Як Данія переобирає парламент на тлі погроз Трампа і чи є ризики для України
У вівторок 24 березня громадяни Данії вирушать на виборчі дільниці, аби визначити майбутнє країни на наступні чотири роки.
І хоча Данія традиційно відзначається своєю стабільністю, ці вибори проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США.
Дональд Трамп, намагаючись послабити Данію, мимоволі відіграв роль головного політтехнолога данської прем’єрки.
Агресивні нападки президента США стали для соціал-демократів Фредеріксен порятунком, дозволивши партії відштовхнутися від електорального дна.
Про те, чи вистачить цього гренландського імпульсу, щоб прем’єрка Метте Фредеріксен, відома безкомпромісною підтримкою України, втрималася у кріслі на третій термін, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої Вибори на тлі погроз Трампа: чи збереже свою посаду проукраїнська прем'єрка Данії. Далі – стислий її виклад.
В останні місяці у Данії неодноразово лунали заяви, що вона постала перед найбільшим викликом з часів Другої світової війни.
Парадокс був у тому, що загроза прийшла не зі східного напрямку.
Білий дім наполягав, що для безпеки Сполучених Штатів їм необхідно отримати контроль над Гренландією. Мовляв, Данія настільки слабка, що для оборони арктичного острова здатна забезпечити всього "дві собачі упряжки".
Риторику Трампа в Данії сприйняли серйозно і готувались до найгіршого сценарію. За повідомленнями ЗМІ, у пік погроз від президента США на Гренландію терміново відправили підкріплення.
На тлі опитувань у Сполучених Штатах, які демонстрували жорстке неприйняття американцями поведінки Трампа стосовно Гренландії, криза почала згасати. Зрештою, після численних обіцянок союзників по НАТО надати підтримку Данії, а в разі потреби й військову, Вашингтон, Копенгаген та Нуук почали дипломатичні переговори.
Проте короткий геополітичний шторм подарував Метте Фредеріксен шанс, який вона вирішила не марнувати.
На хвилі патріотичної мобілізації її популярність почала зростати.
Спираючись на "гренландський поштовх", Фредеріксен оголосила дострокове голосування, що пройде 24 березня.
Сьогодні соціал-демократи мають близько 22% підтримки – все ще далеко від переможних 27,5% 2022 року, але достатньо, щоб Фредеріксен отримала нагоду зберегти владу (чого могло б не статися, якби вибори провели за сім місяців).
Гірша ситуація очікується у партнерів по коаліції.
Ліберали з Venstre на чолі з чинним міністром оборони Троельсом Лундом Поульсеном, готуються оновити свій антирекорд за всі 156 років існування партії, претендуючи лише на 16 місць (23 місця у 2022 році).
"Помірковані", очолювані міністром закордонних справ Ларсом Льокке Расмуссеном, також зазнають втрат і отримають орієнтовно 10 місць.
Сумарно усі три урядові партії можуть розраховувати на 64 мандати, а для більшості потрібно 90.
За таких обставин з найбільшою імовірністю після цих виборів на сцену повернеться традиційна для Данії блокова політика.
Нагадаємо, у 2022 році Фредеріксен порушила традицію й створила такий собі "уряд національної єдності" – коаліцію з давніми суперниками. Коаліція з правими дала необхідну більшість для переозброєння та лідерства у допомозі Україні, але за це довелося платити популярністю.
Отже, зазвичай у Данії керував лівий чи правий блок. Наразі "синій блок" правих партій претендує на близько 80 мандатів, а "червоний блок" лівоцентристів – на 85 місць.
І тут все зводиться до постаті Ларса Льокке Расмуссена, лідера "Поміркованих".
Додавання Расмуссена до "червоного блоку" дає стійку більшість. Є шанс і на утворення коаліції Расмуссена з синіми, хоча й значно нижчий.
Але й не виключено, що за підсумками виборів постане саме кабінет меншості.
Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої Вибори на тлі погроз Трампа: чи збереже свою посаду проукраїнська прем'єрка Данії.