Рада ЄС очікує на радикальні зміни після поразки Орбана: хочуть санкції проти РФ і розширення Євросоюзу
Експрем’єр Угорщини Віктор ОрбанПоразка керівника уряду Угорщини Віктора Орбана на виборах поклала край багаторічному застою на засіданнях Ради ЄС із закордонних справ та відкрила шлях для вирішення ключових питань — від допомоги Україні до санкцій проти Росії та Ізраїлю, передає Politico.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у коментарі журналістам підкреслив, що замість звичного відчуття глухого кута в залі на засіданні 21 квітня панує надія. За його словами, майбутня очільниця МЗС Угорщини Аніта Орбан у телефонній розмові запевнила його, що «угорці обрали Європу».
Серед основних змін, на які очікує Брюссель:
- фінансова допомога Україні. Очікується, що вето на кредит у 90 млрд євро знімуть уже цього тижня. Цьому сприяли переговори європейських топпосадовців із командою Петера Мадяра в Будапешті.
- 20-й пакет санкцій проти РФ: дипломати впевнені у швидкому прогресі щодо нового пакету обмежень, який тривалий час блокував уряд Орбана.
- розширення ЄС: ідеться про відновлення активних переговорів про вступ України, що раніше гальмувалися через категоричну позицію колишнього прем'єра Угорщини.
- військова допомога: розблокування коштів Європейського фонду миру, які використовують для компенсації витрат країнам ЄС за постачання зброї Києву.
- санкції щодо поселенців на Західному березі: узгодження обмежень проти радикальних ізраїльських поселенців, які підтримували всі члени ЄС, крім Угорщини.
Попри загальний оптимізм, дипломати застерігають від надмірних сподівань. Новий прем'єр Петер Мадяр ще має підтвердити свою проєвропейську позицію на практиці після вступу на посаду в середині травня. Крім того, Маргус Цахкна зауважив, що відхід Орбана змусить деякі країни, які «ховалися за спиною Угорщини», нарешті відкрито висловити свою позицію, особливо у питаннях розширення ЄС.
Також залишаються внутрішні розбіжності щодо Близького Сходу. Іспанія, Бельгія і Словенія наполягають на призупиненні Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем через гуманітарну ситуацію в Газі й насильство поселенців. Однак цей крок, як і раніше, стикається з опором з боку Німеччини, що підтвердив міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, назвавши таку ініціативу недоречною.










