Чому Україна вимагає екстрадиції російського археолога і що про нього відомо
Наприкінці минулого року за запитом України у Варшаві затримали російського археолога Александра Бутягіна.
А вже 18 березня 2026 року польський суд задовольнив клопотання Києва про його екстрадицію до України, де йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Про те, що йому інкримінують і чому його справа може стати прецедентом у світовій практиці, читайте в статті Дмитра Бутевича для порталу "Нова Польща" Екстрадиція за Крим – перша, але не остання. Все про справу російського археолога Бутягіна. Далі – стислий її виклад.
54-річний російський археолог, антикознавець та популяризатор науки Александр Бутягін очолює секцію археології Північного Причорномор’я відділу Античного світу Державного Ермітажу та викладає у Санкт-Петербурзькому державному університеті.
Крім того, від 1999 року він стоїть на чолі Мірмекійської археологічної експедиції Ермітажу, яка досліджує руїни античного міста Мірмекій, заснованого давніми греками в Криму (неподалік сучасної Керчі). Варто зазначити, що до 2014 року діяльність Бутягіна в Криму була цілком законною, адже Україна давала дозвіл на археологічні експедиції Ермітажу на своїй території.
Після анексії Криму Бутягін продовжував археологічні розкопки на окупованому півострові.
Саме тому 2018 року його було внесено до бази "Миротворець".
Іще 2014 року Бутягін, який до всього вважає себе поетом, опублікував власний вірш, у якому заявляв про готовність прийняти тюрму й злидні, якщо цього "потребуватиме Росія".
Деякі експерти розглядають ці рядки як свідчення особистої лояльності до держави і усвідомленої самоідентифікації з нею.
З приводу анексії Криму чи повномасштабної російсько-української війни Александр Бутягін практично не висловлювався публічно.
Проте 24 лютого 2022 року написав пост у Facebook: "Вважаю, що керівництво нашої країни вчиняє вкрай безвідповідально. Співчуваю українським друзям та знайомим, і всім нам теж. Хай там як далі не розгорталися б події, з їхніми наслідками доведеться розбиратися ще дуже довго".
У листопаді 2024 року українська прокуратура заочно висунула Бутягіну підозру й оголосила його в міжнародний розшук, а згодом український суд видав ордер на його арешт.
В основі звинувачень – порушення другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
У лютому 2025 року ГУР представило проєкт "Викрадена спадщина", який документує факти викрадення та знищення історичних пам’яток на тимчасово окупованих територіях. Серед кількох сотень причетних до цих злочинів осіб є і Александр Бутягін.
За даними СБУ, Мірмекійська археологічна експедиція Ермітажу, яку очолював Александр Бутягін, завдала Україні збитків на майже 200 мільйонів гривень, під якими розуміють пошкодження, знищення й викрадення об’єктів культурної спадщини.
У листопаді 2025 року Бутягін виїхав із Санкт-Петербурга через Стамбул у робочу поїздку Європою.
Російськомовна лекція археолога у Варшаві мала відбутися 4 грудня 2025 року. Проте вранці того ж дня в одному з готелів працівники Агентства внутрішньої безпеки Польщі заарештували Бутягіна й доставили його до місцевої прокуратури.
23 грудня 2025 року Україна направила до Польщі клопотання про екстрадицію Александра Бутягіна.
На засіданні щодо екстрадиції, яке відбулося 18 березня, Варшавський окружний суд визнав правомірність його видачі українській стороні.
Захист росіянина має намір оскаржити це рішення.
Своєю чергою, остаточне рішення щодо екстрадиції Бутягіна має ухвалити міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек.
Арешт Бутягіна привертає увагу до питань захисту культурної спадщини в регіонах, де тривають бойові дії або які перебувають під окупацією.
І якщо його таки екстрадують, це відкриє шлях до подібних справ щодо інших осіб, які працювали або брали участь у проєктах РФ на окупованих українських територіях.
Докладніше – в матеріалі Дмитра Бутевича для порталу "Нова Польща" Екстрадиція за Крим – перша, але не остання. Все про справу російського археолога Бутягіна.