Що стоїть за поступками України в бік Румунії і які наслідки це може мати
Нещодавній візит президента України до Бухареста без сумніву можна назвати успішним. Причому для обох сторін – і для української, і для румунської.
Одним із найбільш медійних результатів візиту стало запровадження в Україні офіційного Дня румунської мови.
Тепер це свято офіційно відзначатиметься 31 серпня – відповідний указ Володимир Зеленський підписав безпосередньо в Бухаресті.
І якщо в Україні це рішення сприйняли винятково як дипломатичний жест, то для Румунії це питання було надпринциповим.
Про важливість цього кроку – в статті регіональної координаторки Інституту центральноєвропейської стратегії Світлани Бондар День румунської мови: що змінює нове українське свято у відносинах із Бухарестом. Далі – стислий її виклад.
Здавалося, що після того, як у 2023 році Україна на офіційному рівні відмовилася від поняття "молдовська мова" та змінила сім законів щодо прав нацменшин перед рішенням про відкриття переговорів про вступ до ЄС, усі мовні питання мали б бути зняті.
Однак саме під час дебатів щодо відмови від поняття "молдовська мова" в Україні організація румунської громади Одещини "Бессарабія" звернулася до президента Зеленського з відкритим листом про започаткування в Україні офіційного дня румунської мови.
У цьому листі, символічно оприлюдненому 27 жовтня, тобто у День української писемності та мови, пропонувалася дата саме 31 серпня. Цей день є державним святом у Румунії та Молдові, який символізує повернення до латинської графіки та визнання мови в 1989 році. У Румунії це свято запровадили 2013 року, а в сусідній Молдові традиція сягає 1990-го.
У листі також апелювали до принципу взаємності, адже в Румунії з 2018 року діє закон про встановлення Дня української мови 9 листопада (в Україні це свято перенесли на 27 жовтня).
Було майже непомітно в Україні, але в Румунії увесь минулий рік зростав рівень напруження щодо мовного питання, у тому числі щодо можливого скорочення шкіл з румунською мовою навчання в Україні. На це реагував навіть президент Дан, запевняючи, що школи не закриють.
Політичний дискурс з цих питань формують саме крайні праві з AUR (Альянс за єдність румунів). Він є антиєвропейським та антиукраїнським.
Попри програш на парламентських і президентських виборах, румунські праві зберегли сильні позиції та продовжували спекулювати на темі прав румунської нацменшини в Україні – дорікаючи вже новій владі, що та допомагає Україні, тоді як Київ у відповідь нібито продовжує утискати права румунської меншини.
Досі в Україні не було жодного офіційного державного "Дня мови" якоїсь конкретної національної спільноти.
На державному рівні ми відзначаємо два свята, що вшановують мови: перший – це День української писемності та мови 27 жовтня починаючи з 1997 року; друге – Міжнародний день рідної мови 21 лютого, і воно стосується всіх мов, зокрема мов національних спільнот.
Таким чином, указ про День румунської мови в Україні став прецедентом.
Цей прецедент може, а насправді має стати частиною української політики розбудови добросусідства з країнами-членами ЄС і НАТО на нашому шляху до цих альянсів.
Те, що зараз Україна проходить з тією ж Угорщиною та Румунією в контексті прав нацменшин, під час вступу до ЄС свого часу проходили ці ж країни між собою, те саме відбувалося між Словаччиною та Угорщиною.
Подібні рішення, як з Днем румунської мови, будуть важливі для нас і як частина дипломатії жестів задля перезапуску відносин та пошуку порозуміння. Можливо, зовсім незабаром – з тією ж Угорщиною чи Словаччиною.
Тут Україні варто бути проактивною та спиратися на європейську традицію, а не власні страхи чи травми російського колоніалізму.
Докладніше – в матеріалі Світлани Бондар День румунської мови: що змінює нове українське свято у відносинах із Бухарестом.