоду для інтеграції Західних Балкан і Молдови в ЄС без членства, яку презентували президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Фрідріх Мерц.
Деякі з їхніх пропозицій знайомі Україні – про них йшлося під час нещодавнього візиту до Києва комісарки Марти Кос.
Це той самий підхід поступової інтеграції.
Документ Мерца-Макрона пропонує залучати балканські країни до конкретних сфер ЄС у міру їхнього просування у проведенні внутрішніх реформ. Водночас запропоновано і принцип "зворотності" – у разі відступу від основних принципів та цінностей ЄС привілеї скасовуватимуть.
Пропозиції також передбачають участь представників країн у "деяких" засіданнях Ради ЄС без права голосу, доступ до окремих секторів спільного ринку ЄС ще до вступу в нього. Також передбачено участь у науково-освітніх програмах ЄС та залучення до енергетичної та промислової політики Євросоюзу.
План ніби й виглядає привабливо, але не можна сказати, що пропозиції було сприйнято на Балканах з великих оптимізмом.
І хоча офіційні особи поки утримуються від публічних коментарів та оцінок, багато аналітиків побоюються – запропонована "поступова інтеграція" може стати замінником членства в ЄС або вічною "кімнатою очікування".
Автор: Володимир Цибульник, кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан.