За даними СБУ, Мірмекійська археологічна експедиція Ермітажу, яку очолював Александр Бутягін, завдала Україні збитків майже на 200 млн грнЕкстрадиція за Крим – перша, але не остання. Все про справу російського археолога Бутягіна
Наприкінці минулого року за запитом України у Варшаві затримали російського археолога Александра Бутягіна.
А вже 18 березня 2026 року польський суд задовольнив клопотання Києва про його екстрадицію до України, де йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Що інкримінують Бутягіну і чому його справа може стати прецедентом у світовій практиці – розповідаємо в статті.
Що відомо про Бутягіна
54-річний російський археолог, антикознавець та популяризатор науки Александр Бутягін очолює секцію археології Північного Причорномор’я відділу Античного світу Державного Ермітажу та викладає у Санкт-Петербурзькому державному університеті.
Крім того, від 1999 року він стоїть на чолі Мірмекійської археологічної експедиції Ермітажу, яка досліджує руїни античного міста Мірмекій, заснованого давніми греками в Криму (неподалік сучасної Керчі) в VI столітті до нашої ери. Варто зазначити, що до 2014 року діяльність Бутягіна в Криму була цілком законною, адже Україна давала дозвіл на археологічні експедиції Ермітажу на своїй території.
З 2010 по 2022 рік Бутягін також керував італійсько-російською експедицією на розкопках у Помпеях, проте з початком повномасштабного російського вторгнення Італія припинила співпрацю.
Після анексії Криму Бутягін продовжував археологічні розкопки на окупованому півострові.
Саме тому 2018 року його було внесено до бази "Миротворець".
"Я продовжував працювати, оскільки вважав це необхідним та правильним щодо досліджуваної пам’ятки – городища Мірмекій. Політичні зміни не повинні впливати на наукові дослідження і перешкоджати вченим. Наукова робота, зокрема археологічні розкопки, проводяться не в інтересах конкретної країни чи політичної групи, а в інтересах світової науки", – стверджує Бутягін в інтерв’ю BBC.
Однак іще 2014 року Бутягін, який до всього вважає себе поетом, опублікував власний вірш, у якому заявляв про готовність прийняти тюрму й злидні, якщо цього "потребуватиме Росія".
Деякі експерти розглядають ці рядки як свідчення особистої лояльності до держави і усвідомленої самоідентифікації з нею.
З приводу анексії Криму чи повномасштабної російсько-української війни Александр Бутягін практично не висловлювався публічно.
Проте 24 лютого 2022 року написав пост у Facebook: "Вважаю, що керівництво нашої країни вчиняє вкрай безвідповідально. Співчуваю українським друзям та знайомим, і всім нам теж. Хай там як далі не розгорталися б події, з їхніми наслідками доведеться розбиратися ще дуже довго".
Підозра та арешт
У листопаді 2024 року українська прокуратура заочно висунула Бутягіну підозру й оголосила його в міжнародний розшук, а згодом український суд видав ордер на його арешт.
В основі звинувачень – порушення другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Російському археологу інкримінують незаконні пошукові роботи на об’єкті археологічної спадщини. Згідно з частиною 4 статті 298 Кримінального кодексу України йому загрожує позбавлення волі терміном від двох до п’яти років.
У лютому 2025 року ГУР представило проєкт "Викрадена спадщина", який документує факти викрадення та знищення історичних пам’яток на тимчасово окупованих територіях. Серед кількох сотень причетних до цих злочинів осіб є і Александр Бутягін.
Відомо, що з Криму вивезено сотні археологічних артефактів, виявлених під час розкопок.
Зокрема, зі стародавнього міста Пантікапей, де також свого часу проводив археологічні роботи цей російський науковець.
За даними СБУ, Мірмекійська археологічна експедиція Ермітажу, яку очолював Александр Бутягін, завдала Україні збитків на майже 200 мільйонів гривень, під якими розуміють пошкодження, знищення й викрадення об’єктів культурної спадщини.
У листопаді 2025 року Бутягін виїхав із Санкт-Петербурга через Стамбул у робочу поїздку Європою.
У Парижі, Празі, Амстердамі, Варшаві та Белграді в нього були заплановані виступи на конференціях і семінарах. Також науковець читав платні лекції, зокрема під назвою "Останній день Помпеїв". І все це – попри міжнародний розшук.
Це не перший робочий тур Бутягіна: раніше він уже виступав на Кіпрі, в Італії, Нідерландах та Данії.
Російськомовна лекція археолога у Варшаві мала відбутися 4 грудня 2025 року. Проте вранці того ж дня в одному з готелів працівники Агентства внутрішньої безпеки Польщі заарештували Бутягіна й доставили його до місцевої прокуратури.
Росіянин відмовився давати свідчення, тож суд обрав йому запобіжний захід – 40 днів тримання під вартою.
Клопотання про екстрадицію
23 грудня 2025 року Україна направила до Польщі клопотання про екстрадицію Александра Бутягіна.
Варто зазначити, що, згідно з міжнародним правом, екстрадиція можлива лише за умови, що за вчинений особою злочин передбачене мінімальне ув’язнення на строк від одного року в обох країнах.
Цікаво, що в Україні незаконні розкопки не караються позбавленням волі, проте відповідальність (і екстрадиція) передбачена за знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини.
