Олексій Кулеба про захист критичної інфраструктури: «Уряд зробив висновки з минулої зими і дає відповідні сигнали»
Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України«Коли ми говоримо про цю зиму, важливо зафіксувати: в Україні 70 241 багатоповерховий будинок, який безпосередньо підключений до центрального теплопостачання, і, завершуючи опалювальний сезон (на більшій частині України вже завершили), на 99 % ми пройшли його з теплом, — каже Олексій Кулеба. —
Так, сервіс надання цієї послуги був різний. Так, кияни постраждали більше за всіх. Так, нам необхідно терміново впроваджувати і робити нові підходи. Але цю зиму ми пройшли і можна говорити про те, що інфраструктура по всій Україні, там, де не було уражень, впоралась. І люди впорались».
Щоб комплексно підготуватися до наступної зими, відзначив віцепремʼєр-міністр з відновлення, уряд і запроваджує Комплексні плани стійкості для регіонів (і лише для Києва такий поки що не затверджений. — Ред.), які фактично набувають статусу державної програми.
«Вона була розроблена обласними військовими адміністраціями разом з населеними пунктами, окремими великими містами, які найбільш вразливі, де є найбільша концентрація центрального теплопостачання і там, де найбільше проживає людей. На сьогоднішній день ми можемо говорити про те, що плани стійкості вже в роботі», — підкреслив Кулеба.
Олексій Кулеба, Сергій Сухомлин, Віталій Кім, Роман Клічук, Петро Пантелєєв, Володимир Кудрицький, Соня КошкінаЗа його словами, документ складається з чотирьох напрямків: захист об'єктів критичної інфраструктури (не тільки обʼєктів енергетики, а всіх критичних обʼєктів, включно з житлово-комунальним господарством, які є в населеному пункті чи області); розвиток розподіленої генерації (здебільшого це концентраційні установки — для кожного з міст встановлені свої KPI: альтернативне джерело має забезпечити відповідну потужність, необхідну для живлення критичної інфраструктури); децентралізація теплогенерації та водопостачання і водовідведення (забезпечення альтернативними джерелами живлення, потужністю не менше 500 кВт або 1 МВт).
«Ці заходи спрямовані на те, щоб вирішити три основних завдання. В першу чергу, зменшити вразливість інфраструктури. Друге — підвищити її стійкість, підготувавши запасні варіанти. Третє — нарощувати той запас, який ми формуємо», — каже Олексій Кулеба.
В планах стійкості також враховані й великі державні підприємства, на кшталт «Укренерго», «Нафтогазу», які мають критичне значення для галузі чи конкретного регіону/міста. В них, зазначає віце-прем'єр, свій план захисту.
«За великим рахунком ми переходимо від реактивних рішень, які, на жаль, впроваджували три роки повномасштабного вторгнення після кожної атаки, після зміни тактики тощо. До більш стійкого і зрозумілого рішення у вигляді програми, яка сфокусована на тому, щоб не просто зберегти інфраструктуру, критичну інфраструктуру, ту, яка залишилась, а робити її ще більш стійкою і нарощувати», — пояснює Кулеба.
Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій УкраїниКонцепція захисту, запропонована урядом, зауважив віцепрмʼєр, передбачає сім елементів на перетині цивільної і військової складової.
«Все це працює тільки, якщо є комплексний підхід. Тобто це частина відповідальності і військових. Ми говоримо про ППО. Про те, що в Україні є унікальне у світі рішення — мале ППО. Після цього йдуть прилади радіоелектронної боротьби. Далі говоримо про те, що об'єкти мають бути захищені певним рівнем фізичного і інженерного захисту. До цього об'єкту критичної інфраструктури має бути альтернативне джерело, а до цього альтернативного джерела бажано ще й генератор.
Тільки в цьому випадку ми можемо говорити, що міцність нашої критичної інфраструктури дійсно є такою, що може витримати системні атаки різних видів ракет, дронів. Це велика робота на десятиліття вперед», — стверджує віцепремʼєр-міністр розвитку громад і територій.
Та виклики цієї війни, вважає Олексій Кулеба, треба сприймати як можливості.
«Ще два-три роки тому, — наводить приклад він, аргументуючи свою тезу, — монополістична система в галузі тепла й енергетики і їхнього поєднання не ставилася під сумнів. І саме через цю монополію деякі рішення не можна було ухвалити. Вона зберігається й зараз, але, мені здається, що точка невідворотності пройдена, і ми йдемо в епоху децентралізації енергетичної системи і теплопостачання в населених пунктах.
Це не означає, що ми відмовляємось від центральних систем теплопостачання, але ми змінюємося, будуємо альтернативне. KPI стоїть 1,5 ГВт. Подивимось в кінці року, чи побудують. Це вже не перший KPI і не перший такий виклик».
Уряд, стверджує Олексій Кулеба, зробив висновки з минулої зими і своїми рішеннями «дає відповідні сигнали».
«Можливо, вони не завжди сприймаються… Але треба враховувати, що ситуація постійно змінюється. Ми живемо в постійних змінах, і все, що нам потрібно робити — навчитися не просто реагувати, а йти на крок попереду, а для цього треба будувати нову систему. І ось це можливість для країни», — додає він.
Володимир Кудрицький, Петро Пантелєєв, Сергій Сухомлин,Олексій Кулеба, Віталій Кім, Роман КлічукУ цьому контексті Кулеба згадав Київ, який чимало обговорювався під час цієї дискусії.
«Я вважаю, що в місті дуже багато можливостей, щоб не сказати проблем. Можливостей. І в Києва зараз дуже багато задач, які потрібно максимально швидко вирішувати.
Насправді у міста достатньо ресурсів, людського капіталу, навіть часу поки що для того, щоб робити місто максимально комфортним для проживання навіть під час повномасштабної війни. Настільки, наскільки це можливо.
Є речі, які ми вже змінити не зможемо. Наприклад, ми вже маємо місто з дуже щільною висотною забудовою. Це навряд чи вдасться змінити в найближчому наближенні. Але ми точно можемо зробити все для того, щоб інвентаризувати і порахувати кожен багатоповерховий будинок і зробити все для того, щоб він був максимально автономний. …Ця зима — це великий нам всім урок», — зазначив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій.