Чому у Гаазі можуть видати ордер на арешт Лукашенка і які це буде мати наслідки
Протягом минулого 2025 року Білорусь суттєво просунулася у діалозі зі Сполученими Штатами. Протягом року американські делегації декілька разів відвідували Мінськ, а результатом переговорів стали взаємні поступки обох сторін.
Попри такий прогрес із США, Мінську не вдалося досягти серйозних поступок з боку Європейського Союзу.
Насамперед – добитися зняття Литвою заборони на транзит білоруської продукції через свої морські порти. А нещодавно з’явився ще один фактор, який може перекреслити сподівання білоруської влади.
12 березня стало відомо, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) розпочав розслідування злочинів проти людяності, ймовірно вчинених білоруською владою після 2020 року.
Про кримінальну справу і те, чого від неї очікувати, читайте в статті Павла Радя та Ярослава Чорногора з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Гаага цікавиться Лукашенком: які наслідки матиме розслідування МКС проти влади Білорусі. Далі – стислий її виклад.
Історія з потенційним кримінальним переслідуванням білоруських посадовців розпочалася ще 30 вересня 2024 року, коли прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан підтвердив факт отримання від Литви матеріалів стосовно злочинів проти людяності, ймовірно вчинених представниками режиму Лукашенка стосовно білоруських громадян.
Восени 2024 року литовська сторона обрала для звернення факти депортації та переслідування опозиційно налаштованих громадян – ті дії режиму, які простіше відслідковувати, а також яким простіше надавати юридичну кваліфікацію.
Наразі розглядаються злочини, які починаються в Білорусі та завершуються в Литві, а фактично йдеться про депортацію.
Тож тепер Офіс прокурора збиратиме та вивчатиме докази і фактично формуватиме справи щодо конкретних осіб.
Кримінальна відповідальність конкретних осіб як на національному, так і на міжнародному рівні ґрунтується на принципі особистої вини. Щоб видати ордер, потрібно довести участь людини у злочинах.
Наразі з’ясовуватиметься, чи достатньо доказів вини певних осіб, і якщо прокурор вирішить, що інформації достатньо, він передасть її до Палати попереднього провадження і клопотатиме про видачу ордерів.
І вже після цього Палата ухвалить своє остаточне рішення.
Хоча процес може бути досить тривалим, початок розслідування Міжнародним кримінальним судом дій, які стосуються депортації і переслідування противників режиму, означає, що в майбутньому зростає ймовірність того, що МКС все ж таки видасть ордер на арешт когось із білоруських високопосадовців (хоча не обов'язково, що це одразу буде Лукашенко).
Попри певний прогрес у питанні правосуддя, все ж таки є певні перешкоди практичного характеру.
Навіть якщо з плином часу буде виданий ордер на арешт когось із білоруських посадовців або ж самого Лукашенка, про реальну перспективу опинитися на лаві підсудних не йтиметься, адже Мінськ банально не видаватиме своїх людей.
Станом на зараз було видано шість ордерів на арешт російських високопосадовців, зокрема і Владіміра Путіна, і жоден з них не був виконаний.
Навіть участі країни в Римському статуті може бути недостатньою для арешту, як у 2024 році показав приклад візиту Путіна до Монголії.
Тому ордер – це радше про політичну та репутаційну шкоду.
Проте є ще один наслідок – ускладнення потенційного відновлення діалогу із Заходом.
Звичайно, цей аргумент вплине не на всіх. Зокрема, за президентства Дональда Трампа він навряд чи буде вагомим фактором для США.
Водночас пошук конструктиву з низкою європейських держав справді може бути ще більш ускладненим у майбутньому, адже відновлення діалогу означатиме автоматичний підрив тих постулатів, які декларують європейські гравці.
Докладніше – в матеріалі Павла Радя та Ярослава Чорногора з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Гаага цікавиться Лукашенком: які наслідки матиме розслідування МКС проти влади Білорусі.