Що відомо про майбутнього прем’єра Болгарії і чи стане він "другим Орбаном"
Румен Радев готується посісти посаду прем’єр-міністра Болгарії. Якщо раніше на посаді президента він мав досить обмежене коло повноважень, то тепер в нього будуть розв’язані руки.
Такий вплив однієї особи на політику країни є безпрецедентним для новітньої історії Болгарії (хоч і має явні паралелі з Україною).
Детальніше про персону колишнього президента та майбутнього прем’єр-міністра Румена Радева і те, до якої міри він готовий корегувати зовнішній курс Болгарії, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Хто такий Румен Радев. Розповідаємо про лідера Болгарії, що переміг на "російських" гаслах. Далі – стислий її виклад.
Вперше Румена Радева обрали президентом ще у 2016 році.
Впевнена перемога на виборах була досягнута завдяки двом факторам. По-перше, іміджу людини не з політичної системи, не пов’язаної з корупційними схемами і при цьому готової з ними боротися.
А по-друге, вмінню бути "всім для всіх". Одні виборці голосували за нього через підтримку Болгарської соціалістичної партії (та РФ), тоді як інші – через західну освіту.
Свою проросійськість Румен Радев продемонстрував вже під час першої президентської каденції.
Щоправда, тоді, до повномасштабного вторгнення РФ, це не виглядала чимось особливим.
Усе змінилося після повномасштабного вторгнення РФ.
В той час, коли багато європейських лідерів "терли" у соцмережах пости про дружбу з РФ та терміново корегували свою позицію щодо підтримки України, Радев виступив за збереження діалогу з агресором та проти постачань зброї Україні. Адже, за його логікою, така підтримка Києва є "гасінням пожежі бензином".
Від цих поглядів він не відмовився й донині.
Втім, варто не забувати: погляди Радева не заважали йому "крізь пальці" дивитися на продаж Болгарією зброї для ЗСУ. Спочатку – через країни-посередники, а потім – і напряму. Або про допомогу Україні нафтопродуктами у 2022 році, коли армія РФ масово знищувала українські склади палива.
Так само болгарські уряди, навіть технічні, що були призначені безпосередньо Радевим, не блокували ані продовження чинних санкцій проти РФ, ані прийняття нових.
Зрештою, сам Радев за останні чотири роки від поїздок до РФ утримувався – на відміну, наприклад, від Віктора Орбана та Роберта Фіцо.
В такій ситуації проросійські заяви Радева виглядають грою на публіку, такими собі підготовчими роботами для участі у парламентських виборах. Особливо це стосується його заяв про "партію війни" серед болгарських політиків та ризики втягнення Болгарії у війну з РФ – як військовий Радев не може не знати, що прямого зв’язку тут немає.
А на додачу, не варто забувати, що ці заяви були зроблені на посаді президента. Більш того – в ситуації, коли проукраїнські кроки уряду викликали незадоволення чималої частини болгар, і цим можна було скористатися на свою користь.
Відразу після перемоги на парламентських виборах Радев вже заявив про бажання мати "прагматичні відносини з Росією, засновані на взаємній повазі та рівному ставленні".
Це означає, що новий голова уряду Болгарії майже напевно буде підігравати проросійському електорату, який є для нього базовим. Можливо, навіть піде на якісь демонстративні кроки, на кшталт денонсації оборонної угоди з Україною.
Проте відмовитися від військових контрактів йому буде дуже складно, коли оборонна галузь стала важливим драйвером болгарської економіки. А тому продаж боєприпасів Україні, скоріш за все, продовжиться, чи то напряму, як зараз, чи через треті країни, як це було у 2022 році.
Зрештою, переможна стратегія Румена Радева "бути всім для всіх" має один недолік – дуже швидке суспільне розчарування. Занадто відверте загравання з РФ та конфлікт із ЄС можуть істотно пришвидшити це розчарування – і сам Радев це, напевно, чудово розуміє.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Хто такий Румен Радев. Розповідаємо про лідера Болгарії, що переміг на "російських" гаслах.