Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Підсумки 06.06: Ураження в РФ і Буданов у Польщі

06:58:55

Генштаб заявив про масштабні ураження в Росії Українські військові 5-6 червня завдали ураження по низці важливих військових та логістичних об'єктів російських окупаційних військ. Як повідомив Генштаб ЗСУ, на території Ленінградської області РФ уражено пункт базування Кронштадт (Санкт-Петербург, РФ). Також уражено нафтобазу Петергофская (м. Ломоносов, Ленінградська область, РФ). Окрім того, завдано ураження по нафтовому терміналу Несте (м. Ломоносов, Ленінградська область, РФ). Під удари потрапив арсенал комплексу зберігання ракетного озброєння , боєприпасів та військового майна 1060-го Центру матеріально-технічного забезпечення (смт Большая Іжора, Ленінградська область, РФ). Серед іншого уражено нафтобазу Усть-Лабінськ (Краснодарський край, РФ) та інші важливі для окупантів об'єкти.

Вибори у Вірменії є новим викликом для Путіна - ЗМІ

06:31:23

  Вибори у Вірменії стали новим викликом для Російської Федерації. Споконвічне прагнення Москви зберегти або відновити контроль над територіями колишнього Радянського Союзу стикається із серйозними перешкодами, пише Bloomberg.   Правитель РФ Володимир Путін, для якого розпад СРСР досі залишається "найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття", значну частину своєї кар’єри присвятив спробам посилити вплив Росії на пострадянському просторі. Однак ці дії часто призводили до негативних наслідків для сусідів Москви. Останнім з таких прикладів стала Вірменія, яка опинилася на роздоріжжі внутрішніх та геополітичних змін.   У перші роки після здобуття незалежності в 1991 році Росія мала потужний вплив на країни пострадянського регіону. Багато держав прагнули підтримувати тісні зв’язки з Москвою, попри тяжкі спогади про історичні трагедії, такі як Голодомор або репресії. Вірменія ж була одним із найбільш відданих союзників Росії. Країна добровільно розмістила російську військову базу у Гюмрі, сподіваючись на захист перед загрозами з боку Туреччини та Азербайджану. У 1990-х саме підтримка Росії зіграла ключову роль у встановленні контролю Вірменії над Нагірним Карабахом.   Однак у 2023 році ситуація зазнала докорінних змін. Після відновлення контролю Азербайджаном над Нагірним Карабахом вся вірменська громада регіону змушена була залишити свої домівки. Кремль, попри присутність своїх миротворців, не виявив жодної активності у вирішенні проблеми. Ці події призвели до переоцінки вірменським суспільством ролі Росії як ключового партнера та гаранта безпеки.   За словами директора Кавказького інституту Олександра Іскандаряна, Москва традиційно покладається на свою "жорстку силу", як-от танки чи енергоресурси, замість розумного використання дипломатії або культурного впливу. Цей підхід поступово втрачає ефективність: якщо раніше молодь Вірменії дивилася на Москву, зараз вона все більше орієнтується на Захід, освоюючи англійську мову та європейські цінності.   Як зазначає видання, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та його партія "Громадянський договір" чітко окреслюють майбутні напрями розвитку країни. Підтримка чинної влади, за їхніми словами, свідчить про вибір на користь демократії, миру та інтеграції з Європою, тоді як голос за опозицію розглядається як шлях до відновлення олігархічних структур і посилення залежності від Росії. Хоча проросійські сили у Вірменії намагаються утримати свій вплив, їхній рейтинг залишається низьким. Наприклад, партія "Сильна Вірменія", очолювана мільярдером Самвелом Карапетяном, має підтримку лише 6% виборців проти 32% у провладної партії "Громадянський договір". Утім, багато виборців ще не визначилися зі своїми голосами.   Росія ж не соромиться використовувати тиск на Вірменію для збереження впливу. Кремль вдався до економічних заходів, таких як блокування вірменського експорту через претензії щодо "санітарних стандартів", а також до розв’язання інформаційних кампаній проти чинної влади. Нервовість Москви посилили такі сигнали, як саміт Європейської політичної спільноти в Єревані, участь у якому взяв президент України Володимир Зеленський, і відсторонення Росії від мирних переговорів під егідою США.   Вихід Вірменії з-під впливу Москви стане складним і болісним економічним випробуванням, що підтверджується досвідом України, Молдови та Грузії. Наразі частка Росії у зовнішньоторговельному обігу Вірменії перевищує 35%, тоді як на Європейський Союз припадає лише 11,8%.   Хоча Вірменія не прагне повного розриву відносин із Росією, її мета - припинити нерівноправні, залежні стосунки, які обмежують національний суверенітет. Однак доти, доки Кремль реагуватиме на подібні спроби автономії лише погрозами та санкціями, Росія неминуче втрачатиме довіру та союзників серед своїх колишніх партнерів, резюмує ЗМІ.   Раніше повідомлялося, що російський диктатор Володимир Путін пригрозив практично знищити економіку Вірменії через євроінтеграційний курс країни, що нині ще перебуває в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).   У Вірменії ЦВК відмовилася знімати з виборів проросійську партію  

Зеленський у Лондоні зустрінеться з лідерами ЄС

06:00:20

  Президент України Володимир Зеленський проведе низку важливих зустрічей сьогодні, 7 червня, у Лондоні, зокрема з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Про це повідомляють агентства DPA та Deutsche Welle .   Як зазначено в повідомленні Даунінг-стріт, український президент разом із лідерами Франції та Німеччини прибув до Великої Британії, щоб обговорити подальшу міжнародну підтримку України. Deutsche Welle підкреслює, що однією з головних тем зустрічі є активізація спільних зусиль Європи для припинення війни Росії проти України, а також обговорення перспектив можливих нових переговорів із Москвою.   Днями президент Франції вже анонсував цю зустріч, вказуючи на готовність європейських лідерів до спільних дій зі зміцнення миру. За інформацією Bloomberg, спочатку захід планували на 7 червня, хоча через насичений графік президента Зеленського можливі були зміни. Однак поточні повідомлення підтверджують, що зустріч відбудеться у заплановані строки.   Новий раунд переговорів має стати черговим кроком у дипломатичних зусиллях для завершення війни. Також ця активізація співпала з публікацією Зеленським відкритого листа до Володимира Путіна, в якому міститься заклик до відновлення переговорного процесу.   Лідери Лондона, Парижа та Берліна оцінюють політичну ситуацію та дотримуються думки, що активізація міжнародної підтримки, зокрема у контексті успішних дронових ударів України на території РФ, може стимулювати Кремль до діалогу. До того ж, за даними Bloomberg, європейські партнери разом із Києвом працюють над стратегією залучення Росії до мирних переговорів до настання зимового сезону.   Єврокомісія прокоментувала лист Зеленського Путіну