Чому в Зеленського ще не забрали польський орден і хто вже програв у скандалі
Польща підтримала жорстку позицію до України через рішення про присвоєння імені героїв УПА підрозділу ЗСУ, хоча запит про позбавлення Зеленського ордена Ордена Білого Орла не привів до наслідків. Цей конфлікт став пасткою для президента Польщі, оскільки зросла залежність України від Західної Європи і посилилася економічна конкуренція між Польщею та Німеччиною.
Загострення відносин між Україною та Польщею триває вже другий тиждень, проте події останніх днів демонструють важливу зміну.
А саме – жорстка й безкомпромісна позиція Варшави із вимогами до Києва та відмовою від компромісів поступово стає проблемою для польської сторони.
Про поточну ситуацію у відносинах Польщі з Україною – в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Пастка Білого Орла: як погрози Зеленському зіграли проти самого президента Польщі. Далі – стислий її виклад.
8 червня капітул Ордену Білого Орла – найвищої нагороди Польщі, розглядав запит президента Кароля Навроцького про те, щоб позбавити нагороди президента України Володимира Зеленського. Причиною такого покарання є рішення про присвоєння почесного найменування "Імені героїв УПА" одному з підрозділів ЗСУ.
Це рішення українського президента викликало справжній шквал обурення у Польщі, ситуативно об’єднавши навіть непримиренних політичних опонентів. Так само майже єдиним було і суспільство – назвати польську реакцію надмірною зважилися лише поодинокі діячі культури та інтелектуали.
Втім, досить несподівано засідання капітулу минуло без наслідків. Натомість у канцелярії президента Польщі не стали оприлюднювати висновок цього органу, заявивши, що Кароль Навроцький "ухвалить рішення у відповідний час".
Також 8 червня з’явилися перші заяви польських політиків, які можна сприйняти за бажання деескалувати відносини із Україною.
Наприклад, за словами колишнього спікера Сейму Шимона Головні, позбавлення ордена президента країни, яка бореться за незалежність, завдасть більше шкоди самій Польщі, ніж Володимиру Зеленському.
Події понеділка 8 червня показали: у Польщі виявилися неготові, що конфлікт з Україною дійде аж такого рівня.
Можна припустити, що гучні заяви і президента Навроцького, і працівників його канцелярії базувалися на розрахунку, що українська сторона швидко піде на поступки і скасує рішення про найменування підрозділу. А глава Польщі запише собі в актив "перемогу над бандерівцями".
Зауважимо, що небажання Києва йти на такий крок має усі підстави.
Він може і вирішив би нинішню проблему, однак створив би набагато гостріші виклики на майбутнє – по суті, це би легалізувало право Варшави редагувати українську історію, вимагаючи її викладення у найбільше прийнятному для Польщі вигляді. Для Києва це – неприйнятно.
А рішення Володимира Зеленського змінити аеропорт базування свого літака з польського Жешува на Кишинів додатково демонструє, що не піддається на тиск.
Але джерело кризи нікуди не поділася.
Антиукраїнська істерика, що тривала протягом останніх днів у польських ЗМІ, свідчить, що суспільний запит на "покарання невдячних українців" залишається дуже високим. Відповідно, є всі підстави прогнозувати, що ця тема буде однією з ключових і на парламентських виборах 2027 року – як це було і під час президентських виборів 2025 року.
Одночасно, нинішні заяви польських політиків демонструють нові страхи щодо України. Насамперед польських політиків турбує, що залежність Києва від підтримки Варшави суттєво знизилася.
А відповідно, різко знижується можливість погрожувати обмеженням чи припиненням цієї допомоги. В разі чого країнам Західної та Північної Європи не стане особливою проблемою компенсувати припинення допомоги з боку Польщі.
На додачу, затяжна криза у відносинах ставить під сумнів обіцянки польських політиків добитися найкращих умов для польського бізнесу при розподіленні контрактів із відновлення України.
І одночасно це посилює побоювання, що зовнішня політика Києва буде дедалі більше орієнтуватися на Берлін, а не на Варшаву.
За таких розкладів конфлікт з Україною, який обіцяв принести істотні політичні дивіденди, став для Кароля Навроцького швидше пасткою.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Пастка Білого Орла: як погрози Зеленському зіграли проти самого президента Польщі.