Країни G7 обговорять спільне вивільнення стратегічних нафтових резервів
Ілюстративне фотоМіністри фінансів країн «Великої сімки» (G7) обговорять можливе спільне вивільнення нафти зі стратегічних резервів, яке координуватиме Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), під час екстреної зустрічі в понеділок. Метою є стримування різкого стрибка цін на нафту після конфлікту в Перській затоці.
Про це пише Financial Times із посиланням на обізнаних співрозмовників, серед яких є високопосадовець G7.
Міністри та виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль проведуть телефонну розмову о 8:30 за нью-йоркським часом, щоб обговорити наслідки війни з Іраном.
За словами співрозмовників, три країни G7, включно зі Сполученими Штатами, вже висловили підтримку ідеї такого кроку.
32 країни-члени МЕА зберігають стратегічні запаси нафти як частину колективної системи реагування на енергетичні кризи. Один зі співрозмовників зазначив, що деякі американські чиновники вважають доцільним спільне вивільнення 300–400 млн барелів, тобто приблизно 25–30% із 1,2 млрд барелів, які містяться у резерві.
Зростання цін на нафту за останній тиждень викликало глобальні наслідки та загрожує новим сплеском інфляції, що може завдати довготривалої шкоди економічному зростанню у світі. Серед найбільших імпортерів сирої нафти – Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія, що робить їх особливо вразливими до цінових шоків.
Еталонна нафта Brent у понеділок під час торгів в Азії підскочила на 24% – до 116,71 долара за барель, але пізніше знизилася й торгувалася приблизно на 19% вище – на рівні 110,85 долара після новин про зустріч G7. Американський сорт West Texas Intermediate (WTI) зріс на 28% – до 116,45 долара, після чого відступив приблизно до 108 доларів, що все одно майже на 19% вище.
Стратегічні нафтові резерви були створені у 1974 році разом із заснуванням МЕА після арабського нафтового ембарго, яке різко підняло ціни на нафту та спричинило серйозний дефіцит пального у західних країнах. Ці резерви дозволяють великим країнам-споживачам нафти реагувати на значні енергетичні шоки.
З моменту створення організації країни-члени МЕА п’ять разів здійснювали колективне вивільнення запасів. Останні два випадки сталися у 2022 році, щоб стримати зростання цін після вторгнення Росії в Україну.
Минулого тижня МЕА провело екстрену нараду для розгляду варіантів подолання потенційної кризи постачання нафти. У документі, підготовленому для цієї зустрічі, зазначалося, що агентство «готове діяти для підтримки стабільності нафтових ринків».У конфіденційному документі також зазначено, що країни МЕА мають понад 1,24 млрд барелів державних запасів, а також приблизно 600 млн барелів запасів нафтової індустрії, які за потреби також можуть бути виведені на ринок. За цими оцінками, такі запаси можуть покрити майже місячний обсяг попиту на нафту в країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту. На США та Японію припадає близько 700 млн барелів із загальних 1,24 млрд барелів.
Фондові ринки більшості країн Азії в понеділок різко впали у відповідь на стрибок цін на нафту. За ф’ючерсними індексами очікується, що й американські фондові ринки відкриються зі значними втратами, що може посилити фінансову напругу.
Рішення розглянути використання стратегічних нафтових резервів означає розворот політики адміністрації Трампа, яка ще минулого тижня заявляла, що вивільнення запасів не знадобиться для стабілізації ринку. Проте енергетичні аналітики кажуть, що рекордне зростання цін фактично не залишило політикам іншого вибору.
У недільній записці аналітична компанія Rapidan Energy Group попередила, що країни МЕА «опиняться під сильним тиском щодо вивільнення стратегічних запасів».
Китай, який не є повноправним членом МЕА, також має значні запаси нафти, накопичені протягом останнього року. Аналітики оцінюють, що Пекін володіє 1,1–1,4 млрд барелів нафти, що потенційно може покрити до приблизно 140 днів внутрішнього імпортного попиту.