Мадяр пообіцяв розвиток дружніх стосунків із країнами-сусідами, зокрема, з Україною
лідер "Тиси" Петер МадярНовий уряд Угорщини буде розвивати дружні стосунки з країнами-сусідами і вирішувати суперечки.
Про це заявив лідер парті «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах в Угорщині, Петер Мадяр, передає «Європейська правда».
Мадяр додав, що потрібно буде врегулювати також питання нацменшин.
«На Закарпатті є історичні міста, і приблизно 100 тисяч угорців досі живуть в Україні. Тому в наших інтересах підтримувати добрі відносини з сусідами та вирішувати будь-які суперечки. Це стосується України, Словаччини, Сербії, а також Австрії», – сказав лідер «Тиси».
Він додав, що багато угорців проживають в Україні, хоча «зараз їх значно менше, ніж кілька років тому» і наразі існують «певні неврегульовані питання».
«Є багато нерозв’язаних питань, які ми успадкуємо від уряду Орбана, оскільки вони використовували ці суперечки у партійно-політичних цілях», – сказав Мадяр.
Він також висловив сподівання, що зустрінеться з українським президентом Володимиром Зеленським.
- Конфлікт між Україною і Угорщиною триває з осені 2017 року через мовну статтю нового закону «Про освіту». У Будапешті вважали, що вона обмежує права закарпатських угорців.
- Віктор Орбан почав використовувати це питання як головний аргумент для блокування інтеграції України до західних структур. Зокрема, у січні 2024 року під час візиту до Ужгорода міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто офіційно озвучив перелік із 11 вимог. Основна претензія полягала в поверненні прав нацменшин до стану, який існував до 2015 року. Це включало вільне використання угорської мови в освіті, культурі та місцевому самоврядуванні без обмежень, які запровадили після початку реформ.
- Орбан також використовував тему нацменшин для маніпуляцій навколо вступу України до ЄС. У грудні 2023 року він відповів на звернення лідерів угорської громади Закарпаття, які закликали його підтримати початок переговорів про членство України. Політик проігнорував прохання самої громади та заявив, що натомість пропонуватиме «стратегічне партнерство» замість повноцінного членства, аргументуючи це нібито неготовністю України забезпечити права меншин.