Через дружбу з Орбаном перемога Янеза Янші може стати проблемою для ЄС. А для України?Друг Орбана, але також і України: які ризики несуть вибори у Словенії
22 березня – найближчої неділі – у Республіці Словенія відбудуться вибори до Державних зборів (парламенту).
І хоча це вже десяті парламентські вибори після проголошення 25 червня 1991 року незалежності, вже зараз можна стверджувати: ніколи раніше від результатів голосування так не залежало майбутнє Словенії.
За результатом цих виборів до влади може повернутися експрем’єр та правий політик Янез Янша – сценарій, який, на думку багатьох словенців, може призвести до погіршення відносин із ЄС та навіть до "орбанізації" Словенії.
Та чи несе такий сценарій ризики для України? Варто розібратися детальніше.
Потенційні розклади та "золота акція"
22 березня майже 1,7 мільйона словенців від 18 років обиратимуть 90 депутатів, мандат яких триватиме чотири роки. З них 88 обираються за пропорційною системою, а двоє – від італійської та угорської національних меншин – за мажоритарною.
Вибори відбуватиметься у восьми виборчих округах, у яких створено по 11 підокругів при виборчому порозі у 4%.
У виборчих перегонах беруть участь 17 рухів, блоків, партій різного політичного забарвлення – праві, центристи, ліві. До Державних зборів можуть пройти 5-7 партій.
Як і на минулих виборах, лідерами перегонів залишаються опозиційна правоконсервативна Словенська демократична партія (СДП) на чолі з експрем'єром Янезом Яншею та лівоцентристський та ліберальний "Рух Свобода" (РС), який очолює Роберт Голоб, чинний прем’єр-міністр Словенії.
Березневі опитування показують, що
партія чинного прем'єра стрімко наздоганяє партію попереднього та має шанс на перемогу.
Крім того, до парламенту, ймовірно, пройдуть депутати від блоку "Нова Словенія – Фокус", Блоку лівих та зелених, "Демократи" Анже Логара, "Соціальні демократи", "Державний рух Resnica" ("Правда").
Жодна з партій не зможе самостійно сформувати новий уряд, а тому відразу після виборів розпочнуться непрості переговори та пошук союзників.
Ситуація ускладняється тим, що депутати від національних меншин традиційно залишаються осторонь від блоків, надаючи перевагу ситуативній підтримці урядової коаліції.
Тож варіантів не дуже багато, і найбільш імовірним є повторення минулих союзів. Для формування проурядової коаліції обидві партії-лідери звернуться до союзників, перевірених роботою у теперішньому парламенті: РС запропонує увійти до коаліції Ліво-зеленим та Соціальним демократам, а СДП покличе блок "Нова Словенія" та хотіла б залучити Демократів.
І тут "золоту акцію" може отримати Анже Логар, який поки нікому нічого не пообіцяв, проте його 1-2 мандати можуть виявитися визначальними у формуванні коаліції.
Шанс на реванш
За будь-яких розкладів реальний шанс на отримання мандата на формування нового уряду мають лише Янез Янша та Роберт Голоб.
Нинішній голова уряду прийшов у велику політику відносно нещодавно, коли у 2022 році очолив Партію зелених дій, яку перейменував у "Рух Свобода". Він привів її до перемоги у тому ж році на парламентських виборах та очолив уряд.
За освітою Голоб енергетик, захистив дисертацію. Створив енергокомпанію GEN Energy, яку за 10 років перетворив на глобального енергетичного гравця. У 1999 році очолив переговорну групу з питань енергетики на переговорах щодо вступу до ЄС.
Оцінки Голоба на посаді прем’єра різняться. Хтось каже, що він занадто м’яка людина та не дуже вмілий керівник. Закидають йому й перевищення повноважень у кадрових питаннях.
Інші відзначають, що Голобу не пощастило, оскільки він очолив уряд у складні часи – післяковідне повернення до життя, початок російської агресії проти України, повернення до влади Дональда Трампа, війна в Ірані й таке інше. І все ж за таких несприятливих обставин він утримав економіку Словенії від сповзання в кризу.
Його візаві Янез Янша – особа неординарна. І значною мірою – антипод Голоба.
Почав політичну діяльність у 1970-х роках та пройшов шлях від функціонера Союзу комуністів Югославії (до якого приєднався у 17 років) до члена антикомуністичного руху Югославії, був засуджений військовим трибуналом.
