Мінфін оприлюднив законопроєкт із ключовими податковими зобов'язаннями України перед МВФ
Юлія СвириденкоМіністерство фінансів 19 грудня оприлюднило на своєму сайті законопроєкт із ключовими податковими зобов'язаннями України перед МВФ.
Цього тижня, а саме 18 березня, команда МВФ розпочала зустрічі в Києві щодо ключових реформ. Напередодні постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано заявила, що МВФ занепокоєний, чи буде здатна Україна отримати $8,1 млрд допомоги через затягування Радою прийняття необхідних рішень.
Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, яку МВФ схвалив наприкінці лютого, Україна має до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів. Втім, за даними "Економічної правди", Кабінет міністрів Юлії Свириденко, ймовірно, буде орієнтуватися на червень.
Серед основних змін – чотири ключові податкові вимоги:
- оподаткування цифрових платформ ("податок на OLX"). Зокрема зобов’яжуть ідентифікувати продавців;
- скасування безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро;
- закріплення ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5%, обов'язкова сплата "спрощенцями" і після завершення воєнного стану;
- запровадження обов'язкової сплати податку на додану вартість (ПДВ) суб'єктами спрощеної системи оподаткування з доходами у понад 4 млн грн на рік.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він пропонує комплексно змінити правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також оновити ПДВ-режим для електронної торгівлі й частини платників єдиного податку.
Його головна мета — запровадити в Україні міжнародний автоматичний обмін податковою інформацією про доходи з цифрових платформ за стандартами ОЕСР і ЄС, виконати зобов’язання перед МВФ та наблизити українське законодавство до норм Євросоюзу.
Ідеться насамперед про імплементацію правил DAC7, які зобов’язують операторів платформ збирати й передавати податковим органам інформацію про продавців та їхні доходи.
Окремий блок змін стосується оподаткування фізосіб, які заробляють через платформи. Законопроєкт пропонує пільгову ставку 5% для таких доходів замість загальної ставки ПДФО 18%, але лише за низки умов: продавець має бути резидентом України, повнолітнім, не бути самозайнятою особою, не наймати працівників, не продавати підакцизні товари й не перевищувати встановлений річний ліміт доходу.
Податковими агентами мають стати самі оператори платформ. Водночас ДПС отримає право запитувати в банків інформацію про надходження на спеціальні рахунки таких продавців, але використання цих даних обмежується податковими цілями.
Ще одна важлива частина документа — зміни з ПДВ. Для платників єдиного податку пропонується з 2027 року зробити обов’язковою реєстрацію платником ПДВ після досягнення нового порогу обороту — 4 млн грн.
Також вводяться спеціальні правила для дистанційного продажу товарів із-за кордону через електронні інтерфейси: у певних випадках саме платформа або її посередник відповідатиме за нарахування і сплату ПДВ. При цьому зберігається звільнення від ПДВ для безоплатних некомерційних посилок між фізособами вартістю до 45 євро.
Крім того, законопроєкт пропонує продовжити дію чинних ставок військового збору не лише на період воєнного стану, а до окремого рішення парламенту про завершення реформи ЗСУ.
У пояснювальній записці зазначено, що реалізація закону не потребуватиме додаткових бюджетних витрат, але може дати бюджету близько 60 млрд грн додаткових надходжень на рік.
Уряд позиціонує документ як структурну податкову реформу, яка має вивести частину доходів із тіні, вирівняти умови конкуренції та посилити податкову прозорість.
- У кінці лютого прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що жодної бюджетної катастрофи у квітні з виплатами зарплат не буде, оскільки уряд розраховує на кошти МВФ.