Як США хочуть реформувати НАТО і що про це думають в Європі
12 лютого на засіданні міністрів оборони НАТО заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі оголосив, що НАТО потребує глибокого реформування.
А за день до зустрічі у Брюсселі Північноатлантичний альянс офіційно започаткував військову місію в Арктиці, щоб задовольнити США. Жодні параметри місії наразі не визначені. По суті, її мета – зберегти обличчя Трампу на тлі гренландської кризи.
Єдине, що відомо, і що підкреслюють буквально усі союзники – що акцент на Арктиці не має забирати фокус з України.
Більше деталей – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Брюсселя) НАТО версії 3.0. Як Європа владнала конфлікт зі США та чи втримає Україна увагу Альянсу. Далі – стислий її виклад.
Щороку – і вже багато років поспіль – у четвер напередодні Мюнхенської безпекової конференції міністри оборони усіх держав-членів Альянсу збираються у Брюсселі, щоби "звірити годинники", погодити політику тощо.
Цей день обрали з міркувань логістики – щоб американським і канадським очільникам Міноборони було зручно приїхати в Європу відразу на дві ключові безпекові події.
Цього разу замість міністра оборони США Піта Гегсета у Брюссель полетів Елбрідж Колбі, посаду якого можна перекласти як заступник міністра з політичних питань (офіційно – Under Secretary of War for Policy).
Ця заміна не є поганим сигналом з боку США, вважає ісландська міністерка закордонних справ, що представляє цю країну також на зустрічі Міноборони.
Нинішній очільник Пентагону від початку роботи на посаді показав себе як не дуже приємний для європейських колег співрозмовник.
Його заступник Елбрідж Колбі – типовий представник чинної адміністрації. Він також вважає, що США мають зменшувати зусилля в Європі. Він точно не є проукраїнським і, як кажуть, стояв за рішеннями про зупинку постачань ЗСУ ракет ППО з американських запасів.
Водночас за минулий рік, як стверджують у НАТО, він часто працював з європейськими колегами і показав конструктивність у взаємодії – такий собі "добрий поліцейський" у порівнянні з Гегсетом.
Колбі приїхав з чітким сигналом – НАТО потребує рефоомування.
При цьому йдеться не про перегляд юридичної основи Альянсу, а про зміну ідеології, підходу до його функціонування.
Для європейців це добре, бо означає збереження двох ключових очікувань від Альянсу – "ядерної парасольки" і спільної оборони у разі нападу.
Втім, детальних запевнень – наприклад, про зобов'язання США вступити у війну у разі нападу на будь-якого члена НАТО – від Колбі не прозвучало.
Крім того, судячи з усього, зоною діяльності й спільного захисту Альянсу лишається нинішня територія і не з'являється нових мотивів, за яких США можуть вимагати долучення європейських військових
То що ж зміниться?
Наразі концепція Колбі сформульована у загальних рисах і, очевидно, буде "підправлятися" по ходу подій. Але дещо вже відомо.
Про першу практичну зміну Колбі вже попередив: США будуть скорочувати воєнну присутність в Європі там, де вона не стосується підтримання ядерних спроможностей. Саме скорочувати, про повне відкликання не йдеться, підкреслив він.
Ну і звісно ж, вимогою США в оновленому підході до НАТО лишається зростання оборонних бюджетів європейських держав.
Для європейців усі ці умови є цілком прийнятними, тож міністри їхали з Брюсселя з відчуттям того, що у НАТО повернулася стабільність.
За день до того, як міністри зібралися у Брюсселі, військове командування оголосило про термінове створення нової військової місії НАТО, що отримала назву "Арктичний вартовий" (Arctic Sentry).
Це дозволить усім членам Альянсу "видихнути", зняти увагу з політичної проблеми, яку створила гренландська криза.
І переключитися на більш нагальні речі. Як-от на Україну.
Частина міністрів, у тому числі тих, що представляють північні країни – відверто на цьому наголошували у Брюсселі.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Брюсселя) НАТО версії 3.0. Як Європа владнала конфлікт зі США та чи втримає Україна увагу Альянсу.