Кібератаки, пропаганда, вербування: як захиститись від інформаційних загроз ворога
Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена Семикіна і керівниця проєкту ‘Факти тижня’ Оксана СоколоваРосія посилює тиск у кіберсфері та вербування
Загроза у кіберсфері від Росії є постійною, держава агресор намагається повсякчас посилювати і розвиватися відповідні сили і засоби, говорить представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України Євгеній Єрін. Також РФ не припиняє спроб збільшити агентурну мережу і нарощувати так звані «фабрики тролів» ― для підривної роботи в інтернет-мережі», додає він.
І особливо це відчувається, коли ворог не має відчутних успіхів на полі бою – тоді, зазначає Євгеній Єрін, починає активно тиснути на інших «фронтах».
«Звісно, російські кібератаки здатні завдати серйозної шкоди. Але наші кіберфахівці та спеціалісти з інших підрозділів постійно дбають про захист критичної кіберінфраструктури України та вдосконалюють його», — зазначив Євгеній Єрін.
Євгеній Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони УкраїниАктивізація ворога з метою вербування українців для здійснення, підпалів, терактів, диверсій спостерігається з 2023 року – відколи президент Росії Володимир Путін затвердив відповідний план «Диверсійний шум», розповіла радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна.
За її словами, у цій діяльності ворог зосередився на двох категоріях людей: перша – особи із залежностями: наркотичною, алкогольною, ігровою, тобто люди, які шукають швидких грошей; друга – неповнолітні та люди похилого віку.
«Зазвичай вербування відбувається онлайн: на сайтах з пошуку роботи, на дейтінг-сервісах, в Telegram, Instagram чи інших соцмережах. Дитині 14-16 років може написати невідома людина і запропонувати гроші за нібито нескладне завдання. Наприклад, сфотографувати певний об’єкт, або з точки А в точку Б перенести невідомий пакунок, в якому насправді знаходиться СВП (саморобний вибуховий пристрій – Ред.)”, – зазначає Семикіна.
радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена Семикіна (праворуч)Як розповідає радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України, кричущий випадок стався на Франківщині.
“Два неповнолітніх хлопчики 15 і 17 років несли СВП. Коли по телекомунікаційних мітках куратор зрозумів, що вони дійшли до вокзалу, їх просто підірвали разом з цим пакетом. Одна дитина загинула на місці, друга залишилася без ніг. Це максимально цинічна історія, тому що цих дітей, молодь або наркозалежних використовують фактично як терористів-смертників», — каже Семикіна.
При цьому вона відзначила, що у чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, який СБУ створила у комплексі заходів з попередження вербування населення, надійшло вже 18 000 звернень.
(За даними поліції, нагадаємо 26 % розкритих злочинів, повʼязані з терактами, скоєні неповнолітніми).
А з 2025 року, додає Олена Семикіна, ворог також почав вербувати й людей похилого віку – це так звані операції “під ворожим прапором”.
«Контакт людини похилого віку беруть з бази аптек, наприклад, дзвонять і кажуть: “Добрий день, вас турбує співробітник СБУ. Ви нам потрібні, ви маєте виконати надзвичайно важливу місію. Ось цей військовий працює на ворога. Ваша задача — відстежувати його місцезнаходження або просто підкласти пакет під його машину в 5:00 ранку, коли ми скажемо”, – розповідає Семикіна. – І люди похилого віку (в основному, 70+), хто жив під час Радянського Союзу, коли їм представляються співробітником СБУ чи будь-якого правоохоронного органу, довіряють цьому стовідсотково, навіть не припускаючи, що це може бути неправдою».
Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена Семикіна і керівниця проєкту ‘Факти тижня’ Оксана СоколоваРадниця т.в.о. очільника СБУ додає: Служба безпеки вже стикалася з випадками, коли під загрозою опинилися життя відомих волонтерів, військових абощо.
«Військовий пенсіонер був упевнений, що працює на СБУ. І коли його затримали, він не міг повірити, що старався не для своєї держави», — навела приклад Олена Семикіна.
Яку роль у ворожих інформаційних операціях відіграє Telegram
Народний депутат, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин вважає Telegram мережею вербовки з боку РФ. І пояснює: коли розслідується, як контактують, через які мережі працюють куратори, виходять якраз на цю мережу. Саме вона забезпечує тотальну легалізовану анонімність.
