Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Суд над Єрмаком можуть використати в гібридній війні - посол ЄС

16:58:58

  Розгляд ВАКС під час війни справи екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака демонструє стійкість і зрілість українських антикорупційних інституцій, хоча дехто може використати це у гібридній війні проти України. Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, передає Укрінформ у середу, 13 травня.   "Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення", - сказала вона.   Водночас Матернова зауважила, що, на жаль, цей факт буде використаний у гібридній війні, і "дехто подаватиме це як доказ того, що корупція в Україні фактично є системою".   "А ті ж, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так", - заявила посол ЄС в Україні.   Нагадаємо, 11 травня НАБУ і САП повідомили Єрмаку про підозру у справі легалізації 460 млн гривень на будівництві елітних котеджів у Козині під Києвом. У цій справі повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи , серед яких колишній віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов і бізнесмен Тимур Міндіч.   12 травня відбулося засідання Вищого антикорупційного суду з обрання запобіжного заходу Єрмаку, яке продовжилося 13 травня. САП просить заарештувати екскерівника Офісу президента із заставою у 180 млн гривень .

Сьомий з початку весни російський НПЗ зупинився через удари дронів - ЗМІ

16:14:31

Нафтопереробний завод Пермнафтооргсинтез Лукойлу, сьомий за обсягом переробки в Росії, повністю зупинив переробку нафти і випуск нафтопродуктів після атаки безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters у середу, 13 травня.   На заводі, який переробляє понад 12 млн тонн нафти на рік, сталася пожежа та були пошкоджені технологологічні установки.   За словами джерел видання, 7 травня було аварійно зупинено установки первинної ‌переробки АВТ-5, АВТ-1 та АВТ-2, які сумарно забезпечують половину потужності підприємства. Ще одна установка - АВТ-4 - простоює з 30 квітня через пожежу, яка також виникла внаслідок атаки дронів.   НПЗ, який торік випустив 2 млн тонн автобензину і понад 5 млн тонн дизеля, став сьомим російським нафтозаводом, який зупинив випуск з початку весни.   5 травня повністю припинив переробку нафти завод Киришинефтеоргсинтез у Ленінградській області (другий за потужністю в Росії), 22 квітня став Сизранський НПЗ, 18 квітня припинив прийом нафти Новокуйбишевський НПЗ, 16 квітня зупинився Туапсинський НПЗ (усі належать Роснефти). 5 квітня припиняв прийом нафти Нижегороднафтооргсинтез Лукойлу, а 21 березня - Саратовський НПЗ.   В результаті обсяги переробки нафти на російських НПЗ обвалилися до мінімуму з 2009 року - 4,69 млн барелів на добу. Порівняно з минулим роком завантаження нафтозаводів впало на 12%, а порівняно з довоєнним 2021-м - на 18%, або майже 1 млн барелів на добу.   У відповідь уряд Росії посилив контроль за ринком бензину: у травні 11 найбільших нафтових компаній підписали угоди з Міненерго, в рамках яких уряд спускатиме НПЗ щомісячний план з виробництва палива, його відвантажень на внутрішній ринок, експорту та продажу на біржі. Нагадаємо, у Росії на фоні потужних атак українських дронів на нафтопереробні заводи виник брак бензину . Ремонти НПЗ можуть тривати понад місяць, а терміни відвантаження на початку травня вже збільшилися в середньому на два-чотири тижні.  Рід початку року РФ втратила щонайменше 7 мільярдів доларів  від українських ударів по російській нафтовій індустрії та переробці. Під час квітневої кампанії ЗСУ уразили щонайменше 14 таких обʼєктів .

"Для захисту росіян": Путіну дозволили вводити війська в інші країни

15:54:08

Державна дума Росії у ​​середу, 13 травня, у другому та третьому читаннях затвердила закон, який суттєво розширює повноваження президента щодо використання збройних сил за кордоном. Про це повідомляють росЗМІ. Закон, прийнятий одноголосно (384 депутати "за"), спрямований на "посилення захисту російських громадян від неправомірних дій недружніх іноземних держав".   Згідно з документом, відтепер правитель РФ Володимир Путін зможе залучати армію для "захисту громадян Росії" у разі "арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування" за кордоном. Йдеться про випадки, коли росіяни заарештовані за кордоном судами, які "наділені повноваженнями без участі РФ", а також міжнародними судовими органами, які Росія не визнає.   Правитель Росії має право відправити війська за кордон у разі, якщо країни або міжнародні органи приймають рішення, що "суперечать інтересам РФ" або "основам публічного правопорядку" в Росії.   Розширити повноваження Путіна щодо закордонного використання армії російська влада вирішила після серії попереджень від провідних держав НАТО про те, що Кремль готується до війни з однією чи кількома європейськими країнами. Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу - "наступна ціль Росії" . За даними розвідки Нідерландів (MIVD), Росії потрібно близько року, щоб накопичити достатньо сил для "регіонального конфлікту" з НАТО . Метою можливого нападу РФ буде не військова поразка НАТО, а політичний розкол. У розвідці не виключають, що для досягнення цього результату Москва вдасться до ядерного шантажу. У НАТО оцінили ризики нападу РФ на країни Балтії