15 січня 2026 року мало відбутися судове засідання у справі екстрадиції Бутягіна в Україну, однак сторона захисту попросила про відвід судді Даріуша Лубовського: мовляв, той виносить упереджені рішення в політичних справах.
Нагадаємо: раніше Лубовський відмовив у екстрадиції до Німеччини українського громадянина, підозрюваного у підриві "Північного потоку-2". Суддю звільнили з відділу міжнародних кримінальних справ Варшавського окружного суду, проте він продовжував вести інші незавершені справи про екстрадицію.
Клопотання адвоката Бутягіна про відвід судді Даріуша Лубовського відхилили.
3 березня 2026 року польський суд продовжив арешт Бутягіна до 1 червня 2026 року, а на засіданні щодо екстрадиції, яке відбулося 18 березня, Варшавський окружний суд визнав правомірність його видачі українській стороні.
Захист росіянина має намір оскаржити це рішення.
Своєю чергою, остаточне рішення щодо екстрадиції Бутягіна має ухвалити міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек.
Наразі Бутягін перебуває в камері разом зі ще двома затриманими. Адвокат клопотався про переведення підозрюваного під домашній арешт. Сім’я та знайомі археолога навіть зібрали для цього кошти на оренду квартири у Варшаві, проте суд відхилив клопотання.
"Полювання на науковців"
У відповідь на звинувачення з боку України в знищенні й пошкодженні пам’яток культури під час розкопок у Криму Бутягін стверджує, що діяв якраз із протилежною метою.
Мовляв, продовження розкопок було необхідне для консервування об’єктів, захисту їх від мародерів та подальшого передання до Східнокримського історико-культурного музею-заповідника у Керчі.
Александр Бутягін, виправдовуючись, наголошує, що всі знайдені ним у Мірмекії артефакти залишилися на території Криму, мовляв, ніхто нічого нікуди не вивозив. Проте з погляду українського законодавства такі археологічні знахідки відсутні.
"У нас із юристами була дискусія щодо того, як їх повертати. Ми можемо, наприклад, оголосити в розшук річ, що зникла з кримського музею і потрапила туди ще до окупації, будучи частиною музейного фонду України, адже маємо на це право. Але оголосити в розшук предмет, який не входив до нашого музейного фонду, ми не можемо, оскільки він перебував у землі й був частиною археологічної пам’ятки", – коментує ці виправдання старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
До слова, 2022 року Мірмекійська експедиція на чолі з Бутягіним виявила на анексованій українській території справжній скарб: 30 золотих монет у майже не ушкодженому глиняному глечику. Знахідці понад дві тисячі років. На більшості монет викарбуване ім’я Александра Македонського.
Міжнародний прецедент
Польські правоохоронці повідомили сім’ю Бутягіна про його арешт відразу. Через кілька днів археолога відвідав російський консул. Згодом висловилися і високопосадовці РФ.
Ситуацію прокоментував і прессекретар президента РФ Дмитрій Пєсков, назвавши арешт "правовим свавіллям". У відповідь на слова представниці МЗС РФ Марії Захарової та Пєскова прессекретар окружної прокуратури Варшави Пйотр Скіба заявив, що Польща дотримується норм міжнародного права.
А глава російського агентства "Россотрудничество", що займається підтримкою росіян за кордоном, Євгеній Примаков назвав тих, хто ухвалив у Польщі рішення про екстрадицію науковця, "тваринами".
12 січня польському послу Кшиштофу Краєвському у МЗС РФ висловили "різкий протест" у справі затримання археолога.
На захист Бутягіна стали і його російські колеги. Зокрема, директор Ермітажу Михаїл Піотровський надіслав листа до міністра юстиції та генерального прокурора Польщі Вальдемара Журека, в якому наголошував на "можливих наслідках цієї ситуації для археологічного та музейного світу в майбутньому".
Проте не все так просто. Зі слів анонімної знайомої Бутягіна, яка дала інтерв’ю російському виданню Meduza, відомо, що керівництво Ермітажу заборонило співробітникам розмовляти з журналістами про ситуацію з археологом і відмовилося від участі у зборі грошей на послуги адвоката.
Арешт Бутягіна привертає увагу до питань захисту культурної спадщини в регіонах, де тривають бойові дії або які перебувають під окупацією.
Щоправда, думка міжнародної спільноти тут розділилася. Зі слів адвоката Адама Доманського, частина французьких, італійських та польських учених буцімто підписали листа на підтримку Бутягіна.
Проте переважна більшість польської наукової спільноти вважає російських науковців відповідальними за нелегальні розкопки на окупованих територіях України.
"Російські науковці не тільки проводять розкопки без відповідних дозволів, а й водночас систематично знищують культурні шари та вивозять пам’ятки до музеїв у Російській Федерації", – коментує ситуацію польська політологиня Александра Кучинська-Зонік.
Тож якщо Бутягіна таки екстрадують, це відкриє шлях до подібних справ щодо інших осіб, які працювали або брали участь у проєктах РФ на окупованих українських територіях.
Автор: Дмитро Бутевич,
"Нова Польща"
Стаття початково була опублікована на порталі "Нова Польща" та републікується зі згоди правовласника. Редакторка Наталя Ткачик