Чому Польща може відмовитися від коштів на переозброєння та до чого тут вихід з ЄС
В неділю, 15 березня, у Варшаві під Президентським палацом пройшла кількатисячна акція проти рішення президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про участь країни у програмі Євросоюзу SAFE (Security Action for Europe).
Йдеться про відносно дешевий кредит, що залучається під гарантії ЄС і має бути спрямований на модернізацію армії. Саме тому президентське вето викликало справжнє обурення, причому не лише представників проурядової коаліції, а й у суспільстві.
Попри те, що президент запропонував альтернативний механізм фінансування військової модернізації – так званий SAFE 0%, ця пропозиція сприймається досить скептично.
Про можливі вигоди для Польщі від участі у програмі ЄС, а також про мотиви правих її критикувати, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Втеча від допомоги: чому кредит на посилення армії розколов Польщу і чи можливий її вихід з ЄС. Далі – стислий її виклад.
Програма Євросоюзу SAFE передбачає 150 млрд євро підтримки у вигляді пільгових кредитів на закупівлю озброєння, значна частина якого має вироблятися в Європі.
Для Польщі участь у програмі може означати доступ до 43,7 млрд євро за кредитами під гарантії ЄС.
Тобто – за ставкою 3,5% річних, що суттєво менше вартості залучення кредитів національним урядом. Термін погашення становить від 30 до 35 років, а повне погашення цього кредиту має відбутися аж у 2070 році.
В уряді Дональда Туска вже визначилися, на що можуть бути витрачені ці кошти. І хоча ця інформація є конфеденційною, відомо, що близько 89% цих коштів могли б отримати польські підприємства оборонної промисловості.
Втім, несподівано права опозиція, а насамперед – партія "Право і справедливість", змінила свою думку щодо цієї програми.
Тепер програма SAFE виглядає для них як "потрапляння Польщі під німецький чобіт", тобто у залежність від Брюсселя та головної європейської економіки – Німеччини.
У ситуації, коли офіційні пояснення не виглядають серйозними, в експертному середовищі з’являються підозри, що реальні причини несприйняття програми SAFE – геть інші.
За даними польських медіа, насправді позиція самого президента Кароля Навроцького, який перебуває в таборі опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС"), у цьому питанні певний час залишалася невизначеною. За неофіційною інформацією, Навроцький розглядав можливість підписати закон про участь у програмі.
З одного боку, підписання закону могло б спричинити різку реакцію партійного керівництва та радикальніших кіл правого табору. Для лідера партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського суперечка довкола SAFE стала не лише питанням оборонної політики, а й способом продемонструвати політичний контроль над президентом і чітко окреслити межі його самостійності.
З іншого боку вето ризикувало викликати критику з боку частини виборців, військових і представників оборонної промисловості, які розраховували на фінансування в межах SAFE.
Отже, польський президент заветував законопроєкт, але запропонував альтернативний механізм фінансування модернізації армії.
Натомість в польському уряді знайшли спосіб обійти вето президента і приєднатися до програми SAFE попри відсутність відповідного закону.
Втім, в історії з обходом вето ще зарано ставити крапку.
Критика SAFE вже мала електоральні наслідки для опозиції. Зокрема, привела до рекордного падіння рейтингу "ПіС" – їхня підтримка упала до 22%.
Але навіщо польські праві вирішили йти проти волі виборців, ризикуючи рейтингами?
Найбільш очевидна причина – цей крок став "подарунком" для президента США Дональда Трампа, який не приховує свого негативного ставлення до SAFE.
Але існує ще одне пояснення, і воно полягає в тому, що великий європейський кредит може стати перешкодою для планів Варшави вийти зі складу ЄС.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Втеча від допомоги: чому кредит на посилення армії розколов Польщу і чи можливий її вихід з ЄС.