Про п’ять стовпів нової оборонної стратегії Канади і можливості для України
Прем’єр Канади Марк Карні озвучив доволі амбітний план – подвоїти оборонний бюджет країни до 2035 року.
Такі зміни здатні вивести країну, яка сьогодні навіть не досягає стандартів НАТО щодо 2% ВВП, в топ-3 рейтингу Альянсу за оборонними витратами та інвестиціями – відразу після США та Великої Британії.
Для досягнення цього Карні оголосив про запуск першої комплексної Стратегії розвитку оборонної промисловості (Defence Industrial Strategy).
Про нову оборонну стратегію Канади і можливості, які вона відкриває для України, читайте в статті проректора Українського католицького університету Дмитра Шеренговського Від "пацифістів" до лідерів витрат на безпеку: які зміни в оборонній стратегії готує Канада. Далі – стислий її виклад.
Документ побудований на п’яти стовпах і фактично пропонує новий суспільний договір у сфері оборони між державою, військом та бізнесом.
Найперше – це довгостроковий "сигнал попиту" для бізнесу і обіцянка регулярних оборонних замовлень для промисловості.
Другий важливий елемент Стратегії – формула BUILD–PARTNER–BUY ("Будуй, партнерся, купуй").
Принцип BUILD означає, що там, де країна вже має сильну індустрію або критично важливі технології, держава робитиме ставку на власне виробництво і розвиток національних компаній.
PARTNER передбачає спільні проєкти з перевіреними союзниками в межах союзницького технологічного простору із країнами НАТО та ЄС.
І лише якщо ці два варіанти неможливі або надто дорогі, застосовується принцип BUY – закупівля готових систем за кордоном. Але навіть у цьому випадку Канада намагається ставити умови, які гарантують участь її компаній, трансфер технологій або реінвестиції у власну оборонну індустрію.
Третій стрижень Стратегії – інновації та масштабування нових технологій.
Канада робить окремий акцент на розвитку дронів як однієї з ключових сфер майбутньої війни.
Четвертий елемент – стійкість ланцюгів постачання і доступ до критичних матеріалів.
Показовим елементом цієї політики є намір відновити в Канаді виробництво нітроцелюлози – ключового компонента порохів і ракетних пропелентів. Саме цей матеріал є основою для більшості сучасних боєприпасів, і його дефіцит став однією з найбільш критичних проблем для оборонної промисловості Заходу.
Зрештою, п’ятий елемент Стратегії стосується Арктики, яка для Канади дедалі більше стає стратегічним фронтиром безпеки.
У документі окремо передбачено створення мережі Northern Operational Support Hubs – системи опорних пунктів, здатних забезпечувати постачання, обслуговування техніки, логістику і швидке розгортання сил у складних північних умовах. Уряд планує розвивати цю мережу поступово протягом 10–20 років.
Загалом канадський уряд пропонує нову логіку. Якщо раніше оборонна промисловість підлаштовувалася під економіку, то тепер економічна політика має підлаштовуватися під оборонні потреби.
Стратегія створює низку нагод для країн партнерів, чим варто користатися.
Для України запуск Канадою власного виробництва нітроцелюлози у 2029 році може мати значення у середньостроковій перспективі як елемент ширшого союзницького "боєприпасного поясу", де кожна країна закриває частину виробничого ланцюга, але прямі механізми спрямування продукції Україні в документі не описані.
Другий вимір – дрони і швидкі інновації. Для Києва це відкриває важливу можливість не лише купувати, а заходити у спільну розробку і тестування.
Для України головна цінність канадської Стратегії полягає в тому, що вона де-факто вшиває український досвід у політики союзника через інституції, бюджети та виробничі рішення.
Це створює основу для більш системної оборонно-промислової співпраці.
Докладніше – в матеріалі Дмитра Шеренговського Від "пацифістів" до лідерів витрат на безпеку: які зміни в оборонній стратегії готує Канада.