Польща готує вимогу про репарації до Росії за злочини періоду радянського домінування
Прапор ПольщіПольща готує позов щодо репарацій проти Росії за злочини, скоєні під час радянського домінування в країні, наслідуючи свою вимогу до Німеччини виплатити €1,3 трлн компенсації за втрати та руйнування часів Другої світової війни.
Бартож Гондек, директор інституту, якому прем’єр-міністр Дональд Туск доручив дослідження історичних злочинів Росії, заявив, що це розслідування буде значно масштабнішим, ніж робота щодо нацистських злочинів, з огляду на понад чотири додаткові десятиліття, протягом яких Польща залишалася під радянським впливом у період холодної війни. Однак його ускладнює відсутність доступу до російських архівів і знищені або сфальсифіковані документи.
Гондек зазначив, що поки зарано говорити про те, чи може сума вимог до Москви перевищити суму, заявлену щодо Берліна у 2022 році. Польська вимога до Німеччини досі не врегульована і викликає суперечки, зокрема всередині країни. Берлін стверджує, що питання репарацій було юридично закрите після Другої світової війни. Водночас права опозиційна партія "Право і справедливість" (PiS) звинувачує Туска в тому, що він робить недостатньо для примусу Німеччини до виплат.
Кремль, який раніше визнав відповідальність за Катинський розстріл, після 2022 року просуває іншу версію історії та навіть висував фінансові претензії до Польщі. У 2023 році тодішній голова Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що Польща повинна заплатити Росії $750 млрд за "визволення" наприкінці Другої світової війни. Минулого місяця глава російських федеральних архівів Андрій Артізов заявив, що дослідження, замовлене Путіним, нібито показало, що Польща підірвала радянські спроби співпраці з Британією та Францією проти Німеччини. Варшава це заперечує.
Президент Польщі Кароль Навроцький також тисне на Берлін у питанні репарацій, заявляючи, що Німеччина досі їх не виплатила. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, попри відмову від репарацій, зробив низку символічних кроків: пообіцяв створити польський меморіал у Берліні та повернути вивезені польські артефакти, наголосивши на усвідомленні історичної відповідальності.
За словами представника канцелярії Туска Якуба Стефаняка, Польща стоїть лише "на початку цього шляху" з документування радянських злочинів і водночас має останній шанс зібрати свідчення очевидців, багато з яких уже похилого віку.
Окрім воєнних злочинів, інститут також оцінюватиме втрати Польщі від зменшення населення та втрати східних територій після 1945 року. Звіт має відобразити довгострокові економічні та соціальні наслідки радянського системного домінування під час холодної війни.