«Сьогодні Росія та Китай будують дворівневу систему інформування, у якій TikTok та Telegram залишаються платформою виключно для зовнішнього користування, – говорить Юрчишин. – В Китаї TikTok не працює, ви знаєте. В них є внутрішня мережа Douyin. А TikTok – мережа суто для зовнішнього користувача. Зараз Росія вибудовує ту саму систему. Telegram – для зовнішнього користувача, а з квітня самі росіяни переходять в Max, повну відповідність китайському Douyin, суто для внутрішнього. І тут потрібні досить жорсткі кроки».
Також голова Комітету ВР зі свободи слова з посиланням на керівника Цифрового бюро Румунії розповів, як Telegram намагався вплинути на результати виборів, коли в день голосування кожен користувач отримав листа від Павла Дурова.
«То це платформа? Ні, це конкретно зброя. І тому тут потрібні жорсткіші рамки. Я дякую і Головному управлінню розвідки, і Службі безпеки, які займають чітку позицію, що нам він не треба. Як не треба були «ВКонтакте» і «Одноклассники»», – наголошує Юрчишин.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР зі свободи словаОчільник НАБУ Семен Кривоноссвоє чергою нагадав, яку роль відіграє Telegram в атаках на Бюро з метою тиску на хід розслідувань топкорупції.
«На початку 2025 року ми зіткнулися з хвилею інформаційних атак через анонімні Telegram-канали. Вони вже, правда, не анонімні. Хто бажає, можете подивитися розслідування Ярослава Железняка. Ці хлопці багаті, відомі, знамениті. Все почалося з підготовки, потім безпосередньо сама атака, на кілька місяців вони замовкли. І зараз знову починають атакувати», – зауважив Кривонос.
Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюроЯрослав Юрчишин при цьому додав, що, Telegram, який не сплачує податків в Україні (іноземні компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги українцям, повинні сплачувати до державного бюджету податок на Google у розмірі 20% з доходу від продажу ПЗ, ігор, фільмів, реклами, хмарних сховищ тощо. – Ред.), перетворився й на легалізований black market, де є доступ до нелегального обігу наркотиків, трафіку зброї абощо.
Тож, резюмує нардеп, Telegram в Україні потрібно заборонити. Однак такий крок потребує рішення Ради Національної безпеки і оборони і відповідного указу президента.
Як щодо інших соціальних мереж?
Хоч російські куратори послуговуються й іншими соцмережами теж, та вони, вважає нардеп Ярослав Юрчишин, менш загрозливі, бо все ж можуть піддаватися регулюванню.
«Instagram, інші ресурси Meta – це платформи, які щонайменше співпрацюють з демократичними суспільствами, підпорядковуються регулюванням Європейського Союзу, так званому DSA (Digital Service Act) (регламент ЄС, який встановлює єдині правила для онлайн‑платформ і інтернет‑посередників. – Ред.), після адаптації в Україні DSA, а ми це рано чи пізно зробимо, бо це наш обов'язок, ми зможемо якось з ними працювати”, – зазначає Юрчишин.
Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена Семикіна і Оксана Соколова, керівниця проєкту ‘Факти тижня’Telegram, за його словами, під DSA не підпадає і робить все, щоб туди не підпадати, адже намагається зберігати анонімність, щоб не було контакту з державою.
“Щоб коли наші спецслужби чи наше Міністерство цифрової трансформації звертається і каже: "Дивіться, це маніпуляції". Telegram відповідав: "Ми нічого не можемо зробити. Це ж інтернет – простір свободи. І лише за посередництвом платформ, на яких Telegram працює, можна на них натиснути, можна блокувати. Правда, у відповідь вони тоді зносять наші офіційні чатботи. До речі, дивно, чому в країні, яка створила «Дію», офіційні чат-боти в російській мережі», – додав Юрчишин.
Та, відзначає керівниця проєкту «Факти тижня» на ICTV Оксана Соколова, соцмережі приховують ще одну небезпеку. Тотальне перетікання великих аудиторій у Viber, YouTube, Telegram, TikTok, яке спостерігається протягом останніх років, призводить до того, що люди звикають до коротких форматів і далі не сприймають серйозну аналітику, втрачають критичне мислення.
Оксана Соколова, керівниця проєкту 'Факти тижня', ICTV«Ви розумієте, якщо людина звикла їсти фастфуд, в якому є підсолоджувачі, покращувачі смаку, повернутися до здорової їжі, навіть розуміючи, що тобі це шкодить й печінка вже не витримує, дуже важко.
Ми знаємо, що ланцюжки у мозку, які не використовуються довго, мозок просто обрізає. І споживання короткого продукту насправді трансформує мозок. Плюс емоціональна складова, тому що алгоритми чітко знають, чому люди дивляться емоційні речі. На це робиться ставка. Можу запевнити: найкрутіший, з найкращими експертами аналітичний матеріал програє клікбейтному заголовку 100%. На жаль», – заявила телеведуча.