Фахівець у галузі оборони та ІТ-технологій. У роки війни Янша у статусі міністра оборони був однією з ключових фігур визвольної війни та створення армії Словенії.
Він почергово міняв посаду глави уряду (яку займав тричі) з лідером опозиції. Навіть встиг побувати у в’язниці за звинуваченням у корупції при придбанні фінських БТРів. Не визнав небезпеку пандемії COVID та фактично провалив боротьбу з нею.
Опоненти називають Яншу правим популістом та міні-Трампом, націоналістом.
Важливо те, що Янша є справжнім союзником Віктора Орбана, принаймні у питанні протидії нелегальній міграції. Невипадково Орбан вже закликав словенців угорського походження підтримати саме лідера СДП. Не виключено, що перемога Янші може посилити позиції Орбана перед угорськими виборами, що пройдуть вже 12 квітня.
До речі, так само про підтримку Янші заявив ще один вкрай суперечливий політик – колишній президент Республіки Сербської Мілорад Додік.
Проте така підтримка геть не означає можливостей проросійського розвороту Словенії. Варто нагадати, що Янша у лютому 2022 року заявив про підтримку боротьби України проти російської агресії, схвалив антиросійські санкції та допомогу Києву, у тому числі військову.
Більш того, Янша, який тоді очолював уряд Словенії, у березні 2022 року разом з главами урядів Польщі та Чехії року відвідав Київ.
Це був перший візит західних лідерів в українську столицю після початку повномасштабного вторгнення, в ситуації, коли російські війська ще перебували неподалік від Києва, а тому він був надзвичайно важливим.
Виборча кампанія зі скандальним фіналом
За тиждень до дня голосування відносно спокійну виборчу кампанію сколихнув надзвичайно (за мірками Словенії) гучний скандал, що може мати істотний вплив на результати виборів.
За словами директора словенської служби безпеки SOVA Йошко Кадівника, було відмічене втручання у перебіг виборів іноземних спецслужб та політиків. Зокрема, ізраїльська приватна розвідувальна компанія Black Cube, ймовірно, передала партії Янші обладнання для прослуховування та відеозапису.
А за декілька тижнів до виборів невідомі виклали у соціальних мережах записи нібито розмов членів партії чинного прем’єра, які б мали скомпрометувати Голоба та деяких інших лідерів "Руху Свобода", зокрема показати наявність суперечок у ньому.
Особи, які були на плівках, спростували звинувачення, а фахівці виявили, що записи були відредаговані.
Тож не виключено, що сам день виборів може подарувати ще чимало "сюрпризів".
І це додатково сприятиме поляризації суспільства.
На додачу перед новим прем’єр-міністром, хто б ним не став, стоять складні виклики.
В першу чергу треба кардинально реформувати систему охорони здоров’я; юстицію; модернізувати інфраструктуру; знайти відповіді на гостру проблему забезпечення житлом молоді; продовжити "зелений перехід" в енергетиці та, зокрема, вирішити питання з ядерною енергетикою.
В контексті сучасних глобальних змін новому уряду необхідно забезпечити макроекономічну стабільність, збільшити обсяги іноземних інвестицій, покращити бізнес-середовище…
Проблем багато, та їх можна вирішити лише за однієї принципово важливої умови – не допустити розколу суспільства та авторитарного розвороту держави. Тож невипадково, що "маленький принц", як часто звуть першого президента Мілана Кучана, назвав ці вибори "вибором між політикою, яка будує, і політикою, яка руйнує".
Але що важливо для України, за будь-якого голови уряду не варто чекати значних змін у галузі зовнішньої політики.
Словенія буде дотримуватися спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, залишатися надійним членом НАТО, продовжить позиціонувати себе лідером для країн Західних Балкан та сприяти їх наближенню до членства у Євросоюзі. Словенці й надалі підтримуватимуть боротьбу України проти російської агресії та допомагатимуть у межах можливостей, дотримуватимуться антиросійських санкцій. Ця позиція домінує у словенському політикумі й сьогодні.
Щоправда, існують побоювання, що у разі перемоги Янші в ЄС з’явиться ще один "неслухняний Орбан", а може й ще більш жорсткий. І це буде не на користь Євросоюзу, перед яким і так стоїть чимало викликів та невирішених проблем.
Проте є підстави сподіватися, що ці суперечки не стосуватимуться України. І що навіть у такому непростому питанні, як прискорений вступ до ЄС, позиція Словенії залишиться проукраїнською.
Автор: Володимир Цибульник,
кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан