В уряді підкреслюють: рішення президента Навроцького заблокувати кредит на посилення армії "викликає радість лише в Росії", а тому його вето "сьогодні аплодують у Кремлі"Втеча від допомоги: чому кредит на посилення армії розколов Польщу і чи можливий її вихід з ЄС
"Хто не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу", – ця сентенція зараз постійно згадується у сусідній Польщі. Причина цього – рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про участь країни у програмі Євросоюзу SAFE (Security Action for Europe).
Йдеться про відносно дешевий кредит, що залучається під гарантії ЄС і має бути спрямований на модернізацію армії. Саме тому президентське вето викликало справжнє обурення, причому не лише представників проурядової коаліції, а й у суспільстві.
В неділю, 15 березня, у Варшаві під Президентським палацом пройшла кількатисячна акція проти рішення Навроцького. Ба більше, президента Польщі освистали під час відвідин футбольного матчу.
Попри те, що президент запропонував альтернативний механізм фінансування військової модернізації – так званий SAFE 0%, ця пропозиція сприймається досить скептично.
Загострення політичного протистояння у Польщі ще попереду.
В уряді Дональда Туска вже знайшли шлях, як обійти президентське вето без повторного голосування у Сеймі, а опозиція обіцяє оскаржувати цей шлях в Конституційному трибуналі.
Разом із тим до кінця незрозумілі справжні мотиви президента Навроцького та правої опозиції. Перш за все, йдеться про бажання вислужитися перед президентом США Дональдом Трампом, якому відверто не до вподоби плани ЄС наростити свою оборонну промисловість замість закупівлі американської зброї.
Проте існує ще одна можлива причина – якщо праві виграють парламентські вибори 2027 року, то європейський кредит може стати перешкодою для майбутньої політики уряду щодо виходу Польщі зі складу ЄС. Чи принаймні – для шантажу Євросоюзу таким виходом.
Кредит, який веде під "німецький чобіт"?
"Польща повинна озброїтися. Польща повинна побудувати сильну армію. Польща повинна бути одним зі стовпів європейської та натовської безпеки. Однак Польща повинна робити це на власних умовах. Тільки та нація, яка може подбати про власну безпеку, залишається справді вільною. Польща понад усе, поляки понад усе", – так президент Кароль Навроцький увечері 12 березня пояснив своє рішення накласти вето.
Варто зазначити, що програма SAFE є частиною ширшої дискусії в Європейському Союзі щодо посилення оборонної співпраці та збільшення інвестицій у військові можливості держав-членів.
Вона передбачає 150 млрд євро підтримки у вигляді пільгових кредитів на закупівлю озброєння, значна частина якого має вироблятися в Європі.
Для Польщі участь у програмі може означати доступ до 43,7 млрд євро за кредитами під гарантії ЄС.
Тобто – за ставкою 3,5% річних, що суттєво менше вартості залучення кредитів національним урядом. Термін погашення становить від 30 до 35 років, а повне погашення цього кредиту має відбутися аж у 2070 році.
В уряді Дональда Туска вже визначилися, на що можуть бути витрачені ці кошти. І хоча ця інформація є конфеденційною, відомо, що близько 89% цих коштів могли б отримати польські підприємства оборонної промисловості. Окрім безпосередньо військових потреб, частину коштів планувалося направити на посилення прикордонної охорони, антитерористичної діяльності, а також захисту кіберпростору.
Втім, несподівано права опозиція, а насамперед – партія "Право і справедливість", змінила свою думку щодо цієї програми.
Тепер програма SAFE виглядає для них як "потрапляння Польщі під німецький чобіт", тобто у залежність від Брюсселя та головної європейської економіки – Німеччини.
"Безпека Польщі не може залежати від іноземних рішень. Як президент Республіки Польща, я також зобов’язаний поставити фундаментальне питання: чи відповідає рішення, яке може обмежити суверенітет держави в питаннях безпеки, Конституції Республіки Польща?" – каже Навроцький.
Саме тому таке пояснення явно не задовольняє уряд. Там звертають увагу, що до програми SAFE збираються долучитися низка країн ЄС, і жодна з них не боїться опинитися "під німецьким чоботом".
І взагалі, йдеться про звичайний кредит, який накладає на позичальника лише одне зобов’язання – вчасно його повернути.
Ще одна офіційна причина для критики SAFE – побоювання, що більшість коштів отримають не польські компанії, а "європейські гіганти". Як доказ підкреслюється короткий термін освоєння цих коштів – до 2030 року (що пояснюється нинішніми безпековими загрозами, насамперед з боку РФ).
Проте для польської правиці це є насамперед доказом, що польські підприємства не встигнуть освоїти ці бюджети, а тому доведеться залучати іноземні компанії.
У ситуації, коли офіційні пояснення не виглядають серйозними, в експертному середовищі з’являються підозри, що реальні причини несприйняття програми SAFE – геть інші. Але про це трохи далі.
Шлях до вето
В ситуації, коли ідеологічно близькі праві опозиційні партії закликали президента ветувати SAFE, таке рішення Кароля Навроцького виглядало як цілком очікуване.
Однак, за даними польських медіа, насправді позиція самого президента у цьому питанні певний час залишалася невизначеною. За неофіційною інформацією, Навроцький розглядав можливість підписати закон про участь у програмі.
Таку позицію, як повідомляється, підтримували деякі його найближчі соратники, зокрема керівник президентського кабінету Павел Шефернакер та радник з міжнародних питань Марчин Пшидач.
На вагання президента впливали й настрої поляків.За даними опитування Opinia24, 53% поляків вважають, що президент мав би підписати закон про участь країни у програмі SAFE. З них 32% відповіли, що він "однозначно повинен" це зробити, а ще 21% – що "радше повинен". Натомість проти підписання закону висловилися 25% опитаних (17% – "однозначно проти", 8% – "радше проти").
Схожі результати показало й інше дослідження громадської думки – від центру CBOS. Відповідно до них, 52% респондентів загалом підтримали участь Польщі у програмі SAFE, тоді як 35% виступили проти.
Втім, у керівництві "ПіС" дедалі активніше лунали заклики до вето. Адже для президента партії Ярослава Качинського суперечка довкола SAFE стала не лише питанням оборонної політики, а й способом продемонструвати політичний контроль над президентом і чітко окреслити межі його самостійності.
У результаті Навроцький опинився у складній політичній ситуації.
З одного боку, підписання закону могло б спричинити різку реакцію партійного керівництва та радикальніших кіл правого табору. З іншого – вето ризикувало викликати критику з боку частини виборців, військових і представників оборонної промисловості, які розраховували на фінансування в межах SAFE.
Для блокування останнього ризику вигадали спеціальний план – у Навроцького заявили, що знайшли альтернативний механізм фінансування модернізації армії, давши йому назву SAFE 0%.
Ідея дуже проста – спрямувати на цю мету оподаткування прибутків, отриманих польським Національним банком. А щоб збільшити ці прибутки, Нацбанку пропонується стати активним гравцем на ринку золота, зокрема щоденно проводити операції з купівлі та продажу цього металу, заробляючи на його волатильності.
Очікувано ця ініціатива зустріла досить скептичне ставлення.
"Існує дивний законопроєкт, який створює нову бюрократію та є своєрідною узурпацією влади президентом. У цьому законі не пропонується жодних грошей – рівно нуль злотих. Президентська програма – нуль злотих", – коментує президентську ініціативу речник уряду Адам Шлапка.
Він також звертає увагу, що в останні роки польський Нацбанк мав не прибутки, а збитки, а відповідно – дуже дивно розраховувати, що ситуація раптом зміниться тією мірою, що дозволить замінити європейський кредит.
Зрештою, ігри на волатильності вартості золота можуть привести не до прибутків Нацбанку, а до його збитків, що ставить під загрозу й національну безпеку.
За таких обставин проєкт президента в кращому разі може розглядатися як доповнення до кредиту або можливість для його дострокового погашення, але не як повноцінна заміна.
Втім, політична доцільність зрештою виявилася більш вагомим аргументом, аніж безпекові ризики для Польщі.
"План Б" від уряду Туска
"З учорашнього дня поляки сумують і розлючені. Польща в шоці. Ми були готові до такої можливості... Вето президента нас не зупинить", – заявив прем’єр-міністр Дональд Туск, реагуючи на рішення Навроцького.
За словами Туска. таке рішення президента "викликає радість лише в Росії", а тому його вето "сьогодні аплодують у Кремлі".
Тут варто уточнити: урядова коаліція не має голосів, достатніх для подолання президентського вето. А як показало голосування у Сеймі про SAFE – не може розраховувати на підтримку опозиційних партій.
Втім, вихід було знайдено. Як тільки Кароль Навроцький оголосив про вето, прем’єр-міністр Дональд Туск оперативно скликав позачергове засідання кабінету та оголосив про намір ухвалити спеціальну резолюцію, яка дозволить Польщі приєднатися до програми SAFE попри відсутність відповідного закону.
За словами Туска, такий шлях буде складнішим з юридичної точки зору і вимагатиме більше політичних зусиль, однак уряд не має наміру відмовлятися від участі у програмі, яка може стати одним із ключових фінансових ресурсів для модернізації армії.
Йдеться про термінове створення програму "Озброєна Польща", яка передбачає, що європейський кредит буде спрямовано до Фонду підтримки збройних сил під гарантії, які надасть державний Bank Gospodarstwa Krajowego.
Запропонований механізм не потребує схвалення Сейму – достатньо лише урядового рішення.
Іронія долі тут полягає в тому, що для того, щоб обійти президентське вето, було вирішено використати "Закон про оборону країни", прийнятий у 2022 році за особистою ініціативою президента "ПіС" (а тоді ще й віцепрем’єра з оборони) Ярослава Качинського.
Втім, цей шлях має певні недоліки. Перш за все, згаданий фонд має право займатися виключно модернізацією армії, а відповідно – уряду доведеться відмовитися використати частину кредиту на суміжні цілі, насамперед на посилення державного кордону.
Окрім того, за такого сценарію кошти SAFE не будуть звільнені від ПДВ, що збільшує витрати уряду.
Втім, є ще одна проблема – присутній на урядовому засіданні глава президентської адміністрації Збігнев Богуцький назвав такий крок уряду "неприйнятною спробою обійти вето президента", яке буде оскаржене у Конституційному трибуналі.
Більш того, на думку багатьох юристів, шанси, що Конституційний трибунал стане на бік президента, досить суттєві. А це означає, що в цій історії ще зарано ставити крапку.
Тим більше – низка дуже важливих питань досі залишаються без відповіді.
Крок до виходу з ЄС?
Критика SAFE вже мала електоральні наслідки. Зокрема, привела до рекордного падіння рейтингу "ПіС" – їхня підтримка упала до 22%.
Не виключено, що найближчі опитування покажуть і обвал рівня підтримки президента Навроцького.
Попри це, польські праві вирішили йти проти волі виборців, ризикуючи рейтингами. Але навіщо?
Найбільш очевидна причина – цей крок став "подарунком" для президента США Дональда Трампа, який традиційно має добрі відносини із "ПіС", а на президентських виборах минулого року відверто підтримав Кароля Навроцького.
Трамп не приховує свого негативного ставлення до SAFE.
Адже за його логікою, Європі не потрібно інвестувати у власну оборонну промисловість, оскільки це посилює автономність від США. Тож у Білому домі воліли би, щоб ЄС витратив ці кошти на закупівлю американської зброї. Проте в Єврокомісії були інші плани.
Торпедування ініціативи, яка не подобається Трампу, як сподіваються у "ПіС", може забезпечити його підтримку на парламентських виборах 2027 року. А це досі має вплив на чималу частину електорату, особливо на правому фланзі.
Проте складно пояснити таку позицію польських правих одним лише бажанням сподобатися Трампу.
Тому існує ще одне пояснення, і воно полягає в тому, що великий європейський кредит може стати перешкодою для планів Варшави вийти зі складу ЄС.
Йдеться про сценарій перемоги на виборах 2027 року "ПіС" та інших правих партій та утворення ними владної коаліції. Така коаліція разом з ідеологічно близьким президентом Навроцьким буде більше орієнтуватися на США, аніж на Брюссель.
В тому числі – порушуючи питання про можливий вихід Польщі зі складу ЄС.
Доказом можливості цього є настрої правих виборців. Якщо у 2019 році 90% виборців правих партій підтримували збереження Польщею членства в ЄС, то зараз цей відсоток є трохи більшим за 50%.
А відповідно, продовження антиєвропейської істерії з боку лідерів правих партій вже незабаром зможе зробити такі настрої домінуючими серед їхнього електорату. Так, загалом ці настрої все одно залишатимуться у меншості, проте це надасть потенційному правому уряду аргументи для шантажу Єврокомісії.
Наприклад – для блокування спроб реформувати ЄС, відмовившись від правила одноголосного голосування.
На можливість такого сценарію натякає і Дональд Туск.
Він припускає, що кампанія проти SAFE може стати елементом ширшої антиєвропейської риторики і навіть підживлює дискусії про можливий Polexit – сценарій поступового віддалення Польщі від європейської інтеграції.
"Ті, хто говорить, що це прелюдія до Polexit, до виходу Польщі з Європейського Союзу, мають, на жаль, дедалі більше рації", – підкреслює голова польського уряду.
Подальші події у Польщі, зокрема перебіг конфлікту навколо SAFE, може спростувати чи підтвердити це припущення.
Однак те, що питання національної безпеки, яке завжди було консолідуючим для польського політикуму, зараз викликало такий розкол, є вкрай тривожним сигналом.
Причому не лише для самої Польщі, а й для України також.
Автори:
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"