До того ж, особливо з розвитком штучного інтелекту, додає Оксана Соколова, соцмережі сповнені фейкової інформації, яка подається як реальна.
“Ще кілька років тому ми говорили про боротьбу з діпфейками, сьогодні вже говоримо про боротьбу з синтетичною реальністю. Тому що боти можуть формувати громадську думку, якої не існує, створювати події, яких немає в природі. Діпфейк-політики говорять речі, які вони не говорили.
Є вже фейкові стріми, які на міжнародному рівні обвалюють ринок криптовалют. І в цьому контексті в мене глобальне запитання: наскільки ми взагалі готові, як медіа, протистояти у цій АІ-епосі АІ-дезінформації?” – відзначила Соколова.
Фото: Зоряна СтельмахПри тому, що сучасний порядок денний український теж починає орієнтуватися на алгоритми, додала телеведуча.
«Здається, що алгоритми рулять дедалі більше, тому що медіа починають орієнтуватися на алгоритми, держава і влада орієнтується на алгоритми. Але алгоритми не знають, що таке національна безпека. Вони знають, що таке утримання уваги.
А утримання уваги – це максимальне підсилення найпотужніших емоцій: страх, зневіра, безсилля, гнів, і який чудовий інструмент для ворога, чи не так?» – зазначає телеведуча.
На її думку, через алгоритми відбувається атака на емоційний стан держави, на довіру, на кшталт кібератак чи фізичних.
«А довіра – це інфраструктура держави. Тому що довіра існує між людьми, довіра до медіа, до влади. І коли цієї довіри немає, у будь-якій новині одразує шукається зарада. Будь-яке рішення обростає підозрами, проблема переростає у кризу. І яскраве підтвердження цьому – наша проблема з ТЦК», – зазначає Оксана Соколова.
Оксана Соколова, керівниця проєкту 'Факти тижня', ICTVТож, впевнена телеведуча держава і бізнес повинні інвестувати у серйозну якісну аналітику, медіаграмотність, суспільні медіа.
Як захистити інформаційний простір від ворога
Насамперед, говорить представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України Євгеній Єрін, ГУР відповідає ворогу його ж методами. Кіберфахівці здійснили цілу низку успішних операцій проти Росії, передовсім ― щодо її підприємств військово-промислового комплексу. У межах цих кібероперацій розвідники здобули важливі дані про військові розробки агресора, а також про стан і спроможності цих підприємств.
«Ця робота і боротьба триває. Думаю, на цьому полі ми теж можемо дати гідну відсіч нашому ворогу. …За 2025 рік, якщо не помиляюсь, ми провели близько 10 успішних кібератак. В першу чергу по підприємствах оборонної промисловості, банківських послуг, державних підприємствах, в тому числі, «РЖД» як одному з ключових об’єктів логістики російської окупаційної армії ― це все законні військові цілі для наших кіберфахівців», — наголосив ГУРівець.
Євгеній Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони УкраїниЩоправда, зазначає Євгеній Єрін наразі це точкова протидія, про алгоритми для широкої боротьби говорити зарано.
«Особливо коли контент камуфлюють під начебто розважальний. Окрім загроз, які породжує використання технологій ШІ в інформаційній війні, я б звернув увагу також і на усіляких провокаторів-блогерів та анонімні канали в телеграмі, які грають на емоціях, маніпулюють інформацією, підіграють російській пропаганді», — сказав Євгеній Єрін.
Радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна розповіла, що в протидії вербуванню українців ворожими спецслужбами СБУ намагається працювати на випередження. Для чого, власне, започаткувала багатоформатний проєкт “Спали ФСБшника”.
«Його мета – регулярно попереджати українців про небезпеку вербування. Ми реалізували всеукраїнську кампанію зовнішньої реклами, співпрацюємо з інфлюенсерами, випускаємо соціальні ролики на ТБ, проводимо онлайн- та офлайн-уроки серед школярів і студентів тощо. Ми також розробили однойменний чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, через який людина може швидко повідомити про спробу її завербувати», – розповіла Семикіна.
радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена СемикінаТакож, за її словами, проводиться активна робота з просвітництва серед школярів і молоді.
«Просто інформування дитини не працює. Думати, що вона дивиться “Єдиний марафон” чи читає інформаційні портали — ілюзія. В неї інше коло спілкування, інші лідери суспільної думки, вона має інші канали комунікації.
