Чи послабив провал судової реформи проукраїнську прем’єрку Італії
Близько 50 юристів ("магістратів") зібралися 23 березня в будівлі суду міста Неаполь, щоб стежити за підрахунком голосів запропонованого прем’єркою Джорджею Мелоні конституційного референдуму.
І коли стало остаточно зрозуміло, що уряд програв – заспівали антифашистський гімн опору "Bella Ciao".
Конституційний референдум про зміни до судової реформи став своєрідним тестом для виконавчої гілки влади і особисто для Мелоні. За досить високої явки (близько 60%) голоси італійців розділилися на 54% "проти" та 46% "за".
Про те, чи захиталося крісло під головою італійського уряду, читайте в статті cпівдиректорки програми "Майбутнє України" Вікторії Вдовиченко Референдум, де програла Мелоні. Як Італія сказала "ні" судовій реформі та чому це б'є по Україні. Далі – стислий її виклад.
Італія є найгіршою країною в Євросоюзі за ефективністю правосуддя – принаймні про це свідчить табель правосуддя ЄС, опублікований Європейською комісією.
Одвічними проблемами є нестача суддів і надлишок адвокатів, найвищі судові витрати відносно вартості позовів, а також найдовші строки досягнення остаточного рішення на найвищому рівні апеляції.
Тому Джорджа Мелоні вирішила владнати проблему.
30 жовтня 2025 року Сенат Італії схвалив нову конституційну реформу судової системи, яка передбачає розмежування магістратів на два окремих кар’єрних напрямки – суддів і прокурорів, реформує чинну систему суддівського самоврядування та створює новий Вищий дисциплінарний суд.
Ця реформа виявилася вкрай непопулярною серед самих юристів ("магістратів"), що призвело до страйку на початку 2026 року.
Занепокоєння полягало в тому, що запропонований текст, на їхню думку, відкривав можливості для надмірного втручання уряду у дії судової гілки влади.
За таких обставин у нижній палаті італійського парламенту сформувався потужний опір судовій реформі. Як наслідок, хоча парламент у жовтні минулого року і схвалив запропоновану урядом реформу, однак не конституційною більшістю, а лише простою.
Це означало, що закон потребуватиме підтвердження на референдумі і лише за позитивного результату голосування набере чинності.
Пересічним італійським виборцям запропонували визначитися щодо дуже специфічної судової реформи, в нюансах якої більшість виборців не дуже й розбираються.
А відповідно, такий референдум виглядав в першу чергу як тест на довіру уряду Мелоні.
І тут варто визнати: час референдуму виявився вкрай невдалим для Мелоні. Італійці демонструють явне неприйняття її союзника, президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, а також побоюються, що війна США та Ізраїлю проти Ірану призведе до подальшого зростання і без того високих внутрішніх цін на енергоносії.
На референдумі італійці виступили проти реформи.
Наступного дня після поразки Італія переживала справжній політичний землетрус: кілька представників уряду йдуть у відставку.
"Це чіткий політичний сигнал для Мелоні та уряду, які тепер мають замислитися, дослухатися до країни та її реальних пріоритетів…", – заявила секретарка опозиційної Демократичної партії Еллі Шляйн.
І прем’єрка дослухалася до волі виборців: вона оперативно скликала керівництво партії "Брати Італії" і переконує за результатами голосування скорегувати партійний курс щодо судової реформи.
І хоча, попри репутаційні втрати, референдум не став нокаутом для Мелоні, аналітики визнають: ця поразка все ж робить голову уряду політично вразливою. В тому числі – перед партнерами по коаліції.
І це досить важливо для України, адже у коаліції знову лунають заклики до відновлення діалогу з РФ.
Докладніше – в матеріалі Вікторії Вдовиченко Референдум, де програла Мелоні. Як Італія сказала "ні" судовій реформі та чому це б'є по Україні.