Мудра: засідання Спецтрибуналу можуть проводити поза місцем постійного знаходження органу
Статут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ передбачає, що засідання можуть проводитися не лише в Гаазі, а й поза місцем постійного знаходження. Про це заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра. Керівний комітет трибуналу зможе обрати до 15 суддів, а п’ятеро – це склад Апеляційної палати. Розміщення трибуналу в Нідерландах підтверджено, а до роботи уже приєдналися Ісландія та Польща.
Ірина Мудра, заступниця очільника Офісу президентаСтатут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ передбачає можливість проведення засідань не лише в Гаазі, а й поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
"Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування", – зазначає Мудра.
Також посадовиця розповіла щодо процедури формування суддівського корпусу: суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
"Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю", – зазначила вона.
За словами Ірини Мудрої, твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним.
"Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб", – сказала Мудра.
Ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
"Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це – технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу – бути”, – підсумувала Мудра.
- Ісландія та Польща підтвердили свою готовність приєднатися до угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.