Тож, разом з Національною поліцією, ювенальною поліцією, Міністерством освіти, регіональними управліннями Служби безпеки ми ніжками пішли по навчальних закладах. У кожному регіоні була визначена певна кількість навчальних закладів, вони були розбиті на окремі категорії — вищі навчальні заклади, школи. Наші проінструктовані співробітники, разом з представниками ювенальної поліції, приходили до дітей із лекціями, під час яких показували презентацію, відео, відповідали на їхні запитання, роздавали їм флаєри з персональними номерами телефонів. Щоб діти могли звернутися до офіцера 24/7, якщо до них надходять відповідні пропозиції», – розповіла Олена Семикіна.
І такий підхід, зазначає представниця СБУ, справді спрацював. Зокрема на Тернопольщині, через кілька днів після такої зустрічі, до ювенального поліціянта звернулася учениця, яку ворог намагався схилити до співпраці. Завдяки її зверненню було попереджено злочин і знайдено куратора.
Та, констатує Семикіна, багато залежить від постійного інформування населення, від підвищення цифрової грамотності та пильності наших громадян, розвитку в них критичного мислення.
Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін і експертка зі стратегічних комунікацій Марія АвдєєваЧи справді можна обмежити соцмережі?
За словами головного експерта з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, наразі Україна не має підґрунтя для імплементації тієї ж DSA, про яку йшлося раніше, аж доки не стане членом Євросоюзу.
«Наведу аналогію. От ви купуєте банани в “Сільпо”, “Новусі”, в “Велмарті”. Якщо банани погані, що ми робимо? Ідемо в Держспоживслужбу і скаржимось на магазин. Але ж ми не скаржимося на виробника бананів, який знаходиться в Африці і не намагаємося з України регулювати бізнес, який знаходиться в Африці. З соцмережами те саме.
Розповім секрет: відповідний законопроєкт є, але поки ми не будемо в Євросоюзі, говорити про імплементацію DSA не має сенсу. Бо Digital Service Act – це акт, який регулює поняття інтернет-посередників. А це – від умовного “Київстара” чи “Ланета” і до власне онлайн-платформ і VLOPів (VeryLargeOnlinePlatform). Але вся ця інфраструктура зав'язана під Єврокомісію. Тобто регулятора для платформ, які сидять в Європі, в основному – в Дубліні, найближчий до нас офіс – Варшава. Там сидить TikTok, Meta, Google, Netflix, HBO тощо. Але регулятор у них – Єврокомісія.
Тому, якщо ми навіть зараз ухвалимо закон, це нічого не вирішить. Тому що у нас немає юрисдикції. У нас є тільки один варіант – дозволити імпортувати банани чи не дозволити імпортувати банани. Ми можемо тільки зробити рубільник, як свого часу зробили з “ВКонтакте” та “Однокласниками”», – пояснив Ігор Розкладай.
Головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор РозкладайЧи робиться щось на рівні державної політики?
Журналіст, нині офіцер ЗСУ Єгор Чечеринда вважає, що здатність відбивати інформаційні атаки напряму залежить від бажання держави і соціуму. За його словами, рецепт щонайменше для нівелювання загроз з боку штучного інтелекту продемонструвала Індія.
«Парламент Індії ось-ось ухвалить законопроєкт, який зобов'яже маркувати будь-яку інформацію – відео, текстову або аудіо – на предмет створення її штучним інтелектом. Все, що не промарковано або промарковано з помилками, буде заборонятися і обкладатися штрафами, кримінальною відповідальністю. Індія, нагадаю, знаходиться в стані фактично перманентної війни з сусідньою державою», – відзначив Чечеринда.
Але проблема України, за його словами, у тому, що Міністерство інформації роками трансформується у різні відомства і служби, фактично не виконуючи під час війни жодних вкрай потрібних функцій.
Журналіст, офіцер ЗСУ Єгор Чечеринда«Зараз інформацією займається якийсь департамент у складі Міністерства культури. З кого запитати, взагалі незрозуміло. …Для відбиття загроз ми маємо самі продукувати наративи і їх реалізовувати, посилати в інформаційне поле. Але хто взагалі має займатися цим? …Чи потрібна нас взагалі окрема структура, яка б не просто як Центр боротьби з дезінформацією виявляла б фейки, а й формувала і просувала власні українські наративи, які б ми посилали не лише в наше суспільство, але в європейський сегмент, американський: чого ми хочемо, до чого прагнемо і яким чином маємо до цього прийти», – поставив риторичне питання Єгор Чечеринда.
Голова комітету ВР з захисту свободи Ярослав Юрчишин підтримав: в Україні наразі немає бачення державної стратегії комунікації.
«І це величезний виклик. І починати треба було б з того, що насправді ми продаємо. Бо, умовно кажучи, шолом українського олімпійця ситуативно зробив нам для стратегічних комунікацій в рази більше.
Зараз річниця повномасштабного вторгнення (розмова відбувалася незадовго до 24 лютого. – Ред.), чи є у нас стратегія, як ми це подаємо? Не як в one voice policy в Україні, я в це не вірю. Але як хор: де громадськість говорить так, як вона бачить, держава – свої наративи, медіа запаковують так, як тільки вони вміють, бізнес по своїх каналах робить те ж саме. Стратегічний хор в комунікаціях – оцей ідеальний варіант, який може бути. Чи це реальність, чи це вигадка? Фіни кажуть, що можна, коли є довіра між гравцями. І тут я максимально плюсую», – озвучив свою думку щодо ґрунтовного підходу Юрчишин.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР зі свободи словаПри цьому він підкреслив, що у стратегічних комунікаціях наразі не так важлива інституція, як те, хто їх транслюватиме – а́ктори (учасники соціально-політичних процесів), медіа, лідери громадських думок.
З тезою про необхідність персонального лідерства погоджується й радниця т.в.о. голови СБУ Олена Семикіна.
“Мені здається, зараз дуже багато залежить від персонального лідерства, персональної комунікації. Якщо є людина, яка каже: "Я відповідаю за цей напрям і я зможу довести його до кінця, тоді це працює. У нас в Службі персональне лідерство спрацювало. Рівень довіри до СБУ в 19-му році був 25 %, в 25-му році 75 %, – навела дані Семикіна. – І таке лідерство має бути у кожній сфері, на кожній позиції”.
Та все це не скасовує необхідності особистого відповідального підходу до споживання контенту. Загалом для суспільства щепленням від неправдивої чи маніпулятивної інформації, вважає очільник комітету з захисту свободи слова Ярослав Юрчишин, мають стати верифіковані медіа.
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна«Це медіа, які мають ім'я, баланс редакційної політики. Це одна з найбільших опор, на які ми можемо опиратися, щонайменше, працюючи зі старшим поколінням. Адже звички дітей дуже часто формуються з наслідування прикладу старшого покоління. Можу чітко сказати: якщо дорослі дома користуються Telegram, діти теж ним користуватимуться.
Якщо дорослі дивляться «Суспільне», «Єдиний марафон», «П'ятий канал», діти теж будуть дивитися і довіряти цьому ресурсу. Чому шведи, коли в них виникає питання з емоційно-забарвленої інформації, звертаються до суспільного мовника? Бо в них така звичка вже роками. В мене старші діти, коли виникає дивна інформація в інтернеті, знають, що треба піти, наприклад, на «Лівий берег» і передивитися, чи є там така інформація. Якщо її там немає – не поширювати. Бо це звичка. І це реально допомагає запобігати споживанню дезінформації», – розповів Ярослав Юрчишин.
Фіни, відзначає, нардеп, виховують медіаграмотність у дітей з 6 місяців – починаючи з роботи з батьками. «Тому це комплексне питання. Нам треба боротися зі злом, не маскуючи, що це не зло. Все російське – це зло», – резюмував нардеп.
Насамкінець, СЕО EFI Group Ольга Батова нагадала про ще одного великого стейкхолдера, який може підставити плече у боротьбі з інформаційними атаками та кіберзагрозами – бізнес.
Ольга Батова, СЕО EFI Group«Перед цієї зустріччю я провела у бізнес-клубі опитування серед компаній. Зокрема, спитала, чи є в когось на етапі випробувального терміну якась структура навчань з кібербезпеки? У 2 %. Чи є в когось навчання щодо того, як поводити себе співробітникам під час обшуку? Цифра була куди більшою.
В роботі на велику міжнародну корпорацію на випробувальному терміні я зобовʼязана була пройти навчання зокрема з кібербезпеки. Як зрозуміти, приміром, якій мейли можна відкривати, які ні. Що є неправдивою інформацією, куди не можна завантажувати договори. Спитайте своїх співробітників, як вони користуються Chat GPT. Я гарантую, що всі юристи заганяють договори в Chat GPT. І що далі відбувається? Куди ця інформація йде? Тому така підготовка важлива не лише для бізнесу, але й для безпеки держави», – вважає Ольга Батова.
На її думку, робота з бізнесом теж може стати одним зі стовпів боротьби з інформаційними загрозами: адже через роботодавців можна дійти до великої кількості людей, а через батьків-співробітників – й до великої кількості дітей.